АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Відхилення від законів Г. Менделя

Читайте также:
  1. Ватися законів божественних і людських).
  2. Види законів
  3. Дисперсія і середнє квадратичне відхилення.
  4. Економічні категорії і економічні закони. Пізнання та використання економічних законів.
  5. Законів України
  6. Законы Менделя.
  7. Застосування законів. Судочинство.
  8. Ймовірність відхилення відносної частоти від сталої ймовірності в незалежних випробуваннях
  9. Нагляд за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності.
  10. Надійні інтервали для математичного сподівання та середнього квадратичного відхилення.
  11. Побудова законів розподілу за вибірковими даними

1. Зчеплене успадкування (вивчав Т. Морган): генів значно більше, ніж хромосом, тому кожна хромосома несе велику кількість генів, які зчеплені в одній хромосомі і утворюють групу зчеплення. Групи зчеплення успадковуються разом, але можлива перекомбінація генів, яка відбувається під час перехресту хромосом та обміну ділянками при кон’югації в мейозі. Кількість груп зчеплення певного виду дорівнює кількості хромосом у гаплоїдному наборі, характерному для цього виду

2. Множинна дія генів: один ген впливає не на одну, а на цілий ряд ознак організму. Явище множинної дії генів називається плейотропія. Перший приклад плейотропії був описаний Г. Менделем, який встановив, що рослини гороху з пурпуровими квітками завжди мають червоні плями у пазухах листків і утворюють насіння з сірою або бурою шкірочкою. Всі ці ознаки залежать від одного спадкового фактора.

3. Взаємодія генів: у більшості організмів гени взаємодіють між собою і при цьому виникають новоутворення, що проявляються фенотипово.

4. Кодомінування: алелі повністю (без домінування) проявляються у фенотипах гібридних особин. Наприклад, алелі, що визначають групи крові людини.

Кросинговер це обмін аналогічними ділянками між гомологічними хромосомами. Він призводить до утворення нових поєднань алелей та збільшує комбінативну мінливість.

Генетичні карти хромосом.Частота кросинговеру між різними парами генів однієї групи зчеплення, що вимірюється спеціальними одиницями – морганідами (морганіда – відстань між двома генами при якій кросинговер відбувається у 1% гамет), дозволяє визначити відстані між генами у хромосомі та створити генетичні карти хромосом. Сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними. Так уже створили генетичні карти для хромосом кукурудзи, створені хромосомні карти людини.

Хромосомна теорія спадковості:

· гени розташовані в хромосомах, різні хромосоми містять різну кількість генів, кожна з гомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;

· кожна хромосома являє собою групу зчеплених генів, кількість груп зчеплення дорівнює кількості хромосом;

· гени розташовані вздовж хромосом у лінійному порядку;

· кожен ген займає в хромосомі певну ділянку (локус), алельні гени заповнюють однакові локуси гомологічних хромосом;



· усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, тому відбувається зчеплене успадкування деяких ознак, сила зчеплення між генами обернено пропорційна відстані між ними;

· зчеплення між генами, розташованими в одній хромосомі, порушується внаслідок кросинговеру, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються аналогічними ділянками;

· кожен біологічний вид характеризується певним каріотипом.

Генетика статі. Дві статі відрізняються лише однією парою хромосом, які називають статевими хромосомами. Решта хромосом всі однакові в обох статей, їх називають аутосомами. Наприклад, у людини всього 46 хромосом (23 пари), з них 44 аутосоми (22 пари) та 2 статеві хромосоми (1 пара). Причому у жінок статеві хромосоми ХХ, а у чоловіків – ХY.

У деяких птахів, плазунів, риб, метеликів – навпаки: ХY жіноча стать, а ХХ – чоловіча. У клопів жіноча стать – гомогаметна ХХ, а чоловіча – гетерогаметна Х0. У молі, живородної ящірки жіноча стать гетерогаметна Х0, а чоловіча гомогаметна ХХ. У деяких видів особини різної статі відрізняються кількістю хромосом (коники, бджоли). Ще інші види здатні утворювати яйцеклітини різні за розмірами. Тоді із заплідненої великої яйцеклітини розвивається самка, а з малої – самець (коловертки).

Гомогаметна стать – однакові статеві хромосоми (жіноча стать у людини – хромосоми ХХ).

Гетерогаметна стать – статеві хромосоми різні (чоловіча стать у людини – хромосоми ХY).

Якщо ген, що відповідає за певну ознаку, розміщується на статевих хромосомах (чи хромосомі), то успадкування ознаки за яку він відповідає буде називатись успадкуванням зчепленим зі статтю. У людини таким чином успадковуються деякі хвороби, такі як дальтонізм, гемофілія, шестипалість і т.д.

Генотип – це сукупність генів та закодованої в них генетичної інформації, що характерна для певного організму.

Взаємодія неалельних генів.Співвідношення “ген – ознака” не завжди можна описати правилом “один ген – один поліпептид”. Існує взаємодія неалельних генів, що може проявлятися у декількох формах:

‡агрузка...

· епістаз (пригнічення) – алель одного гена пригнічує алель іншого неалельного їй гена;

· комплементарність (доповнення) – для прояву певної ознаки необхідна присутність двох чи більше генів;

· полімерія – різні домінантні неалельні гени по-різному впливають на ступінь розвитку певної ознаки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.004 сек.)