Методичні вказівки до самостійного вивчення. Організація - складний організм

Організація - складний організм. У ньому переплітаються і уживаються інтереси особистості і груп, стимули і обмеження, жорстка технологія і інновації, безумовна дисципліна і вільна творчість, нормативні вимоги і неформальні ініціативи. У організацій є свій вигляд, культура, традиції і репутація. Вони впевнено розвиваються, коли мають обґрунтовану стратегію та ефективно використовують ресурси. Не розуміючи суті організацій і закономірностей їх розвитку, не можна ні управляти ними, ні ефективно використовувати їх потенціал, ні освоювати сучасні технології їх діяльності. Навіщо потрібні організації, як створюються і розвиваються, на яких принципах будуються, чому і як змінюються, які можливості відкривають, чому їх учасники діють так, а не інакше, - відповіді на ці питання покликана дати теорія організації, що спирається на узагальнення новітнього світового досвіду.

Теорія організації як самостійна галузь знань має свій понятійний апарат, об'єкт і предмет дослідження.

Об'єкт (явище, яке досліджує наука) теорії організації: соціальні організації, тобто організації, що об'єднують людей.

Предмет (визначає те, чим займається дана наука, що вона вивчає) теорії організації: організаційні відносини між працівниками з приводу спільної праці, що виражають форми об'єднання людей і речових факторів виробництва, забезпечують зв'язки між технічною стороною діяльності організацій і відносинами власності, що складаються в організаціях різного типу.

Поняття організації може відноситись до трьох відмінних між собою феноменів: 1) діяльність людини щодо створення стану впорядкованості або цілісної системи; 2) під ним розуміється якийсь об’єкт, система, що має складну внутрішню структуру (підприємство, цех, відділ, служба); 3) стан впорядкованості тої чи іншої сукупності предметів, явищ (внутрішня форма, структура системи).

Організація – свідомо координоване (кероване) соціальне утворення (тобто складається з людей та їх груп, які взаємодіють між собою) з певними межами, що функціонує на відносно постійній основі для досягнення спільної мети (цілей).

Організації властиві комплексність, формалізація і співвідношення централізації і децентралізації.

Класифікація законів організації. Закони бувають загальні (основні – діють в усіх організаціях), специфічні (діють в соціальних організаціях), часткові (діють в конкретних ситуаціях і видах діяльності). До основних законів організації відносяться:

закон синергії (для будь-якої організації існує такий набір елементів, при якому її потенціал завжди буде або суттєво більший суми потенціалів вхідних до неї елементів, або суттєво менший);

закон самозбереження – кожна організація прагне зберегти себе і для цього використовує весь свій потенціал;

закон розвитку – кожна організація в процесі свого розвитку прагне до оптимальної самореалізації як в цілому, так і складових своїх елементів на основі їх адекватності і динамічної рівноваги

закон інформованості – впорядкованості – чим більшою інформацією володіє організація про внутрішнє і зовнішнє середовище, тим більша ймовірність її успішного функціонування

закон єдності аналізу і синтезу – кожна організація прагне налаштуватися на найбільш ефективну діяльність за рахунок постійних змін своєї структури або виконуваних дій

закон пропорційності – композиції – кожна організація прагне придбати, створити або зберегти у своїй структурі всі необхідні ресурси в заданих пропорціях

Закони організації повинні не суперечити загальним законам розвитку; спиратися на загальні властивості складних систем; узгоджуватися один з одним, виявлятися і підтверджуватися на достовірних і великих інформаційних фондах, допомагати цілеспрямовано вивчати організаційні системи, мати «відкритий вигляд».

Принципи організації - загальні правила формування (чи самоформування) систем у природі і суспільстві, що забезпечують упорядкованість і доцільність функціонування систем.

До числа основних універсальних принципів організації, що діють у природі і суспільстві, сформульованих А. Богдановим, можна віднести: принцип ланцюгового зв'язку, принцип інгресії, принцип добору, принцип рухомої рівноваги, принцип слабкої ланки.

Всі вони носять загальний характер, так як відносяться не тільки до природи, але і до організуючої діяльності людини.

Контрольні і проблемні питання

1. Які основні ознаки і властивості організації?

2. В чому полягає закон синергії, синергетичний ефект?

3. В чому полягають передумови виникнення та суть закону самозбереження?

4. Які Ви знаєте потенціали збереження та руйнування організацій?

5. Які існують види розвитку? В чому полягає суть закону розвитку?

6. В чому полягає закон інформованості і його наслідки?

7. Назвіть основні етапи розвитку організації. Надайте їх характеристику.

Тести:

Поиск по сайту: