АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Гемодіаліз. Застосування штучної нирки

Читайте также:
  1. Варіанти застосування методу. Порівняння з методом переміщень
  2. Види та особливості застосування митних режимів в Україні
  3. Визначення і застосування циклічного надлишкового коду.
  4. Визначення категорії “діапазон контролю”, наслідки його зменшення. Характеристики високої та пласкої структур управління (переваги, недоліки, сфери застосування).
  5. Головні аспекти комплексної (інтегральної) соціальної ефективності застосування правових норм
  6. Дайте характеристику формам і системам заробітної плати , визначте їх призначення та умови застосування.
  7. Дезінфікуючих розчинів та їх застосування
  8. Діагностика раку нирки
  9. Для медичного застосування препарату
  10. ЗАСТОСУВАННЯ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА
  11. Застосування визначеного інтеграла

В основі гемодіалізу лежить принцип дифузії речовин через напівпроникну мембрану (целофан, ацетатцеллюлоза, поліакрилонітрил і поліметилметакрилат) з метою виведення з крові небажаних речовин і одночасного введення в неї необхідних компонентів. Постійний струм крові по одну сторону мембрани і розчину-діалізату, що очищає — по іншу її сторону дозволяє видалити залишкові продукти обміну речовин із крові способом, дуже подібним із процесом клубочкової фільтрації. Змінюючи сполуки діалізату, спосіб взаємодії крові і діалізату (геометрію діалізатора), тип і площу поверхні діалізуючої мембрани і частоту і тривалість сеансів діалізу, можна підтримувати у відносно благополучному стані навіть тих хворих, у яких нирки зовсім не функціонують. Устаткування для проведення гемодіалізу складається з трьох основних частин — системи подачі крові; системи, яка забезпечує необхідну сполуку і подачу діалізату, і самого апарата-діалізатора. Кров подається під тиском у діалізатор за допомогою роликового насоса через систему трубок, оснащених відповідними приладами для виміру величини швидкості кровотоку і тиску в системі; величина швидкості кровотоку повинна складати приблизно 250— 300 мол/хв. Величину гідростатичного тиску в системі можна змінювати відповідним чином для досягнення бажаного ступеня виведення рідини, так званої ультрафільтрації. Діалізат подається в діалізатор з ємності, у якій він зберігається, або з дозуючої системи, у якій він виробляється. У більшості діалізаторів діалізат проходить через мембрану один раз, рухаючи назустріч току крові зі швидкістю 500 мол/хв, або ж рециркулює багато разів, але відповідно з більш високою швидкістю струму. Сполука діалізату подібна зі сполукою плазмової рідини, але його можна змінювати в залежності від потреб конкретного хворого. Існують два основних типи діалізаторів — плоскопластинчатий діалізатор, у якому плоскі аркуші мембрани покладені один на іншій, із прокладеними між ними пластиковими матрицями; і пустотіловолоконний, або капілярний, діалізатор, у якому мембранний матеріал закручений у спіраль усередині тонких капілярів, тисячі яких зібрані, у пучки; кров тече через ці капіляри, у той час як діалізат циркулює з зовнішньої сторони пучків волокон.

Більшість хворих мають потребу в 10—15 год діалізу в тиждень, розділених на відносно рівні за часом сеанси. Конкретна для кожного хворого тривалість сеансів залежить від розмірів тіла, залишкової функції нирок, дієти, захворювань, що ускладнюють тощо.

Штучна нирка – апарат для екстракорпорального гемодіалізу, який застовосується з метод виведення з крові токсичних речовин, регулювання водяно-електролітного балансу і кислотно-лужної рівноваги в організмі. Штучну нирку використовують для часового заміщення видільних функцій нирок при гострій і хронічній нирковій недостатності. В основі роботи штучної нирки – принципи діалізу.

Рис. 1 - Апарат “штучна нирка”


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)