АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Порушення слухової функції

Читайте также:
  1. A З порушенням синтезу пре-бета-ліпопротеїнів
  2. II. Розгляд справ про адміністративні правопорушення
  3. III. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення
  4. IV. Оформлення матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  5. IХ. Особливості провадження у справах про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства
  6. VI. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП
  7. VIII. Деякі аспекти діловодства у справах про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  8. X. Проблеми юридичної відповідальності за правопорушення у сфері підприємницької діяльності
  9. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  10. Аналіз встановлення та порушення макрорівноваги у можелі «Кейнсіанський хрест»
  11. Аналіз графіків функції споживання та заощаджень.
  12. Анемія внаслідок порушення кровотворення.

За ступенем виразності та складністю порушення слухової функції поділяються на такі види:

• глухота — глибоке стійке двостороннє порушеная слу­ху, вроджене або набуте у ранньому віці до того, як у дитини сформувалось мовлення;

• туговухість — часткова слухова недостатність з різним ступенем виразності, яка е причиною порушень мовлен­нєвого розвитку;

• пізньооглухлість — втрата слуху після того, як мовлення було сформованим.

Важкі мовленнєві порушення

Порушеннями мовлення вважаються відхилення від норми, загальноприйнятої у певному мовленнєвому середовищі, які пов­ністю або частково перешкоджають мовленнєвому спілкуванню та обмежують можливості соціальної адаптації людини.

Специфіка та ступінь відхилень залежать від часу їх виник­нення, рівня психічного та інтелектуального розвитку дитини, впливу соціального середовища. Порушення можуть виявлятись в усному чи писемному мовленні у різних його компонентах (звукова сторона, лексика, граматика та ін.) або функціях (ко­мунікативна, мотиваційна, регулююча тощо).

Порушення мовлення можуть бути самостійними, у різних сполученнях, а можуть проявлятись при інших аномаліях, як наслідок основного захворювання,

Порушення інтелектуального розвитку

Поняття «розумова відсталість» в українській спеціальній пси­хології розглядається як стійке порушення пізнавальної діяльності на основі органічного ураження центральної нервової системи.

Розумова відсталість поділяється на два види: олігофренія і деменція, що відрізняються за часом виникнення та протіканням.

За складністю й виразністю порушення розумову відста­лість поділяють на три ступені, ідіотія; імбецильність, де­більність.

Згідно сучасної міжнародної класифікації хвороб (МКХ — 10) розумова відсталість поділяється таким чином: розумова відсталість легкого ступеня (дебільність); помірна розумова від­сталість (легка імбецильність); важка розумова відсталість (ви­разна імбецильність); глибока розумова відсталість (ідіотія).

Затримка психічного розвитку (ЗПР)

ЗПР виражається в уповільненому темпі дозрівання різних психічних функцій. ЗПР може бути зумовлена як біологічними, так і соціальними факторами, а також різними варіантами їх по­єднання. Особливості психічного розвитку цієї категорії дітей пе­решкоджають повноцінному засвоєнню ними навчальної програми загальноосвітньої школи без спеціальностворених умов. Проте ці літи істотно відрізняються від розумово відсталих, оскільки здатні оволодіти ширшим і глибшим обсягом знань, єспромож­ними самостійно узагальнювати й застосовувати засвоєнні знання, сприймають допомогу. Основними типами ЗПР є наступні:

• ЗПР конституційного походження (психічний та психофізичнийінфантилізм);

• ЗПР соматогенного ґенезу;

• ЗПР психогенного ґенезу;

• церейроастенічна ЗПР.

Ці типи ерізними за характеристикою, а діти, відповідно, потребують неоднакової допомоги, часто водночас з педагогіч­ною - психологічної, медичної.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)