 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ «Політична риторика»
Вступ.
Курс «політична риторика» виступає синтетичною дисципліною, теоретична основа якої ґрунтується на різних лінгвофілософських аспектах мовної діяльності й характеризується власною об’єктивною логікою розвитку. Її проблематика сформувалася в точці перетину таких фундаментальних наук як: філософія, логіка й лінгвістика. Вивчення даної дисципліни є особливо актуальним для політологів, адже вона сприяє формуванню здатності об'єктивно й адекватно оцінювати факти і події, що є відображенням сучасних соціокультурних трансформацій у сучасній політиці.
Серед головних тем можна виділити наступні: «архітектоніка слова» - розкриває неточність і двозначність мовленнєвих форм; «диспозиціональність психіки» - показує взаємозалежність між психікою людини та її лінгвістичними можливостями. Мова як «діяльність» постає зразком для розуміння психіки, що є особливим видом діяльності; «логіка понять» - розглядає питання про концептуальні взаємозв’язки, які притаманні лінгвістичному вираженню процесів психічної діяльності; «конструктивність»- формує здатність критичного осмислення різних варіантів номінативної теорії значення. Критичний підхід дозволяє вийти за межі традиційних уявлень про останнє, яке розуміють в якості об’єкту, що позначається знаками; «комунікативний аспект мови» - розглядає «класичне» поняття істини та його логіко-семантичний еквівалент – поняття – «істинних висловлювань»; «концептуальність» - розкриває внутрішні смислові відношення, що складають основу «глибинної граматики», презентує систему прийомів і способів використання слів та виразів у мовленні; «орієнтація на правила» - формує здатність користуватися правилами і законами формальної логіки; «мовні форми» - виявляють систему лінгвістичних і нелінгвістичних дій, які розглядають в якості базису культури; «розуміння»- формує здатність виявляти в процесі використання слів і висловлювань, які підпорядковуються правилам, певну мовну гру; «практика» - сприяє формуванню умінь і навичок у сфері риторичної майстерності й застосуванню їх на практиці.
В результаті студент повинен:
Знати:
- в чому полягають теоретичні засади риторики;
- як впливають на слухача психогенні компоненти мовлення;
- форми аргументації в риториці й структуру мовлення;
- види промов та основні комбінації застосування голосу, інтонації, жестів, пауз, міміки;
- правила використання основних тропів, фігур мовлення, а також постулатних формул.
Уміти:
- застосовувати техніку мовлення на практиці;
- презентувати промову для різних категорій слухачів;
- відчувати настрій аудиторії та визначати професіональний та культурний рівень останньої.
4. Змістовний модуль І: Теоретичний аспект політичної риторики.
Тема 1: (4 год.) Мова як середовище людського досвіду. «Онтологічний поворот» у мові. Політична риторика як прикладний аспект класичної теорії риторики.
1. Мова як середовище людського досвіду. Специфіка політичної мови.
2. Вербальність та невербальність засобів спілкування.
3. Риторика як наука та мистецтво. Політична риторика як прикладний аспект риторики. Предмет і основні задачі політичної риторики.
4. Політична риторика в системі наук.
На самостійну роботу:
1. Мислення і мова. «Онтологічний поворот» у мові.
2. Політична риторика та семіотика.
3. Політична риторика та психологія, психолінгвістика, лінгвістика, філософія, філософія політики, етика, логіка, акторська майстерність, літературознавство, історія, соціологія, політична комунікація тощо.
4. Риторика, мета риторика, неориторика.
Тема 2: (2 год.) Формування поняття «політична риторика» в західній та східній філософських традиціях.
1. Політична риторика Стародавнього Сходу.
2. Політична риторика Античного світу.
3. Політичне красномовство в епоху Середньовіччя.
4. Особливості європейської політичної риторики Нового та Новітнього часів.
На самостійну роботу:
1. Риторика шаманів, жерців у давніх родо-племінних станах суспільного життя людини.
2. Місце і роль мовотворчих процесів у контексті становлення і розвитку концепту влади.
3. Свідотства давньо-східних епосів про вирішальну роль дару слова у відносинах людей.
4. Соціально-політичні передумови пан риторизму давніх греків.
Тема 3: (2 год.) Сучасна політична риторика.
1. Поняття «дискурс», «політичний діалог» в концепціях сучасної структурної лінгвістики. Діяльнісні теорії мови.
2. Проблема взаємозв’язку політичного дискурсу, політичного діалогу та політичної риторики.
3. Сучасні теорії мовних ігор. Термін «мовна гра». Мовні ігри та «політичні ігри».
4. «Розуміння» як ключовий принцип дискурсу: монологу, діалогу, полілогу. Проблема пошуку істини в круговому циклі розуміння. «Розуміння» й «порозуміння» в політиці.
На самостійну роботу:
1. Проблема політичної мови в генеративній граматиці (Н. Хомськи).
2. Поняття «дискурсивна практика» (М. Фуко).
3. Дискурсивна практика та політична практика.
4. Політична мова як особлива знакова система (М. Хайдеггер, Ж.Болріяр, Ю. Хабермас).
5. Діалог як риторичний дискурс. Сократівська іронія та майєвтика як спосіб знаходження істини в діалозі.
Тема 4: (4 год.) Політична риторика та герменевтика.
1. Специфіка взаємодії політичної риторики та герменевтики.
2. Метод «герменевтичного кола». Слово. Текст. Контекст.
3. Текст і політичний текст. Технології моделювання політичного тексту.
4. Семантика, семіотика і політична риторика. Сенс і значення. Знак і символ.
5. Реконструкція, деконструкція та інтеграція у політичних текстах.
На самостійну роботу:
1. Проблема тлумачення сенсу політичних повідомлень.
2. Метод деконструкції в теорії Ж. Дерріда.
3. Проблема полісемантичності слів, символів, знаків.
4. Ситуація неоднорідності мов як знакових систем. Дискурсивні колізії.
Тема 5: (4 год.) Феноменологічний аспект політичної риторики.
1. Теорії «відкритого» і «закритого» текстів.
2. Метафора і алегорія у політичному тексті.
3. Наративні структури й семіотичні основи відкритості: знаки як тексти і тексти як знаки.
4. Прагматична стратегія в метанаративному тексті.
Змістовний модуль ІІ: Практичний аспект політичної риторики.
Тема 6: (4 год.) Комунікативна дія як «життєвий світ»політичної риторики.
1. Поняття «комунікативна дія».
2. Цільові дії й мовні акти. Стратегія і комунікативна дія.
3. Універсальна прагматика риторичної практики як реконструкція всезагальних умов можливості порозуміння.
4. Риторична практика як символічно структурований «життєвий світ».
На самостійну роботу:
1. Поняття «життєвий світ», «життєвий простір», «життєве середовище» у філософських концепціях.
2. Стратегія і тактика комунікативної дії.
3. «Порозуміння» як основний критерій побудови ефективного політичного комунікативного простору.
Поиск по сайту: