АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Структура прав власності фірми

Читайте также:
  1. II. СТРУКТУРА отчетА по Практике по профилю специальности
  2. III. СТРУКТУРА КУРСА
  3. III. Структура курсовой и ВКР
  4. IV Структура и стратегия фирмы, внутриотраслевая конкуренция
  5. LDPC коды: структура
  6. V. ИНФРАСТРУКТУРА
  7. А.П. Цыганков. Современные политические режимы: структура, типология, динамика. (учебное пособие) Москва. Интерпракс, 1995.
  8. Адміністративно-господарська структура лісгоспу
  9. АК. Структура белков, физико-химические свойства (192 вопроса)
  10. Анкета – структура, основные критерии построения анкеты
  11. АНТИГЕННАЯ СТРУКТУРА РОДА STREPTOCOCCUS
  12. Апарат держави: поняття та структура

Загальновизнаним у теорії трансакційних витрат є те, що приватні права власності відіграють велику роль у забезпеченні збільшення вигід від спеціалізації виробництва. Разом із тим, подільність і відчужуваність приватних прав власності створюють умови для організації спільної виробничої діяльності в межах сучасної корпорації. Цей процес спільного виробництва (не настільки добре формально обґрунтований, але, незважаючи на це, важливий) спирається на розподіл і спеціалізацію окремих компонентів приватних прав власності. Проте в економічній літературі такий метод часто неправильно інтерпретують як поєднувальний з надзвичайними обмеженнями, що зумовлено зниженням ефективності й соціальної допустимості приватних прав власності. Помилковість такого підходу переконує в тому, що потрібно аналізувати природу фірми, особливо корпоративну її форму, яка забезпечує значну частку виробництва економічних благ. Фірму зазвичай розглядають як "чорний ящик", який забезпечує випуск продукції, проте з погляду теорії прав власності вона є сукупністю пов'язаних між собою ресурсів, що належать різним взаємодіючим власникам. Продуктивність команди — головне джерело зростання продуктивності фірми. Продукт є не сумою окремих вкладів кожного окремого ресурсу, який бере участь у виробництві, а неподільною цінністю, що спільно виробляє команда. Отже, у випадку виробництва, яке передбачає спільне використання декількох ресурсів, що перебувають у власності різних суб'єктів, неможливо ідентифікувати або оцінити частину вартості випуску, яку виробив кожен окремий ресурс. Визначити можна тільки вартість граничного продукту кожного ресурсу.

На відміну від управління спеціалізованим виробництвом і обміном, що здійснюють відповідно до принципу порівняльних переваг за допомогою децентралізованих процесів ринкового ціноутворення та підписання угод, продуктивність фірми спирається на довготермінові контракти, які поєднують власників, котрі здійснили інвестиції у ресурси, специфічні для цієї фірми. Зокрема, деякі ресурси є специфічними для певної "команди", оскільки після того, як їх залучають у діяльність фірми, їх альтернативна (ліквідаційна) цінність виявляється набагато нижчою, ніж їх цінність у межах фірми. Це специфічні ресурси фірми, що перебувають у її межах у загальній власності. У протилежному випадку між окремими власниками специфічних ресурсів укладаються контракти, які обмежують використання цих ресурсів спектром альтернатив, що відповідають інтересам груп власників у цілому, а не окремого індивіда. Головна функція таких контрактних обмежень полягає у тому, щоб попередити опортунізм і ''моральний ризик", пов'язаний з діями деяких власників, кожен з яких намагається присвоїти частину тієї частки сукупної квазіренти, яка забезпечена використанням специфічних ресурсів і має належати іншим власникам.

Зрозуміло, що важливі для фірми і ресурси загального характеру, які не втрачають значення зі зміною сфери застосувань. Отже, фірма є групою специфічних ресурсів і деяких ресурсів загального характеру, які пов'язані зобов'язувальними контрактами і зумовлюють неподільну за окремими ресурсами цінність кінцевого продукту. Власники специфічних для певної фірми ресурсів здійснюватимуть найінтенсивніший контроль і моніторинг діяльності та функціонування "команди", адже саме їх виграш чи збитки залежать від успіху або краху фірми. їх часто розглядають як "власників", "роботодавців" або "босів" фірми, хоча фірма — це сукупність ресурсів, що перебувають у власності різних людей.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)