 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Тема 7. Діагностика виробничого потенціалу підприємства
На початку вивчення теми студенти мають ознайомитися із структурою виробничого потенціал підприємства та підходами щодо оцінки його загальної вартості.
Потенціал підприємства визначають його ресурси. Економічні ресурси поділяють на: природні (сировинні, геофізичні), трудові, капітальні (основні фонди), оборотні засоби (матеріали), фінансові, інформаційні.
Вартість виробничого потенціалу підприємства визначається наступним чином:
У загальному вигляді вартість основних елементів виробничого потенціалу підприємства можна визначити за формулами:
– основних фондів:
де 
– середньорічна вартість основних фондів;
Вм – витрати на модернізацію:
– виробничого персоналу:
де ФОП – фонд оплати праці;
ФМС – фонд матеріального стимулювання;
Вн – витрати на навчання персоналу;
Впп – витрати на перепідготовку кадрів;
Впк – витрати на підвищення кваліфікації персоналу:
– технологій виробництва:
де ВТд – вартість діючих технологій;
Внвт – вартість нових (введених) технологій;
Втп – вартість технологій, що призупинені на виробництві.
Загальна вартість виробничого потенціалу підприємства (ВВПП) визначається за формулою:
Основними методами діагностики потенціалу підприємства є наступні (рис. 13):
Рис. 13. Методи діагностики потенціалу підприємства
Експертний метод застосовується для оцінки соціального потенціалу як вартості забезпечення соціальних потреб людини, до яких відносять витрати на медичне обслуговування, соціально-культурні заходи, організацію відпочинку, оздоровлення тощо.
Баловий методи використовується переважно при визначенні рівня кадрового, трудового потенціалу, хоча цілий рід вітчизняних та іноземних науковців схиляються при цьому до витратних, результативних та порівняльних методів його дослідження.
Рейтинговий порівняльний аналіз найбільш ефективний при проведенні комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності.
Чинниковий метод дослідження діяльності доцільно застосовувати для оцінки виробничого потенціалу. Виробничий потенціал при цьому розглядається як сукупність виробничих можливостей підприємства з огляду на використання його ресурсів (основних засобів, матеріальних запасів, палива, енергії тощо).
Економіко-математичне моделювання раціонально застосовувати для оцінки науково-технічного потенціалу.
Програмне імітаційне моделювання використовується для діагностики потенціалу підприємства на основі спеціальних (попередньо розроблених) комп’ютерних програм.
Оцінка рівня ефективності використання виробничого потенціалу підприємства здійснюється за допомогою системи показників: загальних та окремих (табл. 26).
Таблиця 26
Показники ефективності використання виробничого
потенціалу підприємства
| Показник | Формула розрахунку | Умовні позначення |
| Загальні показники ефективності | ||
| Ресурсовіддача |  (1)
| Q – обсяг продукції ТО – товарооборот ОС – середньорічна вартість основного капіталу ОБ – середньорічна вартість оборотного капіталу ФОП – фонд оплати праці |
| Рентабельність ресурсів |  (2)
| П – балансовий прибуток |
| Капіталовіддача |  (3)
| Див. формулу 1 |
| Капіталоємність |  (4)
| Див. формулу 1 |
| Рентабельність капіталу |  (5)
| Див. формулу 1 |
| Інтегральний показник віддачі виробничого потенціалу |  (6)
| Див. формулу 1 |
| Показники ефективності основного капіталу | ||
| Фондовіддача |  (7)
| Див. формулу 1 |
| Фондоємність |  (8)
| Див. формулу 1 |
| Рентабельність основного капіталу |  (9)
| Див. формулу 1, 2 |
| Фондоозброєність |  (10)
| Чр – середньоспискова чисельність робітників |
| Енергооснащеність |  (11)
| Пп – сумарна потужність приводів устаткування |
| Частка власного основного капіталу |  (12)
| ОСвл – вартість основного капіталу, придбаного за рахунок внутрішніх джерел фінансування |
| Показники ефективності використання трудових ресурсів | ||
| Продуктивність праці робітників |  (13)
| Див. формулу 1, 10 |
| Прибуток на одного робітника |  (14)
| Див. формулу 2, 10 |
| Товарооборот на одну гривню ФОП |  (15)
| Див. формулу 1 |
| Прибуток на одну гривню ФОП |  (16)
| Див. формулу 1, 2 |
| Частка інтенсивних факторів у використанні ФОП |  (17)
|  – темп приросту середньоспискової чисельності робітників за аналізований період
|
| Інші показники ефективності та оцінки | ||
| Енерговіддача |  (18)
| ВЕР – вартість енергетичних ресурсів |
| Ефективність застосування технології |  (19)
| Qт – обсяг продукції, що виробляється на основі застосування технології; ВТ – вартість цієї технології |
| Ефективність інформаційних ресурсів |  (20)
| Еін – сума економічного ефекту від використання інформаційних ресурсів; С – собівартість виробництва |
| Гнучкість виробничого потенціалу |  (21)
| Кг – коефіцієнт гнучкості; tн.у. – середній час на налагодження (переналагодження технологічної системи); ЕФЧ – ефективний фонд часу роботи підприємства |
Поиск по сайту: