АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Глава 4: Випадкова знахідка

Читайте также:
  1. Magoun H. I. Osteopathy in the Cranial Field Глава 11
  2. Арифурэта. Том третий. Глава 1. Страж глубины
  3. Арифурэта. Том третий. Глава 2. Обиталище ренегатов
  4. ВОПРОС 14. глава 9 НК.
  5. ГГЛАВА 1.Организация работы с документами.
  6. Глава 1 Как сказать «пожалуйста»
  7. Глава 1 КЛАССИФИКАЦИЯ ТОЛПЫ
  8. Глава 1 Краткая характеристика предприятия
  9. Глава 1 Краткий экскурс в историю изучения различий между людьми
  10. Глава 1 ЛОЖЬ. УТЕЧКА ИНФОРМАЦИИ И НЕКОТОРЫЕ ДРУГИЕ ПРИЗНАКИ ОБМАНА
  11. ГЛАВА 1 МАТЕМАТИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ СИГНАЛОВ
  12. ГЛАВА 1 МОЯ ЖИЗНЬ — ЭТО МОИ МЫСЛИ

Наступного ранку Аріс поцікавився у матері, як там його «знахідка».

-- Синку, ти так за неї переживаєш! Але чому?

-- Сам не знаю мамо, просто якось серце моє не спокійне за неї, але я не розумію чому.

-- Здається вона тобі подобається. Правду кажучи, вчора я спостерігала за тим, як ти промивав її рани!

-- Як, а чому не зайшла відразу?

-- Милувалася тобою синку, тоді ти поводив себе зовсім інакше!

-- Не розумію, як я себе поводив?

-- Ну, ти був з нею такий обережний, наче з тендітною трояндою!

-- І що з того?

-- А те синку, що зі мною так поводився Яр коли ми познайомилися! Він був як і ти!

-- Не розумію!

-- Ти так як і батько, кращий воїн, що означає твердість в усьому,але тоді він був зі мною такий же ніжний, як і ти з цією дівчинкою!

-- Мамо не кажи дурниць. Я ж її зовсім не знаю! Я випадково знайшов її в лісі!

-- Це не дурниці, ти зрозумієш це пізніше, а я це вже добре бачу і як казав мій батько «Випадковості не випадкові». Ну добре синку, ось тримай.

Аріна дала Арісу кілька листків і гілочок рослин.

-- А це навіщо?

-- Іди в ліс і пошукай ці трави, вони потрібні щоб приготувати ліки для твоєї знахідки.

Раптом, з кімнати почувся слабкий голос.

-- Мамо вона прийшла до тями!

-- Я чую синку.

Вони зайшли до кімнати Аріса та побачили, що дівчина вже намагається встати з постілі. Проте коли вона змогла встати то відразу ж впала на підлогу. Аріна та Аріс підбігли до неї.

-- Ти що дитино, тобі ще не можна вставати.

Вони допомогли їй лягти на постіль.

-- Арісе йди я сама впораюся!

Коли Аріс пішов, Аріна повернулася до дівчини.

-- Дитино, як тебе звати?

-- Мене звати Ріліна. Пані, як я тут опинилася?

-- Подякуй моєму синові, Арісу, це він тебе знайшов пораненою в лісі і приніс сюди. Я ж взялася тебе лікувати. До речі я Аріна!

-- Дуже приємно пані, але мені треба йти, на мене чекають в Нірбі.

-- Ні в якому разі, дитино, ти ще надто слабка, тобі не можна в дорогу!

-- Але я мушу!

-- Ні, тобі потрібно лікуватися ще як мінімум тиждень! Краще відправ голуба до Нірби, зі звісткою що затримуєшся!

-- Але тиждень за занадто довго.

-- Але ти будеш здоровою!

-- Пані за тиждень буде запізно!

-- Про що ти кажеш?

-- В Нірбі я маю зустрітися з Мероном, вождем Володарів Драконів. Він має розповісти, як дістатися Літопису Світу в якому зберігаються всі знання та пророцтва від створення світу.

-- Ти сказала Володарів Драконів, то їх не знищили?

-- Ні пані, але їх залишилося дуже мало. Вони керують повстанцями і хочуть відновити справедливість.

-- Ріліно, дитя моє! А що ти знаєш про сім’ю короля Аспара?

-- Кажуть, королева Аміра у полоні в Герота, вона ще жива бо без неї не знайти принца Аріса. Пані я вам вдячна, але не можу затриматися у вас!

-- Ріліно, дитино, ти зможеш нормально йти тільки через три дні! Але вирішувати все одно буде Аріс! Він скоро повернеться, він знає де шукати трави. Дочекаймося його.

-- Добре пані, дочекаємось вашого сина.

-- І ще одне, називай мене по імені, я ж не належу до знаті, та й на стару шкапу не схожа!

-- Добре пані, тобто Аріно!

-- Так краще!

Раптом Ріліна помічає, що вона абсолютно гола, це її не аби як здивувало, бо вона втратила свідомість ще одягненою.

-- Аріно, скажіть, а хто мене роздягнув?

-- Аріс! Це я йому наказала, могло бути зараження крові. Правду кажучи він так зніяковів!

-- Але пані…

-- Ніяких але, Ріліно, так треба було. А поки ми чекаємо Аріса я огляну твої рани.

За той час поки Аріна обробляла і перев’зувала рани Ріліни, Аріс повернувся з травами. Ед, який сидів на кухні помітивши, що Аріс повернувся. Він дочекався доки він пройде повз нього і заговорив.

-- Арісе, здається, твоя знахідка про щось говорила з Аріною.

-- Той що?

-- Здається ми скоро вирушимо в дорогу.

-- Про що ти, я тебе не розумію дядьку!

-- Потім зрозумієш. А зараз іди до матері, а коли вона тебе відпустить ми підемо до озера мудрості де я почну тебе вчити.

-- Ну добре, а що потім?

-- Послухай мене племіннику. Я бачу, що ти найміцніший ніж будь хто з Володарів Драконів і магія тобі дасться легше, ніж будь кому. Але.

-- Але, що?

-- Але з першу йди до Аріни.

-- Іду, іду!

Аріс зайшов до кімнати, де Аріна саме закінчила перев’язувати рани Ріліни.

-- Синку, ти вже прийшов! Все зібрав?

-- Так мамо, я все зібрав, навіть трохи більше ніж ти просила. О бачу наша гостя вже прийшла до тями!

На лиці Аріса, коли він подивився на Ріліну, пробігла ніжна посмішка, яку Аріна не змогла прогледіти.

-- Так синку. Це Ріліна.

-- Яке гарне ім’я! Для такої прекрасної дівчини! Дуже приємно!

-- Ріліно, це мій син Аріс! Твій рятівник!

-- Навзаєм приємно Арісе!

-- Ну я вас залишу у двох, приготую поснідати, а ви поки поговоріть!

Аріна залишила їх самих, при чому на ї обличчі з’явилася радісна, але малопомітна, посмішка. Коли вона вийшла, Аріс підійшов до постілі, Ріліна прикривала себе простирадлом, видно було тільки її руки, які здавалися дуже тендітними, шию і голову. Коли Аріс сів біля неї, вона дізко дала йому ляпаса.

-- А це за,що???

Здивовано запитав Аріс.

-- За те, що роздягнув мене! Проте я тобі вибачила!

І посміхнувшись, подивилась на Аріса тим же поглядом та поцілувала його в щоу, по котрій ударила.

-- А це подяка за те, що врятував!

Від цього поцілунку Аріс наче розтанув, але швиденько взяв себе в руки.

-- Будь ласка! Тобі пощастило, що тебе знайшов я, а не хтось інший!

-- Я бачу! Арісе, мені дуже приємно, що ви так про мене піклуєтеся, але…

-- Але, що?

-- Але мені треба вже йти в дорогу!

-- Не може бути й мови! Мама казала, що ти на ноги до ладу станеш тільки через три дні, а краще щоб ти пробула в нас тиждень!

-- Знаю, але я мушу!

-- Здається я зрозумів що мав на увазі Ед.

-- А хто такий Ед?

-- Не важливо! Якщо ти і підеш через три дні, то тільки за умови, що я піду з тобою, інакше я буду змушений прив’язати тебе до постілі.

-- Добре Арісе, нехай так!

-- От і домовилися. Мені вже час, скоро мама принесе тобі попоїсти, набирайся сил!

-- Добре!

Ріліна поцілувала Аріса, але вже в губи.

-- Дякую за те. Що робиш!

Раптом Ріліна помічає на шиї Аріса медальйон, що здався їй дуже знайомим, але не стала ні про що запитувати. Аріс, аж засвітився від, щастя.

-- Нема за що, я зробив те що мусив. Ну … я пішов.

Коли Аріс вийшов з кімнати, то був схожим на сонце. Аріна побачивши його таким, невимовно зраділа, проте вирішила промовчати.

Тим часом Аріс пішов до кузні, де Яр саме щось робив. Коли Аріс увійшов то побачив, що батько щось кує, він підійшо до батька.

-- Батьку, потрібно поговорити.

-- Що сталося сину?

-- Я через три дні піду з нашою гостею!

-- Овва. Це ж куди?

-- Куди піде вона! Це дівча має пролежати ще тиждень, але вона нікого не слухає, а я не можу відпустити її саму, ще й в такому стані!

-- Невже вона тобі так подобається?

-- А що, помітно?

-- Ну, є трохи!Яр засміявся, після чого продовжив:

-- Здається я знаю навіщо ти прийшов!

-- Так батьку. Я прийшов просити тебе викувати для мене обладунка, та два мечі!

-- А чому два?

-- Один для мене а один, легкий, для неї!

-- Добре сину, я виконаю твоє прохання, зроблю за три дні. Але пообіцяй, що повернешся живий і здоровий!

-- Обіцяю батьку!

-- Ну тоді добре синку!

-- Мені час батьку, Ед мене чекає.

-- А зараз ти куди зібрався?

-- Ед мене буде навчати магії!

-- Зрозуміло!

Зі годину Аріс та Ед були вже біля озера, де почалося навчання мистецтву магії!

-- Арісе, слухай і запам’ятовуй!

-- Слухаю!

-- Магія, Арісе, це прадавнє мистецтво. Яке потребує мети, внутрішньої рівноваги, самоконтролю та потужної внутрішньої життєвої енергії.

-- Тобто?

-- Що саме?

-- Поясни, що ти маєш на увазі!

-- Мета – це причина, знання того для чого ти взявся вивчати магію! Внутрішня рівновага означає до якого боку магії ти належиш, світлого чи темного, бо тільки найсильніші маги можуть виходити за ці рамки, але урівноважити свій світлий та темний бік, може не кожен, часто бували випадки коли маг бився сам із собою щоб досягти цієї рівноваги! А таким магам немає рівних за силою і знаннями!

-- Тобто, бився сам із собою?

-- Я мав на увазі внутрішнє протистояння добра і зла!

-- А, зрозумів! Продовжуй!

-- Самоконтроль передбачає вміння контролювати закляття. Адже закляття є різними, кожне з них унікальне. Ж такі, що не потребують значного контрою, а є й такі, що можуть рознести світ на друзки, якщо випустити їх з під контролю. А що до внутрішньої енергії, то вона потрібна щоб витримувати дію заклять, бо творяться вони в основному з енергії мага, тому треба сили щоб витримувати чари. Є чари що просто тебе послаблять, є такі від яких можна втратити свідомість, а є й такі що можуть привести тебе до смерті!

-- Ого. Я й не уявляв, що все так заплутано!

-- Зовсім ні. Заплутаним все виглядає з першого погляду. Насправді ж все просто, окрім одного моменту!

-- Якого?

-- Закляття говоряться на давній мові ельфів, аб як її називають первозданній мові, вона відрізняється від ельіфйської мови що є зараз.

-- А якщо говорити закляття на звичній, людській, мові?

-- Звична для нас мова не має такої сили як дельфійська, закляття будуть діяти, але це закляття слабкі, та й нашу мову майже не використовують для заклять!

-- Зрозумів!

-- Ну що почнемо! За три дні ти повинен будеш засвоїти стільки знань, скільки більшість молодих чаклунів вивчають роками!

-- Почнімо!

З самого ранку і до глибокої ночі Едарт навчав Аріса заклять. Пояснював, коли і яке використовувати, навчив кількох заклять атаки та захисту. Першою для вивчення Ед обрав магію природи, тобто магію чотирьох стихій. Аріс вивчив дещо з Ельіфійської мови, ба навіть міг трохи говорити.Три дні прйшли дуже швидко, Аріс навіть злився, що мало вивчив. Та ед завжди нагадував йому, що все треба робити в міру і крім того навчання вони продовжать дорогою!

Під вечір третього дня Аріс та Ед повернулися додому де їх чекали Аріна та Ріліна, що вже посадили Яра за стіл.

--- Арісе, що ж ви там робили?

-- Арісе покажи простеньке закляття, щоб трошки задобрити дівчат!

Аріс промовив закляття і перед будинком виросли два кущі троянд, один червоний а другий білий. Аріна і Рілірна були приємно здивовані.

-- Арісе які вони гарні!

-- І це тільки маленька часточка того на що я здатен!

-- Побережи сили племінничку, ти ще не окріп повністю! Хоч і навчання в дорозі буде довшим, але я думаю кориснішим!

-- Та я ж і не проти!

-- Так. Годі базікати, марш за стіл!

Після цих слів Аріни всі сіли вечеряти!

-- Що вже отримали?:- засміявся Яр.

-- Ага є трохи!

Після вечері всі крім Аріса, пішли спати, а Аріс вийшов на дві. Ед який за ці три дні облюбував місце на кухні, помітив Аріса і підлетів до нього.

-- Що таке Арісе, чому ти не спиш?

-- Не знаю, просто думки не дають спокою.

-- Які думки??

-- Думаю про дорогу, про неї, про своїх батьків.

-- Е-е-е-е-е. Багато думок, вони будуть заважати.

-- Знаю, але…

-- Я тобі скажу одне! Щоб розібратися з усім, з початку розберися в собі!А зараз іди спати!

-- Добре Еде!

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)