АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розрахунок робочої сили, устаткування і площ ділянок експериментального цеху

Читайте также:
  1. Акустичний розрахунок
  2. Вартість робочої сили, рівень життя та структура доходів населення
  3. Вибір варіанту машин і устаткування
  4. Вибір і розрахунок кількості технологічного обладнання
  5. Імміграційна політика країн імпортерів робочої сили
  6. Канати та їх розрахунок.
  7. Обґрунтування форми зв'язку змінних і розрахунок параметрів теоретичної лінії регресії
  8. Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочої зони виробничих приміщень
  9. Оптимізація використання ресурсу робочої сили
  10. Перевірка відповідності виплат, що включаються у розрахунок середньої заробітної тати.
  11. Перехід до експериментального вивчення мислення
  12. Політичні сили,які очолювали український визвольний рух

 

Організація виробничого процесу експериментального цеху і, отже, його структура залежить від устаткування, вживаного для реалізації поставлених завдань. Так, робота в експериментальному цеху може виконуватися:

• традиційним способом — уручну, без використання засобів обчислювальної техніки:

• з використанням сучасних систем автоматизованого проектування (САПР) швейних виробів.

Нижче представлений традиційний варіант організації виробничого процесу в структурних підрозділах експериментального цеху.

Урок № 9 Конструкторське відділення експериментального цеху.

Створення і розробка моделей починається в конструкторському відділенні. Група висококваліфікованих фахівців, що складається з художників-модельєрів, конструкторів і технологів займається:

1. розробкою технологічних модельних конструкцій;

2. опрацьовуванням модельних конструкцій;

3. розробкою конструкторсько-технологічної документації.

 

У конструкторському відділенні здійснюється створення нових моделей і підготовка їх до запуску у виробництво, а саме:

художник-модельєр створює ескізи моделей, що відповідають вимогам

моди і споживчому попиту;

конструктор розробляє базову і модельну конструкції, первинні лекала на базовий розмір зріст для розкрою дослідних зразків моделей виробів, здійснює їх конструкторсько-технологічне опрацьовування;

технолог розробляє технологічні режими розкрою і виготовлення моделей виробів.

Для моделей швейних виробів, що пройшли художньо-технічну раду і затверджених до запуску у виробництво, розробляється конструкторсько-технологічна документація (КТД). Комплекс документів (КТД) включає:

1. • технічний опис моделі виробу;

2. • додаткові відомості за технологією виготовлення виробу і про можливі відмінності технологічної обробки моделі виробу;

3. • таблицю виміру виробу і лекал (табель мір);

4. • специфікацію матеріалів (перелік і витрата основних, підкладкових, прокладок, утеплюючих і обробних матеріалів, фурнітури і так далі);

5. • специфікацію деталей крою і лекал;

6. • складність обробки моделі виробу;

7. • карту технічного рівня;

8. правила прийому, сортування, маркування, упаковки і транспортування виробу;

9. • комплект лекал на базовий розмір зріст, прийнятий за основу при конструюванні;

10. • карту витрати і схеми розкладки лекал.

Після внесених до первинних лекал змін конструктор розробляє лекала-еталони (лекала по заданій шкалі розмірів, повнотних груп і зростів), робочі і допоміжні лекала, складає табель вимірів.

Розмірно-зростовий діапазон для конкретної моделі швацького виробу визначається або по "Шкалах процентного розподілу типових фігур", або за замовленням торгуючій організації.

Лекала виготовляються з патронної або крафт-бумаги і далі передаються для копіювання їх в необхідній кількості в лекальне відділення.

Технолог готує нормативну документацію на модель виробу. У його обов'язки входить:

1. • розробка технології виготовлення нової моделі і опрацьовування режимів обробки на дослідних зразках;

2. • здійснення контролю за виготовленням дослідного зразка і зразка-еталону;

3. • розрахунок техніко-економічних показників моделі: визначення площі лекал, встановлення складності обробки на зразок моделі в балах, розрахунок витрати матеріалів на зразок моделі:

4. • складання специфікації деталей крою виробу;

5. • встановлення переліку допоміжних лекал для швейного цеху;

6. • в період запуску моделі у виробництво здійснення контролю за технологічним процесом виготовлення виробу по всіх структурних підрозділах підприємства.

Устаткування. конструкторського відділення:

1. столи для модельєрів і технологів;

2. спеціально обладнані столи для конструкторів; манекени;

3. шафи для зберігання документації.

 

Урок № 10 Швейне відділення експериментального цеху.

У швейному відділенні здійснюється опрацювання технології і організації виробництва для швейного цеху підприємства.

По первинних лекалах в швейному відділенні лаборанти-кравці за участю конструктора і технолога виготовляють дослідні зразки. Опрацьовування конструкції і технології виготовлення швейного виробу проводиться на одному — двох зразках. При необхідності до первинних лекал і технологічних режимів обробки вносяться зміни.

Після ретельного конструкторсько-технологічного опрацьовування дослідних зразків по уточнених лекалах з дотриманням технологічних режимів виготовляють, як правило, два повторні зразки. Один з цих зразків як еталон залишається на зберіганні в експериментальному цеху. Другий зразок передається в швацький цех, де здійснюватиметься запуск моделі.

Зразки моделей зберігаються в підвішеному вигляді на візках-кронштейнах, на одно чи двоярусному ланцюговому підвісному транспортері в закритому приміщенні, або в двоярусних шафах з метою запобігання вигоранню матеріалів. На одному погонному метрі транспортера розміщується до 5 зимових і до 9 демісезонних пальт, до 10 чоловічих костюмів, до 20 суконь.

Для виготовлення дослідних зразків в швейному відділенні встановлюється розкрійний стіл на якому здійснюється розкрій матеріалів. У розпорядженні кожного лаборанта-кравця є універсальна швейна машина. На групу лаборантів встановлюються:

прасувальний стіл для виконання операцій волого-теплової обробки;

по одній спеціальній машині для обметування зрізів і петель, пришивання ґудзиків і, якщо необхідно, для підшивання низу виробу. Як правило, встановлене у відділенні устаткування відповідає устаткуванню швейного цеху підприємства.

 

Урок № 11 Лекальне відділення експериментального цеху.

Лекальне відділення. У лекальному відділенні лекальники виготовляють з картону звичайний три комплекти робочих лекал, а також допоміжні лекала.

Перший комплект робочих лекал передається в групу нормування для виконання експериментальної розкладки, потім він використовується для зарисовки розкладки лекал на верхньому полотні настилу. Другий комплект лекал з окантованими металевою стрічкою зрізами передаються в цех розкрою в зону розкрою — до стрічкових машин. Як правило, це лекала дрібних деталей або деталей з складною конфігурацією зрізів. Третій комплект використовується в цеху розкрою для контролю вирізаних деталей й на ділянці обробки крою.

Допоміжні лекала використовуються в швейному цеху для нанесення на деталях крою допоміжних ліній і міток крейдою або олівцем при підготовці їх до пошиття. Для цього на них роблять прорізи для розмітки виточок, складок, місця розташування кишень тощо, наносять лінію нитки основи в тканині або петельних стовпчиків в трикотажному полотні і лінії відхилень, що допускаються, в розкладках лекал.

На кожному лекалі, що входить в комплект робочих і допоміжних лекал, вказують номер моделі, розмір, зріст та повнотну групу виробу, найменування і кількість деталей крою. На крупному лекалі записують перелік всіх лекал, що входять в комплект.

Лекала-еталони, для контролю робочих лекал, залишаються на зберіганні в експериментальному цеху.

Перелік матеріалів, для виготовлення лекал, представлений в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4.

Матеріал   Лекала-еталони Креслення розмноження Робочі лекала для технічної документація Робочі лекала для розкладок і контролю Робочі лекала (шаблони) Допоміжні лекала
Папір кабельний марок КМ.-170. КМ.-120, КВМ-170   + + +     +
Папір патронний мазкі А     + +      
Папір патронний мазкі Б   + + +     +
Картон електроізоляційний мазкі ЕВ   +     + +  
Картон електроізоляційний марки Грама         + +  
Картон шпульний   + +   +    
Папір обгортковий       +      
Картон коробочка мазкі В       + +  
Картон оббивний водостійкий мазкі ОВ         +  
Замінник фібри           +

Лекальники працюють за спеціальними столами, габарити яких залежать від виду виробу і коливаються в межах (2000-2500) х (800-1000), мм. Для виготовлення лекал і їх обробки у відділенні встановлюється наступне устаткування:

• машина для вирізування картонних заготовок з рулону РЛЗ-2;

• машина для того, що скріпляє листів картону 266 класу;

• машина для того, що скріпляє заготовок

лекал БШП-5;

• машина для вирізування лекал по зовнішньому контуру ВЛН-1;

• машина для пробиття фігурних отворів ВЛО-1;

• машина для розрізання лекал по внутрішньому контуру (виточки, складки тощо) ВЛВ-1:

• машина для таврування (клеймения) лекал по зрізах КЛС-1;

• пристрій для окантовки зрізів лекал металевою стрічкою.

Технічна характеристика устаткування, вживаного в лекальному відділенні, приведена в таблиці 5.5.

Технічна характеристика устаткування лекального відділення

Марка   Призначення   Продуктивність max   Товщина матеріалів max, мм   Габарити кришки столу, м (1 х d)   Маса, кг  
РЛЗ-2   Вирізування картонних заготовок   0,3 м/с   0,7-1,2 2,49 х 1.65   540,0
  Скріпляє листів картону   750±50 мін '   4,0 1,8 x 1.0   147,0
клас   Вирізування лекал по зовнішньому контуру   1500 мін'   0.7-1,2 1,8 x 1.0   127,0
ВЛН-1   Пробиття фігурних отворів   20 циклів/мін   0.7-1,2 0.9 x 0,75   226,0
ВЛО-1   Розрізання лекал по внутрішньому контуру 2000 мін '   0.7-1,2 1,035 х 0.65   100.0
ВЛВ-1   Таврування лекал по зрізах   0,6 м/с   0.7-1,2 1.1 х 0.7   85,5

 

Зберігання лекал здійснюється або на візках-кронштейнах, або ланцюговому підвісному транспортері, або в двоярусних шафах. На одному погонному метрі транспортера (кронштейна) зазвичай розміщується 2-3 комплекти лекал.

 

Урок № 12 Відділення нормування експериментального цеху.

Відділення нормування. У відділенні нормування виконуються експериментальні розкладки лекал на види матеріалів, використовуваних для виготовлення виробу, для ширини, що найчастіше зустрічається. Крім того, визначаються норми витрати цих матеріалів, включаючи нитки і фурнітуру.

Процес нормування включає розрахунок наступних видів норм:

• післяопераційних, куди входять норми на розкладку і на настил;

• середньо зваженої норми на одиницю виробу кожної моделі і нормою на одиницю кожного виду виробу.

Для виміру площі лекал використовується фотоелектронна машина ІЛ-1. Машина призначена для безконтактного виміру площі лекал різної конфігурації з щільного паперу або картону.

Технічна характеристика машини ІЛ-1 приведена в таблиці 5.6.

Площу одного лекала або комплекту лекал вимірюють три рази без скидання показань лічильника. Величина площі лекал встановлюється як середньоарифметична результатів трьох вимірів.

У технічному описі моделі указуються площі кожного лекала і всього комплекту лекал виробу.

Для встановлення норми на розкладку виконуються експериментальні розкладки. Розкладки виконують дослідні розкладальники по робочих лекалах, здобутих з лекального відділення, на встановлену ширину матеріалів при дотриманні технічних вимог.

Для визначення кількості і складу розкладок на задану модель виробу виконується розрахунок серій, методика якого викладена в курсі "Технологія швейних виробів".

Таблиця 5.6

Характеристика Показник
Довжина лекал (min-max), мм 100-1500
Ширина лекал (min-max), мм 100-750
Ширина робочого проходу (столу) машини, мм  
Швидкість переміщення каретки, мм/с 23,5
Частота обертання тургелі мім  
Тривалість виміру лекал найбільшої площі, з  
Відносна погрішність при вимірі площі лекал деталей % 0.5-0,25 0.5-0,25
1,0-1.2 1,0-1.2
Габарити: довжина х ширина х висота (l х d x в), мм 3790 х 1245 х 1135
Маса, кг  

Робоче місце для виконання розкладок лекал і подальшого обведення контурів (зарисовки) обладнане столом з габаритними розмірами, мм: довжина 6000-7000, ширина 1600-1700. висота 800-850. По довжині кришки столу на відстані 20 мм. від країв вмонтовано лінійки з ціною ділення 1 см, призначені для виміру довжини рамки розкладки. Під кришкою столу розташовуються ящики для зберігання документів, альбомів раціональних розкладок, крейди, ножиць і іншого інструменту.

З однією із сторін столу знаходиться розмотувальний пристрій для рулону паперу (кальки).

З протилежного боку столу розташовується кронштейн (стійка) для тимчасового зберігання лекал. Довжина стійки відповідає ширині столу, висота - довжині лекала найбільшої деталі плюс 20-30 мм.

Розкладки з найменшим відсотком між лекальних відходів використовуються при складанні

альбому раціональних розкладок.

Інформація про розкладку лекал надходить в зону крейдування верхнього полотна настилу або в зону розкрою у вигляді копії розкладки, виконаної:

• у зменшеному масштабі — "мініатюри";

• у натуральну величину.

У першому випадку копіювання розкладки може здійснюватися уручну (розкладальник на картці замальовує схему розкладки лекал з вказівкою на деталях розміру, зросту і напрями нитки основи) або механічним способом:

• з використанням фотоапарата, закріпленого на рухливій каретці. Каретка розташована на деякій висоті щодо столу, на якому виконана розкладка лекал. Можливо також фотографування дзеркального віддзеркалення розкладок лекал. В цьому випадку столи покривають чорною фарбою. Ділянка стелі, під якою виконуються експериментальні розкладки, повинна мати дзеркальну поверхню. Для отримання фотографії розкладки лекал у відділенні передбачається фотолабораторія;

• з використанням електрографічної установки ПКУ-3, Установка розміщується на робочому столі з направляючими для переміщення каретки, кронштейнами і кінцевими упорами для її обстановки. Холості переміщення уздовж столу вперед і назад виконуються уручну. Характеристика установки ПКУ-3 представлена в таблиці 5.7.

Максимальна ширина розкладки, мм  
Масштаб копії розкладки, мм 1:15
Фокусна відстань, мм  
Швидкість переміщення паперу, м/с 0.01
Потужність лампи розжарювання, Вт  
Напруга лампи розжарювання. У  
Довжина, мм  
Ширина, мм  
Висота, мм  
Маса, кг  

Таблиця 5.7

Технічна характеристика установки ПКУ-3

У другому випадку, для отримання копії у натуральну величину, експериментальна розкладка виконується:

• на щільному папері (папір патронний мазкі Б, кабельний мазкий КВМ-170 і КМ.-170). Після обведення лекала знімають, а полотно паперу закочують в рулон і передають у відділення виготовлення трафаретів;

• на кальці. При цьому контури лекал зазвичай обводять олівцем "Світлокопія" або "Люмограф". Потім лекала знімають, кальку згортають в рулон і передають в світлокопіювальне відділення.

На деталях позначають номер моделі, розмір, зріст і повнотну групу виробу, на полотні паперу (кальки) — довжину і ширину рамки розкладки.

Після визначення площі лекал і виконання їх розкладок нормувальник проводить нормування всіх видів матеріалів, включаючи нитки і фурнітуру (уручну або на ЕОМ).

 

Урок № 13 Відділення виготовлення копій розкладок та лабораторія випробування матеріалів експериментального цеху.

Наявність або відсутність відділення виготовлення копій розкладок визначається видом виробів, що випускаються, потужністю підприємства і тим, в якому вигляді інформація про розкладку лекал поступає в зону настилання і розкрою. Відділення по копіюванню розкладок існує, якщо в зону розкрою матеріалів поступає зарисовка розкладки, виконана на папері (кальці) у натуральну величину.

У відділенні виготовлення трафаретів на полотні паперу за допомогою перфоратора по контурах лекал пробивають отвори діаметром 2-3 мм, розташовані один від одного на відстані 5 мм.

Довжина трафарету повинна перевищувати довжину зарисовки розкладки лекал на 15-20 см. До одного кінця трафарету прикріплюють планку, яка повинна виступати за краї трафарету на 15-17 см з кожного боку. До іншого кінця прикріплюють тасьму або кромку для зав'язування трафарету. Для додання більшій міцності краям трафарету і зменшення його ковзання під час припудрювання уздовж країв трафарету приклеюють кромку з тканини шириною 2—4 див.

Загорнені в рулон трафарети зберігаються на стелажах так, щоб штамп знаходився назовні. Один раз в місяць трафарети перевіряють і ставлять відмітку про їх придатність.

Трафарети передаються в цех розкрою для перенесення зарисовки розкладки лекал на верхнє полотно настилу. Його прикріплюють до настилу і припудрюють уздовж контурів лекал подрібненою крейдою. Після зняття трафарету на полотні матеріалу залишаються точкові контури лекал. Процес укладання трафарету і припудрювання займає менше часу, чим укладання лекал по мініатюрі і їх обведення. Тому використання трафаретів є більш економічним.

Такий спосіб нанесення розкладки лекал на полотно матеріалу забезпечує багатократне використання трафарету. Рекомендується до застосування;для прикладних матеріалів або для основних матеріалів при випуску виробів, не схильних до впливу моди, - наприклад, робочого або спеціального одягу.

В даний час на швейних підприємствах трафарети не знаходять широкого застосування.

У світлокопіювальному відділенні зарисовку, виконану на кальці, розмножують на світлокопіювальній установці СКА-3 в необхідній кількості. Кількість копій зарисовки розкладки лекал залежить від обсягу випуску — від кількості настилів по даній розкладці (дані беруться із розрахунку серій). З одного зображення розкладки можна отримати до 100 копій. Світлокопії, також як і трафарети, зберігаються на стелажах в рулоні.

Використання світлокопій є найбільш економічним способом отримання деталей крою, оскільки на відміну від використання "мініатюр" або трафаретів не вимагає нанесення контурів лекал на верхнє полотно настилу. Тим самим збільшується оборотність настильних столів в цеху розкрою.

Світлокопія припускає її однократне використання і застосовується на вузькоспеціалізованих підприємствах при випуску виробів великими партіями.

Отримання інформації про розкладки лекал у вигляді "мініатюр" — розкладок, виконаних в масштабі 1:5, 1:7, — або фотографій виключає наявність в експериментальному цеху світлокопіювального відділення або відділення виготовлення трафаретів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)