АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загрози медико-біологічного характеру

Читайте также:
  1. T – threats – загрози.
  2. ГРУППЫ, РАЗДЕЛЯЕМЫЕ ПО ХАРАКТЕРУ ВЗАИМООТНОШЕНИЙ МЕЖДУ ИХ ЧЛЕНАМИ
  3. ГРУППЫ, РАЗДЕЛЯЕМЫЕ ПО ХАРАКТЕРУ ВЗАИМООТНОШЕНИЙ МЕЖДУ ИХ ЧЛЕНАМИ
  4. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.
  5. Завдання 1.2 Визначити за допомогою опитування Шмішека акцентуацію характеру.
  6. Загрози виникнення НС
  7. Загрози радіаційної небезпеки
  8. Категории упражнений по характеру их психоэнергетического воздействия
  9. Класифікація НС природного і техногенного характеру, залежно від масштабів та розмірів нанесеного збитку
  10. Классификация цен по характеру обслуживаемого оборота
  11. Можливі загрози національній безпеці України.

Серед медико-біологічних загроз найбільшу небезпеку становлять інфекційні захворювання населення, масові отруєння (неінфекційні захворювання) людей, інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин, масове розповсюдження шкідників сільськогосподарських рослин.

Аналіз захворюваності на інфекційні хвороби в Україні за період з 1995 по 2005 рік виявив тенденцію до її зниження на 16,6%. Але, незважаючи на зниження захворюваності, її рівень продовжує залишатися високим і значно перевищує рівень показників країн Європейського союзу. Крім того, слід зазначити, що при аналізі смертності від інфекційних хвороб в Україні за цей період виявлена тенденція до її значного зростання. Так, якщо інтенсивний показник смертності в 1995 р. складав 13,1 на 100 тис. населення, то у 2005 році 31,9, тобто виріс у 2,4 рази.

В Україні офіційно реєструється 52 нозологічні форми інфекційних хвороб. Щорічно на них хворіє від 8 до 10 млн. осіб, з числа яких 15 тис. осіб помирає.

Серед всіх інфекційних хвороб, що реєструються в Україні, самий негативний вплив на стан здоров'я населення мають грип і гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні гепатити, гострі кишкові захворювання, туберкульоз, ВІЧ/СНІД, інфекції керовані засобами специфічної профілактики, паразитози.

На сьогоднішній день Державною службою ветеринарної медицини контролюється понад 130 хвороб тварин. Найбільш небезпечними хворобами є сказ, лейкоз великої рогатої худоби (ВРХ), лептоспіроз, туберкульоз, сибірка, пташиний грип.

У списку особливо небезпечних хвороб у 2005 році в Україні зареєстровано високопатогенний грип птиці.

Національний перелік шкідників, хвороб рослин та бур'янів, які мають карантинне значення в Україні, сьогодні налічує 117 видів, з яких 20 обмежено поширені на території країни.

Протягом 2005 року для оцінки фітосанітарного стану території України було проведено обстеження на площі близько 3,7 млн. га. При цьому виявлено вогнища 13 видів карантинних організмів, які обмежено розповсюджені по території України на площі близько 73,8 тис. гектарів.

Найбільш небезпечного поширення набула амброзія полинолиста, площі зараження якої складають до 70-75% сільськогосподарських угідь Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Харківської, Херсонської областей та АР Крим.

У 2005 році в Україні виникло 85 НС медико-біологічного характеру. Внаслідок цих НС загинуло 78 осіб (в тому числі 9 дітей) та постраждало 1287 осіб (з них, 761 дитина). Порівняно з 2004 роком кількість загиблих збільшилася на 7 %, постраждалих - зменшилася в 1,6 разів (по дітях зменшення у 2 рази).

Найбільшу кількість НС медико-біологічного характеру у 2005 році було зареєстровано в АР Крим та Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Луганській, Вінницькій, Черкаській, Чернігівській областях. Найбільшу кількість постраждалих внаслідок НС медико-біологічного характеру відмічено у Хмельницькій, Чернігівській, Харківській, Одеській, Закарпатській, Житомирській, Вінницькій та Миколаївській областях, загиблих - у Луганській, Одеській, Черкаській та Дніпропетровській областях.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)