АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фразеологія як розділ науки про мову

Читайте также:
  1. IV Розділ. Тести на Нью-Йоркську Конвенцію про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень
  2. VIII. Аналіз внутрішніх функціональних підрозділів
  3. X. Исторические науки о культуре
  4. Апарати для розділення неоднорідних мас
  5. Билет №5 Социология и другие гуманитарные науки
  6. Будова психологічної науки
  7. Вигьяна-йога. Постижение духовной науки
  8. Виникнення та розвиток документаційної науки у 20 ст.
  9. Висновки до другого розділу
  10. Висновки до розділу 1
  11. Висновки до розділу ІІІ
  12. Висновок до розділу

Зміст

1. Фразеологія як розділ науки про мову.

2. Фразеологічне багатство української мови.

3. Фразеологічні одиниці з структурою словосполучення і речення.

4. Стилістичне використання фразеологічних одиниць.

5. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів.

6. Джерела української фразеології.

Висновок

Список використаної літератури

 

Фразеологія як розділ науки про мову.

Фразеологією (гр. phrases- зворот, вислів і logos - поняття, вчення) називається розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти. Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням. Фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії й сподівання.Так, в усталених зворотах пропав, як швед під Полтавою, висипався хміль із міха та й наробив ляхам лиха звучить відгомін боротьби з чужинцями. У сталих словах казав пан кожух дам, та слово його тепле; богу слава, а попові дай сала – ненависть і зневага до гнобителів, а історія виникнення усталених словосполучень перемивати кісточки, сім п’ятниць на тиждень, ні пуха ні пера та інші піднімає завісу над звичаями, віруваннями, обрядами наших предків. Тому-то фразеологія привертає увагу мовознавців, істориків, етнографів, філософів. Розрізняють три типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення. Фразеологічні зрощення — це стійкі звороти, специфічні для даної мови, що виражають єдине поняття і мають одне значення. Лексич­не значення цього стійкого словосполучення не збігається з лексич­ним значенням слів, що входять до його складу. Так, наприклад, лек­сичне значення фразеологічного зрощення: у нього і кози в золоті,і цап у намисті, — тобто він багатий, абсолютно не збігається із лек­сичним значенням кожного із складових слів. Аналогічно:

- п`яниця — у горілці кисне; заглядає у пляшку; лика не в яже; йде під мухою;

- багато — кури не клюють; ніде курці ступити;

- пропало — котові під хвіст; ні за цапову душу;

- не потрібний — як корові сідло; як голому пояс; як зайцеві бубон;

- робити щось спроквола — тягти Сірка за хвіст;

- залицятися — пускати бісики;

- нічого не одержати — дуля з маком;

- бідна — як церковна миша; як чумацька воша;

- повільно — як сонна муха; як мокре горить;

- з нього вірьовки в ють, його кури загребуть — так говорять про слабовольну, безхарактерну людину тощо.

У фразеологічних єдностях переносне значення певною мірою моти­вується значенням тих слів, що до них входять: заливатися слізьми — безутішно плакати, дихати на ладан — помирати, крапля в морі — мало. У фразеологічних сполученнях складові компоненти характеризу­ються деякою самостійністю. Один з компонентів є стійким і не мо­же замінюватись, а інші можуть мати взаємну заміну: розпочати об­говорення (приступити, почати), злість бере — хтось починає злити­ся. Стійке сполучення, що являє собою змістову цілісність і відтворюється в процесі мовлення, називається фразеологізмом. Наприклад: покласти зуби на полицю; повісити носа; як рак свисне;з вогню та в полум’я. Фразеологізми, з одного боку, мають ознаки, спільні з словами, словосполученнями і реченнями, а з другого - відрізняються від них.

Як і слова, фразеологізми:

1) не користуються щоразу,а відтворюються як готові, наявні в мові одиниці з певним значенням;

2) відзначаються стійкістю складу і сталістю структури;

3) часто позначають одне поняття і вступають у синонімічні зв’язки з словами;

4) виконують ту ж функцію, що й слова.

Наприклад: накивати п’ятами - втекти; пасти задніх - відставати.

На відміну від слів, фразеологізми:

1) складаються із самостійних одиниць мови – слів, які найчастіше функціонують окремо та мають відповідні форми;

2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою.

Наприклад: пройти вогонь і воду; чужими руками жар загрібати.

Фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна чи доповнення руйнує їх.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)