АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Прокладання кабелів в тунелях і колекторах

Читайте также:
  1. Монтаж оптичних кабелів
  2. Муфти для монтажу оптичних кабелів зв’язку
  3. Основні способи монтажу електропроводів, кабелів і шинопроводив
  4. Особливості прокладання кабелів в умовах низьких температур.
  5. Прокладання кабелів всередині приміщень
  6. Прокладання оптичного кабелю
  7. Прокладання проводів на ізоляторах.
  8. Технологія розробки кінців кабелів.
  9. Типи конструкцій оптичних кабелів

Кабельним тунелем називається закрита споруда (коридор) з розташованими в ньому опорними конструкціями для розміщення кабелів і кабельних муфт, з вільним проходом по всій довжині, що дозволяє виконувати прокладання кабелів, ремонти і огляди кабель -них ліній.

Для прокладання великої кількості кабелів, що ідуть в одному напрямку, споруджують підземні залізобетонні тунелі висотою Н= 1,8 – 2,1 м і шириною В = 1,5 – 1,9 м. В тунелях кабелі прокладають на кабельних конструкціях (рис.1.3.7).

 

Рис.1.3.7. Прокладання кабелів в тунелі зі збірних лоткових елементів:

1 – контрольні кабелі; 2 – вогнестійкі перего- родки; 3 – силові кабелі; 4 – з’єднувальні муфти; 5 – збірні кабельні конструкції; 6 – спеціальна зона; 7 – верхній лоток; 8 – нижній лоток; 9 – закладні деталі.

 

Ширина проходу в тунелі при двосторонньому розташуванні конструкцій не менше 1 м і при односторонньому – не менше 0,9 м. На случай пожежі кабельні тунелі відділяють від сусідніх приміщень негорючими перегородками, в самих тунелях на відстані не більше 150 м встановлюють розділювальні вогнестійкі перегородки. Для відво- ду тепла, що виділяють кабелі, тунелі обладновую- ють вентиляційними пристроями. Підземні тунелі заглиблюють на 0,5 м від перекриття.

В тунелях прокладають як броньовані, так і неброньовані кабелі зі свинцевою або алюмінієвою оболонками. Джутове покриття з броньованих кабелів видаляють.

Прокладання кабелів в тунелях мало відрізняється від прокладання їх в будівлях по стінам. Барабани з кабелями для прокладання встановлюють безпосередньо в тунель або в приміщення, що примикає до нього, або встановлюють над люками. В зв’язку з тим, що в тунелях, як правило прокладають велику кількість кабелів, то для механізації прокладки тимчасово закріплюють ролики, по яким переміщують кабелі.

Колектори являють собою підземні споруди, які будують головним чином під майданами, вулицями і тротуарами великих міст, для прокладання трубопроводів і електричних кабелів будують їх круглими (діаметром 2,8 – 3 м) і прямокутними (висота 2,4 – 3 м, ширина 2,15 – 2,5 м). При двохрядному розташуванні з одної сторони проходу прокладають кабелі зв’язку, під ними – теплопроводи, з другої сторони проходу – силові кабелі, які розташовують зверху над водопроводами. При однорядному розташуванні силові кабелі прокладають зверху, під ними кабелі зв’язку, ще нижче – водо-і тепло- проводи. Для вводу в колектори кабельних ліній і трубопроводів будують спеціальні камери. Прокладають кабелі в колекторах так же само, як і в тунелях. Сумісно з газо- проводами і трубопроводами, що вміщують горючі і легкозаймисті рідини, а також трубопроводами протипожежного водопостачання електричні кабелі не прокладають.

Блочна кабельна каналізація (рис.1.3.8) будується з залізобетонних панелей марки ПК-2, ПК-3 з внутрішнім діаметром отвору в панелі не менше 90 мм.

Рис.1.3.8. Блочна кабельна каналізація: 1 – кабельні блоки; 2 – прямий прохідний колодязь; 3 – відгалужувальний трійниковий колодязь; 4 – кутовий колодязь.

Глибину закладання блоків в землі приймають по місцевим умовам. Кабельні колодязі дозволяють здійснювати прокладання кабелів до 10 кВ з одно дротовими жилами перері- зом до 240 мм2 і установку кабельних муфт з захисними кожухами довжиною 1250 мм.

Висота колодязів не перевищує 2100 мм. Розрізняють прохідні прямі колодязі, кутові, відгалужувальні, - трійникові і хрестові.

Зовні кабельні колодязі закривають люками, всередині встановлюють металеві драбини або скоби для спуску людей. Відстань між колодязями приймають не більше 150 м.

 

Прокладання кабелів на естакадах.

Кабельною естакадою називається надземна або наземна відкрита горизонтальна або нахилена протяжна кабельна споруда. Кабельна естакада може бути прохідною або непрохідною.

Варіанти конструкції естакад і прокладання на них кабелів показано на рис.1.3.9.

Рис.1.3.9. Прокладання кабелів на естакадах: а – непрохідні на 40 умовних кабелів *), б – прохідні на 64 умовних кабелі. 1 – опора; 2 – кабельна стійка; 3 – кабельна полка; 4 – силовий кабель; 5 – шпилька; 6 – заземлюючий провідник; 7 – закладна деталь; 8 – пучок кабелів перерізом до 16 мм2; 9 – контрольний кабель; 10 – з’єднувальна муфта; 11 – прогін несучої ферми; 12 – настил; 13 – залізобетонна плита; 14 – залізобетонна

стійка; 15 – поперечна балка (траверса).

*) Умовний кабель – кабель напругою до 10 кВ перерізом жил 150 – 240 мм2.

 

Прокладання кабелів на галереях.

Кабельною галереєю називається надземна або наземна закрита повністю або частково (наприклад, без бокових стін) горизонтальна або нахилена протяжна прохідна кабельна споруда.

Варіанти конструкції галерей і прокладання на них кабелів показано на рис.1.3.10.

 

 

Рис.1.3.10. Прокладання кабелів в галереях:

 

а – двостороння галерея; б – одно- стороння галерея. 1 – дах; 2 – бокова панель; 3 – стійка.

 

Кабельні лінії в галереях монтуються на кабельних конструкціях аналогічних кабельним конструкціям кабельних тунелів і естакад.

 

 

При прокладанні кабелів в кабельних спорудах по кабельним конструкціям вони укла- даються з створенням стріли провисання для компенсації температурних деформацій. Створювати запас кабелю у вигляді кілець і петель не допускається.

Після прокладання кабелів заземлюють конструктивні елементи кабельної лінії: металеві кабельні конструкції, труби, корпуси кабельних муфт, металеві оболонки і броню силових і контрольних кабелів. В якості заземлюючих провідників використовується смугова сталь перерізом не менше 100 мм2 або мідний провідник перерізом 6 мм2 для кабелів з перерізом жил до 10 мм2 і 25 мм2 для кабелів з жилами 150 – 240 мм2.

Прокладені кабелі і змонтовані муфти маркуються за допомогою бирок, на яких позна- чають: 1- рід струму, 2 - робочу напругу, 3 - переріз жил, 4 - номер лінії, 5 - номер ТП отримання живлення, 6 - місце вводу кабелю. На бирках муфт крім того вказується прізвище виконавця.

Бирки встановлюють: 1 – біля муфт і воронок, 2 – біля проходу кабелю через стіни і перекриття, 3 – біля входу в труби і виходу, 4 – в кабельних колодязях.

Бирки для кабельних муфт, яки закладаються в землю, виготовляються з пластмаси.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)