Вірші про листопад

Листопад. Холодний вітер

Загойдав деревам віти,

День короткий, сонце низько,

І зима уже так близько.

Он безлистий гай сумує,

Щебет птахів він не чує.

І застигло в тузі поле,

Переоране і голе.

Горобина — у намисті,

Під ногами — килим з листя,

Небом сунуть хмари грізні —

Хазяйнує осінь пізня...

***

Осінь, осінь, листопад,

Жовте листя стелить сад,

За моря в краї далекі

Відлетіли вже лелеки.

Хмари небо затягли,

Вітер віє з-за гори,

Ходить осінь листопадом,

Жовте листя стелить садом.

А. Житкевич

Прислів’я та приказки про листопад

У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.

У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.

Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.

Як листя жовтіє, то поле сумніє.

Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.

Листопадовий день, що заячий хвіст.

Листопад і колесо, і полоз любить.

Листопад — ворота землі.

У листопаді зима з осінню бореться.

Грудень

Вірші про грудень

Уночі мороз поволі

Інеєм упав на шлях...

Спотикається на полі

Місяць грудень по грудках.

І тому такий він гнівний,

Дружить з вітром крижаним.

А хуртеча рівно-рівно

Засипає слід за ним.

Сипле сніг, мов стеле килим,

Щоб за груднем із дібров

Тим рипучим снігом білим

Рік Новий до нас ішов.

***

Змерзлим груддям скрізь і всюди

Вкрилось поле і шляхи.

— Це вже Грудень! — кажуть люди

І вдягають кожухи.

І дерева в білий іній

Вбрались, як у кожушок.

Річка спить у кризі синій,

І замовкнув спів пташок.

Завмирає вся природа.

А у нас кипить життя:

Йде робота по заводах,

Йдуть у школах заняття.

***

Всі річки тепер в обнові,

Біле скло над бережком.

Ходить грудень по діброві,

Застеляє світ сніжком.

Вишні з інею розквітли,

В білих шубах всі дубки.

Позирають ночі світлі

В розмальовані шибки.

Є вже саночки новенькі,

Є хороші ковзани,

А мороз веселий дзенька,

Налітає з далини.

Прислів’я та приказки про грудень

Грудень землю грудить і хату студить.

Грудень — не брат, а холоднеча — не сестра.

Смутний грудень, як прийде студень.

Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Прийшов грудень, приніс студень.

У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертають.

Сумний грудень і в свято, і в будень.

Січень

Поиск по сайту: