Генеза європейської політики підтримки малого підприємництва

В даний час загальновизнано, що малі і середні підприємства відіграють вирішальну роль у забезпеченні зайнятості, підвищенні конкурентноздатності і розвитку економіки в рамках Европейского союзу (ЄС). Країни-учасниці ЄС приділяють малому бізнесові велику увага і постійно вживають заходів, що спрямовані на розвиток потенціалу МСП. У швидко мінливих економічних умовах приступність ініціатив для МСП залишається головним політичним завданням Комісії ЄС у сфері малого підприємництва.

Для того, щоб стимулювати розвиток малого й середнього бізнесу, в Європі була створена унікальна система його регулювання та підтримки. Вона почала формуватися ще на початку 1970-х років.

Першими кроками були заходи з усунення адміністративних перешкод:

– гармонізація податку на додану вартість в країнах-членах ЄС;

– внесення коректив до умов фінансування (досягнення прозорості платіжних систем і створення Європейської асоціації фондів взаємних гарантій для малого бізнесу);

– деякі зміни у соціальній політиці (вирівнювання соціальних аспектів підприємницької діяльності малого бізнесу відповідно до положень Єдиного європейського акту).

Усвідомлюючи значущість малого і середнього бізнесу, в 1993 р. ЄС опублікував "Білу книгу", в якій викладаються принципи європейської політики та стратегія відносно підприємств. У ній малий і середній бізнес розглядаються як гарантія збереження високого рівня зайнятості, розвиненої системи соціального забезпечення, інтенсивного захисту навколишнього середовища і т.д.

Інтегрована програма 1994 р.[6] була першою спробою ЄС виробити єдині критерії підтримки МСП. Ці критерії базувались на Документі про розвиток, конкурентноздатність і зайнятість і припускали більш тісне співробітництво і партнерство між усіма сторонами, залученими в програму розвитку МСП.У Документі про політику в сфері малого підприємництва, представленому в 1995 р. на засіданні Европейскої ради в Мадриді, Комісія ЄС підкреслила, що цілеспрямована допомога малим і середнім підприємствам є найбільш доцільним шляхом створення нових робочих місць. Останньою реалізованою програмою в цій сфері була «Третя програма для малих і середніх підприємств на період 1997 – 2000 р.». Цей документ являв собою розширену версію Інтегрованої програми 1994 р. Флорентійська європейська рада обґрунтовувала необхідність спільного підходу з боку національної, регіональної і місцевої влади, соціальних партнерів і інститутів Співтовариства в здійсненні практичних заходів щодо підтримки економічного розвитку і забезпечення зайнятості. У сфері МСП склався поділ праці, при якому основний вантаж прямої, у тому числі фінансової, підтримки дрібного і середнього бізнесу (податкові і кредитні пільги, субсидії, витрати по установі підприємств) залишалися в основному в компетенції конкретних країн – членів. ЄС же брало на себе зобов’язання що доповнювали ці національні заходи, зокрема, за створення на теренах ЄС сприятливих умов для діяльності МСП, у тому числі через європейське право (правила конкуренції, норми охорони середовища, стандарти, валютне регулювання і т.д.), галузеву і регіональну політику, програми і джерела фінансування розвитку (банки, фонди, бюджет).

Основні напрямки політики ЄС у відношенні МСП (як частини загальної політики товариства) були сформовані в 1995 р. у вигляді Спеціальних рекомендацій Мадридської сесії Ради ЄС. Вони включають:

1) спрощення нормативної бази, адміністративних процедур, що створюють перешкоди для МСБ;

2) підключення асоціацій, що представляють інтереси МСП, до процесів прийняття рішень у ЄС;

3) фінансову підтримку МСП, що створюють нові робочі місця;

4) усунення порушень у функціонуванні «єдиного ринку» і конкуренції на ньому, що знижують ефективність діяльності МСБ;

5) сприяння МСП у сфері досліджень, інновацій і підготовки кадрів;

6) підвищення конкурентоспроможності МСБ, у тому числі з метою їхнього виходу на зовнішні ринки;

7) культивування серед населення ЄС духу підприємництва і підтримка різних форм співробітництва між МСП.

Відмінною рисою «Третьої програми» стала координація відповідних дій на користь МСП як на рівні ЄС, так і між ЄС і країнами-членами, а також поширення дії програми на треті країни, у тому числі на країни ЕАВТ і ряд країн сусідів. Загальний бюджет «Третьої програми» склав 180 млн дол. США.

Малі підприємства – рушійна сила для нововведення і економічного розвитку в Європі. Невеликий розмір цих підприємств робить їх дуже чуттєвими до змін зовнішнього середовищі, у якому вони оперують. Разом з тим малі підприємства мають значну динамічну здатність, особливо, коли це полягає в забезпеченні нових послуг, створенні можливостей соціального і регіонального розвитку.

Щоб стимулювати підприємництво і поліпшувати ділове середовище для малих підприємств в 2000 р. було прийнято Європейську хартію для малих підприємств [7]. У цьому документі держави визнають великий потенціал малих підприємств, а також підкреслюють важливість розвитку духу підприємництва і створення сприятливих умов для повторних спроб створення власної справи навіть у разі колишніх невдач. Країни, що приєдналися до цього документа, розглядають малий та середній бізнес як ключовий елемент інновацій і створення нових робочих місць.

Хартія рекомендує, щоб уряди зосередили їхні стратегічні зусилля на десятьох напрямах[8], що мають життєву важливість для середовища, у якому оперують МСП:

1. Освіта і тренінги для підприємництва

Щоб плекати підприємницький хист із раннього віку, ЄС пропагуватиме підприємництво на всіх шкільних рівнях, а особливо на вторинних і університетських рівнях. ЄС заохочуватиме підприємницькі ініціативи молоді і розроблятиме програми навчання для маленьких підприємств.

2. Більш дешеве і більш швидке створення нової компанії

Створення нової компанії стануть більш дешевими і швидше, особливо за допомогою інтерактивної реєстрації.

3. Краще законодавство і регулювання

Скрізь де це можливо законодавство буде спрощено, уряди повинні розробити зручні для використання регулюючі адміністративні документи.

4. Придатність навичок

Навчальні заклади повинні надавати знання і формувати вміння, пристосовані до потреб малих підприємств і забезпечити можливість навчання “впродовж життя” та консультування МСБ.

5. Поліпшення інтерактивного спілкування

Державні служби повинні надати можливості для інтерактивного спілкування з МСБ, таким чином підприємства зможуть надіслати повідомлення чи пропозицію, відправити податкову декларацію інтерактивно, а значить швидше і дешевше.

6. Одержання більших вигод від єдиного ринку

Держави - члени і Європейська Комісія повинні вживати заходів щодо формування справжнього єдиного ринку так, щоб підприємства могли одержувати максимальну вигоду з цього. У той же самий час, національний і правила конкуренції Сімейства буде повинний енергійно застосуватися.

7. Оподатковування і фінансові питання

Податкові системи повинні заохочувати створення нових і розвиток успішних МСП. Водночас доступ до фінансових ресурсів буде полегшений завдяки вдосконаленню відносин між МСБ і банківською системою та доступу до структурних фондів.

Поиск по сайту: