АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Обчислення. Приклад 3. Рентгенівський фотон з довжи

Читайте также:
  1. Обчислення.
  2. Обчислення.
  3. Обчислення.
  4. Обчислення.
  5. Обчислення.
  6. Обчислення.
  7. Обчислення.
  8. Обчислення.
  9. Обчислення.
  10. Обчислення.
  11. Обчислення.
  12. Обчислення.

м/с.

Відповідь: м/с; м/с.

 

Приклад 3. Рентгенівський фотон з довжиною хвилі 0,2·10-10 м випробує комптонівське розсіювання на електроні під кутом 900. Знайти зміну довжини хвилі рентгенівського фотона при розсіюванні, кінетичну енергію електрона віддачі й імпульс електрона віддачі.

Дано: 2·10-11 м, 900.

Знайти: , W к, p е.

Розв’язок. Зміна довжини хвилі рентгенівських променів при комптонівському розсіюванні визначається формулою

.

Підставивши числові дані, одержимо

м.

Закон збереження енергії , (де – енергія спокою електрона, – повна енергія електрона віддачі), дозволяє знайти кінетичну енергію W к електрона віддачі як різницю між енергіями первинного фотона і розсіяного фотона

.

Зробимо обчислення.

Дж.

Імпульс електрона віддачі знайдемо із закону збереження імпульсу. Векторна сума імпульсів розсіяного фотону й електрону віддачі повинна дорівнювати векторові імпульсу первинного фотону (рис. 5.1). З рисунка бачимо, . Рис. 5.1.

Оскільки і , то вираз для імпульсу електрона віддачі p е набуває вигляду

.

Зробимо обчислення.

кг·м/с.

Відповідь: = 0,24·10-11 м; Wк = 1,06·10-15 Дж; pе =
= 4,44·10-23 кг·м/с.

 

Приклад 4. Паралельний пучок променів з довжиною хвилі
500 нм падає перпендикулярно на зачорнену поверхню, здійснюючи тиск 10-5 Па. Визначити концентрацію фотонів n 0 поблизу поверхні і число фотонів n, що падають на одиницю площі за одиницю часу.

Дано: = 5·10-7 м; P = 10-5 Па; = 0; S = 1 м2; t = 1 с.

Знайти: n 0; n.

Розв’язок. 1) Концентрація n 0 фотонів у світловому потоці може бути знайдена діленням об'ємної густини енергії w на енергію одного фотона , тобто .

З формули для тиску світла випливає, що , а концентрація .

Для зачорненої поверхні коефіцієнт відбиття дорівнює нулю. Підставивши числові дані, одержимо

м-3.

2) Число фотонів n, що падають на одиницю площі за одиницю часу, чисельно дорівнює відношенню енергетичної освітленості (енергії усіх фотонів, що падають на одиницю площі поверхні в одиницю часу) до енергії одного фотона. Енергетичну освітленість Ee виразимо з формули для тиску світла

,

звідки (з урахування того, що ). Тоді

або . Зробимо обчислення.

м-2·с-1.

Відповідь: м-3; n = 7,56·1021 м-2·с-1.

Приклад 5. Електрон в атомі водню перейшов з четвертого енергетичного рівня на другий. Визначити енергію випущеного при цьому фотона.

Дано: n 1 = 2; n 2 = 4.

Знайти: .

Розв’язок. Енергія фотона, випущеного при переході електрона з одного енергетичного стану в інший, виражається формулою . Частоту випущеного фотона визначимо за формулою Бальмера

,

де R = 1,097·107 м-1 – стала Ридберга.

І так,

.

Зробимо обчислення.

Дж.

або 2,54 еВ.

Відповідь: 2,54 еВ.

 

Приклад 6. Знайти довжину хвилі де Бройля для електрона, що пройшов прискорюючу різницю потенціалів: 1) U 1 = 51 В; 2) U 2 =
=510 кВ.

Дано: U 1 = 51 В; U 2 = 5,1·105 В.

Знайти: , .

Розв’язок. Довжина хвилі де Бройля частинки залежить від її імпульсу . Імпульс частинки можна визначити, якщо відома її кінетична енергія: у нерелятивістському випадку , у релятивістському випадку , де енергія спокою частинки МеВ. Кінетична енергія електрона, що пройшов прискорюючу різницю потенціалів U 1: . У першому випадку 51 еВ = 0,51·10-4 МеВ, тобто W << E 0 і значить .

Зробимо обчислення.

м.

В другому випадку кінетична енергія W = 510 кеВ = 0,51 МеВ, тобто дорівнює енергії спокою електрона. Тому необхідно застосувати релятивістську формулу для імпульсу . Оскільки , то перепишемо формулу

.

Зробимо розрахунок.

м.

Відповідь: 1,71·10-10 м; 1,4·10-12 м.

 

Приклад 7. Кінетична енергія електрона в атомі водню має величину порядку 10 еВ. Використовуючи співвідношення невизначеностей, оцінити мінімальні лінійні розміри атома.

Дано: W к = 10 еВ = 1,6·10-18 Дж.

Знайти: l min.

Розв’язок. Із співвідношення невизначеностей випливає, що чим точніше визначається положення частинки в просторі, тим більше невизначеним стає імпульс, а отже, і енергія частинки. Якщо атом має лінійні розміри l, то електрон атома буде знаходитися десь у межах цієї ділянки. При цьому невизначеність координати електрона дорівнює . Співвідношення невизначеностей можна переписати у вигляді , звідки . Фізично розумна невизначеність імпульсу Δ px не повинна перевищувати значення самого імпульсу p, тобто . Імпульс пов’язаний з кінетичною енергією: . Тоді .

Зробимо обчислення.

= 1,23·10-10 м.

Відповідь: = 1,23·10-10 м.

 

Приклад 8. Електрон в одномірній прямокутній нескінченно глибокій «потенціальній ямі» шириною l знаходиться в збудженому стані (n = 2). Визначити імовірність виявлення електрона в середній третині «ями».

Дано: ; ; .

Знайти: w.

Розв’язок. Імовірність w виявлення частки в інтервалі визначається формулою

,

де Ψт(x) – нормована власна хвильова функція, що відповідає даному стану,

.

Збуджений стан (n = 2) описує функція

.

Тоді імовірність .

Проінтегрувавши цей вираз в межах від до , одержимо .

Відповідь: w = 0,192.

 

Приклад 9. Маса препарату радіоактивного магнію 12Mg27 дорівнює 0,2 мкг. Визначити початкову активність препарату і його активність через 1 годину. Період піврозпаду радіоактивного ізотопу магнію 12Mg27 дорівнює 10 хв.

Дано: m = 0,2·10-9 кг; t = 1 година; T 1/2 = 10 хв.; t 0 = 0.

Знайти: A 0; A (t).

Розв’язок. Активність препарату зменшується згодом по експоненціальному закону , де – початкова активність препарату у момент часу t = 0. Стала радіоактивного розпаду . Кількість атомів у препараті у початковий момент часу .

Таким чином, початкова активність . Зробивши підстановку числових даних, одержимо

Бк,

або

Ки.

Тоді активність препарату через t = 1 година = 60 хв. складе

.

Підставивши числові дані, одержимо

Ки.

Відповідь: A 0 = 139 Ки; A (t) = 2,17 Ки.

 

Приклад 10. Обчислити дефект маси та енергію зв’язку ядра бора 5B11.

Дано: m в = 11,00931 а.о.м.; mн = 1,00783 а.о.м.; m n = 1,00867 а.о.м.

Знайти: Δ m; Δ E зв..

Розв’язок. Дефект маси ядра

.

У зв’язку з тим, що в довідкових таблицях завжди даються маси нейтральних атомів mа, а не ядра m я, наведену формулу слід перетворити. Оскільки m я = mаZm e, то . Вважаючи, що , де m – маса атома водню, остаточно знаходимо

.

Підставивши значення, одержимо

= 0,08186 а.о.м.

Енергія зв’язку ядра знаходимо із закону взаємозв’язку маси й енергії . Якщо обчислювати енергію зв’язку, користуючись позасистемними одиницями, то c 2 = 931 МеВ/а.о.м. З обліком цього формула приймає вигляд (МеВ). Підставивши знайдене значення дефекту маси, одержимо

МеВ.

Відповідь: = 0,08186 а.о.м.; МеВ.

 

Приклад 11. Знайти, яке ядро утвориться у результаті ядерної реакції й обчислити енергію цієї реакції.

Розв’язок. Використовуючи закон збереження маси і заряду, одержуємо

4 + 10 = 1 + A, 2 + 5 = 1 + Z, тобто

і ядерна реакція буде виглядати так

.

Енергетичний ефект ядерної реакції визначається формулою

(МеВ),

де – дефект маси ядерної реакції в а.о.м.

Значення мас нейтральних атомів наведені в довідкових таблицях:

а.о.м. а.о.м.

а.о.м. а.о.м.

Підставивши числові дані, одержимо

МеВ.

Оскільки Δ m >0, реакція є екзотермічною і йде з виділенням енергії.

Відповідь: Δ Е = 4,06 МеВ.

 

Приклад 12. Визначити теплоту, необхідну для нагрівання кристала NaCl масою 20 г від температури 2 К до температури 4 К. Характеристичну температуру Дебая для NaCl прийняти рівною 320 К и умову вважати здійсненою.

Дано: m = 2·10-2 кг; T 1 = 2 К; T 2 = 4 К; = 320 К;
= 58,5·10-3 кг/моль.

Знайти: Δ Q.

Розв’язок. Теплота Δ Q, що підводиться для нагрівання тіла від температури T 1 до T 2, може бути обчислена за формулою

,

де CT – теплоємність тіла, що пов’язана з молярною теплоємністю співвідношенням . У свою чергу молярна теплоємність при низьких температурах (T << θ Д) визначається формулою

,

де R = 8,31 Дж/(моль·К) – універсальна газова стала.

Підставляючи теплоємність у формулу для Δ Q, одержимо

.

Перетворимо отриману формулу і зробимо обчислення

;

Дж.

Відповідь: Дж.

 

Приклад 13. Кремнієвий зразок нагрівають від 0 0С до 10 0С. У скільки разів зростає його питома провідність?

Дано: t 1 = 0 0С; t 2 = 10 0С.

Знайти: .

Розв’язок. Питома провідність власних напівпровідниках пов’язана з температурою T співвідношенням

,

де – константа; Δ E – ширина забороненої зони; k = 1,38·10-23 Дж/К – стала Больцмана. Отже,

.

Покладаючи для кремнію Δ E = 1,1 еВ, зробимо обчислення:

.

Відповідь: .

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.019 сек.)