АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Критерії соціальної ефективності права

Читайте также:
  1. I. Значение владения движимыми вещами (бумагами на предъявителя и правами требования как вещами)
  2. I. Общее понятие о вещных правах на чужую вещь
  3. I. Права угодий в чужих имениях и общее понятие о сервитутах
  4. II. Общее понятие об ограничениях права собственности
  5. II. Права и обязанности Нанимателя
  6. II. Права и обязанности Сторон
  7. II. Права Исполнителя, Заказчика и Обучающегося
  8. II. Права Исполнителя, Заказчика и Обучающегося
  9. II. Способы приобретения права собственности на движимые вещи
  10. III. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення
  11. III. Залог (заклад) движимости, ипотека движимости и залог права
  12. IV. Права присвоения

Філософська і соціологічна думка під ефективністю розуміє "міру цільової можливості". Виходячи з цього, проблему оцінки соціальної ефективності права слід вирішувати, починаючи з цілі як основоположного ключового поняття ефективності.

Атрибутивною ознакою соціальної ефективності права, як уже зазначалось, є рівень реалізації прав людини і впливу цього рівня на стан соціальних відносин, в які вона включена. Із цього випливає, що реалізація прав людини як суб'єкта соціальних відносин можна вважати абсолютною оціночною метою права. Всі інші різновидності мети є похідними від неї або сходинками до її досягнення. Саме подібна мета надає соціального змісту будь - якому поняттю, що пов’язане з соціальною ефективністю права та його оцінкою. Таке цілеполягання, а також здатність визначати рівень досягнення цієї мети і лежать в основі оціночної природи соціальної ефективності права.

Категорія цілі є методологічною передумовою розмежування таких понять, як соціальна ефективність і безпосередній ефект, які на практиці, особливо, коли мова йде про дієвість конкретних законодавчих актів і правових заходів, нерідко змішуються. В повсякденному сприйнятті соціальна ефективність дуже часто вважається в тій або іншій мірі досягнутою, якщо є позитивний безпосередній ефект. Але безпосередній позитивний ефект не завжди означає кінцеву соціальну ефективність, тобто ефективність, співвіднесену з кінцевою метою функціонування правової системи. Більш того, між цими поняттями можливе протиріччя. Справа тут в тому, що оцінка ефекту частіше всього базується на таких критеріях, які встановлені самою правовою системою і тому завжди з соціальної точки зору дещо обмежені, оскільки намагаються оцінити плинну діяльність одного інституту (правової системи), а не вплив його на стан соціальних відносин у всьому його різноманітті.

Проблемою, з вирішення якої починається науковий підхід до аналізу і оцінки соціальної ефективності права, є проблема критеріїв ефективності. Під критеріями соціальної ефективності права розуміються такі ознаки правових дій, спираючись на які можна зробити оцінку і винести судження про стан та зміни тих соціальних відносин, що знаходилися під впливом цих дій. Безпосереднім джерелом саме таких оціночних критеріїв соціальної ефективності є ті форми, через які виявляє себе соціальна ефективність права як соціальний феномен. До них слід віднести:

* практичні наслідки окремої правової дії або системи дій, тобто їх корисність з точки зору реалізації прав і свобод особистостей безпосередньо або через їх об'єднання;

* вплив на правову соціалізацію тих членів суспільства або соціальних прошарків, на яких розраховані дані правові дії (особливо - на ціннісні мотиви поведінки людей в процесі правової комунікації, соціальні мотиви примусової необхідності правового спілкування), а також вплив на характер і ступінь розповсюдження не визначених, але діючих правових мотивів;

* рівень соціальної органічності правових принципів або правових дій з точки зору реалізації прав і свобод людини;

* економічність, тобто здатність забезпечити соціальну ефективність оптимально необхідними людськими, матеріальними, фінансовими ресурсами;

* соціальна доцільність, під якою розуміється здатність правового припису або правової дії забезпечити соціальну злагоду, сприяти зменшенню соціальної напруги, відкрити можливості подальшого розвитку соціальних відносин.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)