АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Викладіть сутність вартісного методу вимірювання продуктивності праці

Читайте также:
  1. а) Міжнародний поділ праці.
  2. Алгоритм методу
  3. Артефакт: поняття і сутність. Коллекція документів як артефакт.
  4. Банківська система та грошовий мультиплікатор: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кільк-на визначеність грош. мульт-ра.
  5. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
  6. Банківська система; депозитний та грошовий мультипликатори: елементи розподілу депозитних грошей, сутність та кількісна визначеність депозитного та грошового мультиплікатора.
  7. Безробіття, його сутність і види. Закон Оукена.
  8. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально – економічні наслідки.
  9. Валовий внутрішній продукт: сутність, зміст його елементів за виробничим методом.
  10. Валютний курс: сутність та типологія.
  11. Валютний курс: сутність, режими курсоутворення, паритет купівельної спроможності та зв’язок з платіжним балансом.
  12. Валютний курс: сутність, режими курсоутворення, парітет купів.спроможності та зв’язок з платіжним балансом.

У сучасних умовах найпоширенішим методом вимірювання продуктивності праці є вартісний (грошовий), який ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (валова, товарна продукція, валовий оборот, нормативна вартість обробки, чиста, нормативно-чиста і умовно-чиста продукція, валовий дохід).

Зміст вартісного методу полягає в тому, що різні види продукції виражаються в вартісному вимірюванні за допомогою встановлених на них цін. Даний метод є найбільш розповсюдженим і застосовується на підприємствах з різноманітною продукцією.

Перевага вартісного методу в його універсальності, в практичному застосуванні при порівнянні різнорідної продукції з витратами на її виготовлення на всіх рівнях економічної системи. Крім того, через систему надбавок до цін, тарифів він дозволяє враховувати якість продукції.

У зв'язку з цим вартісний метод застосовується на всіх етапах планування і обліку як на галузевому, так і на територіальному рівнях.

Показники продуктивності праці, розраховані за валовою і товарною продукцією, мають схожі переваги і недоліки. Недоліки полягають передусім у тому, що рівень виробітку більшою мірою обумовлений затратами минулої (уречевленої) праці, ніж затратами живої праці. На величину виробітку і його динаміку побічний вплив чинять зміни асортименту продукції, її матеріаломісткість і трудомісткість, зміни обсягу кооперованих поставок, обсягу незавершеного виробництва, відмінності і динаміка цін на продукцію. При обчисленні валової або товарної продукції часто має місце повторний рахунок у зв'язку з тим, що вартість продукції підприємства, яке постачає цю продукцію, впливає на величину продуктивності підприємства, яке її використовує.

Найповніше уявлення щодо вкладу підприємства у створення продукції дає показник вартості чистої продукції — новоствореної вартості. Величина чистої продукції (ЧП) розраховується як різниця між обсягом валової продукції і матеріальними витратами:

або

,

де ВП — обсяг валової продукції, грн.; Вмат – матеріальні витрати, грн.; Вз.п – витрати на оплату праці персоналу, грн.;

Вс.з – відрахування на соціальні заходи, грн.; ПР – прибуток підприємства, грн.

У галузях з високим рівнем технічної оснащеності для розрахунку продуктивності праці застосовується показник умовно-чистої продукції, який містить окрім заробітної плати з нарахуваннями, прибуток, а також суму амортизаційних відрахувань, тобто частку минулої праці.

Умовно-чиста продукція (УЧП) визначається:

,

де Ам – амортизаційні відрахування, грн.

Недоліком показника умовно-чистої продукції є те, що за значної різниці в рентабельності окремих виробів і великих відмінностей частки прибутку в оптовій ціні підприємства, цей показник не дає точних і надійних результатів зіставлення реального вкладу підприємства щодо виготовлення цієї продукції і відповідної величини прибутку. Тому сфера його застосування обмежена.

Більш широко для розрахунку продуктивності праці на підприємствах застосовується показник нормативно-чистої продукції (НЧП).

Сутність нормативного методу визначення чистої продукції полягає в тому, що на кожний вид продукції поряд з оптовою ціною встановлюється норматив чистої продукції.

Обсяг нормативно-чистої продукції (НЧП) по підприємству визначається як добуток обсягу випуску кожного виду продукції в натуральному вимірнику на норматив і складання отриманих результатів:

,

де – плановий обсяг і -го виду продукції, од; і - вид продукції;

n – кількість видів продукції; Нч.п – норматив чистої продукції на

і -й вид, грн/од.

Недоліки показника нормативно-чистої продукції ідентичні недолікам показника чистої продукції.

Рівень продуктивності праці на підприємстві можна характе­ризувати показниками трудомісткості продукції. Трудомісткість відбиває суму затрат праці промислово-виробничого персоналу (живої праці) на виробництво одиниці продукції і вимірюється в людино-годинах (нормо-годинах). Розрізняють такі види трудомісткості: технологічну, обслуговування виробництва, виробничу та управлінську.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)