АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вилучених предметів і цінностей

Читайте также:
  1. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  2. або схожих на них предметів
  3. В якій відповіді названий один із предметів злочину «Вимагання»?
  4. Ведення обліку надходження та витрат товарно-матеріальних цінностей
  5. Визначення відстані за лінійними розмірами предметів
  6. Виконання рішень про передачу певних предметів і здійснення певних дій
  7. Вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу
  8. Відображення в обліку перерахованого авансу при імпорті товарно-матеріальних цінностей
  9. Гігієнічні вимоги до одягу, взуття, предметів побуту. Гігієнічна оцінка лікарняного одягу
  10. Господарські операції з обліку руху матеріальних цінностей бюджетних установ
  11. Документів, цінностей та іншого майна

47. Приєднані до кримінальної справи речові докази після завершення дізнання або досудового слідства і передачі справи до суду, а також у разі передачі справи до іншого органу для подальшого проведення дізнання або досудового слідства передаються разом з кримінальною справою. Про це щодо кожного об'єкта, який передається, в книзі обліку речових доказів робиться відповідний запис. Не допускається передача до суду з кримінальною справою предметів, які не визнані у встановленому порядку речовими доказами.

48. Співробітник канцелярії, працівник апарату суду, який приймає речові докази разом із справою, розписується у їх прийнятті в книзі обліку, розбірливо вказуючи свою посаду та прізвище, засвідчує підпис штампом відповідної установи. Всі речові докази реєструються в день надходження. Реєстрація речових доказів, долучених до справи судом, проводиться в день винесення постанови судді або ухвали суду.

49. Речові докази, розміщені в спеціальних сховищах, а також ті, які не знаходяться разом із справою, зараховуються за тим органом, куди передається кримінальна справа, про що надсилається повідомлення за місцем зберігання речових доказів і робиться відмітка в книзі про те, в кого вони перебувають на зберіганні.

Відповідальність за збереження речових доказів несе особа, відповідальна за зберігання речових доказів органу, де вони зберігаються.

50. Працівник апарату суду, співробітник канцелярії органу, в який надсилається кримінальна справа з речовими доказами, приймаючи ці об'єкти, перевіряє цілість упаковки та печаток на ній.

При порушенні упаковки та печатки працівник апарату суду в присутності керівника апарату суду, співробітника канцелярії органу досудового слідства або дізнання в присутності його керівника або заступника, а також особи, яка доставила справу і речові докази, відкриває упаковку і звіряє наявність речей, які перебувають у ній, із записом про речові докази в довідці до обвинувального висновку і з постановою про приєднання до справи речових доказів.

51. Якщо наявність речових доказів відповідає запису в довідці про речові докази, яка додається до обвинувального висновку, і постанові про приєднання до справи речових доказів, вони знову упаковуються та опечатуються. Про проведення розкриття упаковки складається акт, який підшивається до справи.

У тих випадках, коли при розкритті порушеної упаковки або печатки встановлена невідповідність фактичної наявності речових доказів записам у довідці про речові докази, яка додається до обвинувального висновку, і постанові про приєднання до справи речових доказів, а також коли запис на упаковці (опис) не відповідає цим записам, про встановлені порушення складається акт, який підписують керівник апарату суду, прокурор, начальник органу внутрішніх справ, податкової міліції (начальник слідчого підрозділу органу), співробітник канцелярії, а також особа, яка доставила справу.

Зазначений акт разом з відповідною кримінальною справою передається судді.

Копія акту надсилається органу, який надіслав справу.

52. Предмети і речі, у тому числі одяг обвинувачених, годинники, гроші та документи, які доставлені до суду разом із справою, але не визнані у встановленому порядку речовими доказами, судами не приймаються. Про повернення таких речей і предметів складається акт, який підписується керівником апарату суду, а також працівником апарату суду і особою, яка доставила справу до суду. Копія акту разом з речами надсилається органу, який надіслав їх до суду.

53. При реєстрації речового доказу в суді йому дається номер (порядковий номер у журналі), де вказуються дата надходження, назва речового доказу, кількість, номер справи, до якої він приєднаний, прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого. Після реєстрації речового доказу на його упаковці вказується номер, за яким кримінальну справу зареєстровано у суді, а також вказується номер речового доказу.

54. При передачі кримінальної справи і речових доказів до іншого суду або прокуратури стосовно кожного з переданих речових доказів повинен бути зроблений відповідний запис у книзі (журналі).

Якщо речові докази та інші вилучені цінності до суду не надсилалися, а перебувають на зберіганні в органі дізнання, досудового слідства або в іншій установі, працівник апарату суду вносить до журналу запис про їх місцезнаходження.

55. При передачі кримінальної справи від одного слідчого до іншого в тому ж органі, що здійснює досудове слідство, а також від працівника органу дізнання до слідчого перший зобов'язаний здати, а другий прийняти (з перевіркою наявності) всі вилучені у справі предмети і цінності, розписатися в їх прийнятті в книзі обліку речових доказів у присутності відповідальної за їх зберігання особи.

56. Відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України у вироку, постанові судді або ухвалі суду, постанові органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи повинно бути вирішене питання про долю речових доказів, при цьому:

1) знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфіскуються;

2) речі, вилучені з обігу, підлягають передачі відповідним установам або знищуються;

3) речі, які не становлять ніякої цінності і не можуть бути використані як лом, підлягають знищенню, а у випадках, коли зацікавлені особи просять про це, можуть бути передані їм;

4) грошові кошти та інші цінності, стосовно яких прийнято рішення про конфіскацію згідно з вироком суду, підлягають зверненню у дохід держави. Всі інші речі повертаються законним власникам, а при невстановленні останніх переходять у власність держави; у разі суперечки про належність цих речей питання вирішуються у порядку цивільного судочинства;

5) документи, які є речовими доказами, залишаються у справі протягом усього строку їх зберігання. Зацікавленим особам, підприємствам, установам і організаціям за їх клопотанням видаються копії цих документів.
Знаряддя злочину, що становлять інтерес з точки зору криміналістики і підлягають конфіскації, можуть бути передані експертним установам Мін’юсту в кабінети криміналістики, експертно-криміналістичні підрозділи і музеї органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції.

57. У разі закриття кримінальної справи за відсутністю події або складу злочину власникам повертаються документи, які є речовими доказами і які були підставами для порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності (літературні твори, заяви, звернення та інше, у тому числі виготовлені авторами).

58. Після винесення вироку (ухвали), постанови про закриття кримінальної справи в книзі (журналі) обліку речових доказів робиться відмітка про прийняте рішення щодо речових доказів та іншого майна із зазначенням змісту та дати рішення.

Рішення щодо речових доказів підлягає виконанню після набрання вироком (ухвалою) законної сили або після закінчення строку оскарження ухвали, постанови про закриття справи.

59. Якщо речові докази та інше майно знаходяться на спеціальному зберіганні, за місцем їх зберігання надсилається копія або виписка з вироку, ухвали, постанови, де вказується про подальшу долю цих об'єктів. Прийняте рішення є обов'язковим для керівників тих установ, де зберігаються речові докази.

60. Речові докази та інше майно, яке підлягає поверненню власникам, видається їм у натурі під розписку, яка долучається до кримінальної справи та нумерується наступним її аркушем. Про можливість отримання зацікавленими особами вилучених у них предметів та цінностей їм повідомляється письмово, копія повідомлення долучається до кримінальної справи. В розписці отримувач вказує дані свого паспорта або іншого документа, який засвідчує його особу та місце проживання. У разі неможливості особистої явки власника предметів і цінностей вони можуть бути отримані за його довіреністю іншою особою, розписка якої разом з довіреністю також приєднується до справи. Якщо власником є підприємство, установа, організація, предмети і цінності передаються їх представникам при наявності довіреності, документа, що засвідчує особу, і під розписку.

61. В окремих випадках орган дізнання, досудового слідства, суд може повернути власникам вилучені у них речі для зберігання і до прийняття рішення у справі, якщо буде визнано, що це не призведе до виникнення перешкод для успішного провадження у справі.

62. Особам, щодо яких провадження у справах закрито за реабілітуючими підставами на стадії досудового розслідування, повернення вилученого у них майна і цінностей проводиться у порядку, передбаченому Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказами Міністерства юстиції України № 6/5, Генеральної прокуратури України № 3, Міністерства фінансів України № 41 від 04.03.1996 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 березня 1996 р. за №106/1131).

Про прийняте рішення особи, щодо яких винесено постанову про закриття справи, повідомляються невідкладно.

63. Передані до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України конфісковані дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння повертаються їх власнику відповідно до Порядку розпорядження валютними цінностями (крім цінних паперів), дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, що переходять у власність держави, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.1999 №11 та постановою Правління Національного банку України від 31.03.1999 №153.

64. Вилучені цінності (грошові кошти) власник може отримати під розписку протягом шести місяців з дня повідомлення йому про закриття справи та роз’яснення відповідної можливості.

Після закінчення цього строку цінності передаються на реалізацію, а кошти зараховуються у дохід державного бюджету.

Вилучені цінності (грошові кошти) повертаються власникові або уповноваженій ним особі, а в разі неможливості повернення відшкодовується вартість цінностей після терміну, зазначеного в абзаці першому цього пункту, за умови, що власник не мав реальної можливості звернутись з клопотанням про повернення цінностей.

Вилучені документи зберігаються після повідомлення особи, у якої вони вилучались, про закриття кримінальної справи та про можливість їх отримання, упродовж строку, відповідно до терміну зберігання таких документів за чинним законодавством. Якщо чинним законодавством такі терміни не встановлені, то після закінчення піврічного терміну після повідомлення особи про закриття кримінальної справи та про можливість отримання нею документів вони знищуються зі складанням відповідного акта.

65. Виконання рішень суду у частині конфіскації знарядь злочинів, які перебувають на зберіганні в установах, організаціях і т. ін., підлягають виконанню органами державної виконавчої служби у порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.

66. Речові докази (знаряддя злочину і речі, вилучені з обігу), які згідно з судовим рішенням підлягають передачі у відповідні органи (МВС, прокуратуру і т. ін.), надсилаються туди фельд’єгерською поштою або нарочним. При перевезенні отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, зброї і т. п. повинні виконуватися правила, встановлені для їх транспортування.

Копія супровідного листа і документ про прийом установою речових доказів підшиваються до справи.

У журналі робиться відмітка про виконання і вказується номер аркуша, за яким підшито документ, що підтверджує передачу речових доказів.

67. Приймаючи кримінальну справу, у якій приєднані як речові докази цінності, перераховані в п. п. 25, 26, 27 цієї Інструкції, працівник апарату суду перевіряє наявність у справі квитанцій про здачу органом досудового слідства цих речових доказів на зберігання. В журналі обліку речових доказів робиться відмітка про них із зазначенням місця зберігання.

68. Цінності, перераховані в п. 26 цієї Інструкції, які були приєднані до справи судом, реєструються в журналі, упаковуються і здаються на тимчасове зберігання у фінансові підрозділи органу, який проводив дізнання або досудове слідство в кримінальній справі, разом з постановою судді або ухвалою суду та описом у двох примірниках.

Здачу судом вказаних цінностей повинно бути підтверджено фінансовим підрозділом органу, який проводив дізнання або досудове слідство. Документ про здачу речових доказів на зберігання долучається до справи, в журналі робиться відмітка про місце зберігання цінностей із зазначенням номера аркуша справи, за яким підшита квитанція.

69. Після набрання вироком законної сили гроші і цінності, перераховані в п.п. 25, 26, 27 цієї Інструкції, передаються у дохід держави. Копія вироку або виписка з нього і супровідний лист надсилається в триденний термін у фінансовий підрозділ органу внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, прокуратури або в установу банку (за місцем зберігання грошових коштів та цінностей). У супровідному листі вказується дата набрання вироком законної сили і дається розпорядження про передачу цінностей та перерахування грошових коштів у дохід держави.

Копія супровідного листа і документ, якій підтверджує виконання, долучається до справи. До надходження відповіді про виконання справа перебуває на контролі. Виконання відмічається у журналі.

70. Ощадні книжки, акредитиви і свідоцтва на облігації, інші платіжні документи та цінні папери реєструються із зазначенням номера, прізвища, імені та по батькові їх власника.

Для виконання рішення суду в частині конфіскації внесків та інших видів заощаджень, які знаходяться в банківських установах і підлягають зверненню у дохід держави, на адресу відповідного відділення банку надсилається виконавчий лист, у якому вказується номер справи, у якій може бути звернено стягнення. Якщо у виконавчому листі не вказано, що він виданий у зв'язку із кримінальною справою, справою про конфіскацію майна або цивільною справою, яка випливає із кримінальної справи, одночасно з виконавчим листом надається копія рішення суду, яке набрало законної сили, або виписка з нього.

Якщо грошові кошти або цінні папери, вилучені у громадян, знаходяться при кримінальній справі, вони також надсилаються до банківських установ.

71. Виконавчий лист передається державному виконавцю разом з ощадними книжками, цінними паперами, акредитивами, свідоцтвами (якщо вони знаходилися при кримінальній справі) за розпискою. У ній обов'язково зазначається: найменування і код банківської установи, яка видала документ, дата видачі документа, прізвище, ім'я та по батькові власника, сума, яка значиться в документі. Розписка підшивається до справи.

У журналі робиться відмітка про передачу державному виконавцю перерахованих цінностей із посиланням на номер аркуша справи, за яким підшито розписку. Виконавчий лист з відміткою державного виконавця про виконання або постанова про неможливість виконання підшивається до справи. У журналі робиться відмітка про виконання (або неможливість виконання).

72. За наявності вироку (ухвали) суду, що набрали законної сили, постанови, за якими вилучені цінності, валюта та інше майно, перелічене в п. 27 Інструкції, підлягає поверненню, повертаються власникові або за його довіреністю іншій особі протягом шести місяців з дня оголошення власникові про прийняте рішення.

Одночасно у відповідні уповноважені банки надсилається копія вироку (ухвали), постанови або виписки з них з поміткою про зняття арешту. При цьому у строки давності, встановлені для отримання вилучених цінностей і сум по акредитивах, не враховується строк перебування їх власника під вартою.

73. У випадках, коли поверненню власникам підлягають вилучені у них промтовари, вони повертаються за рішенням працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, суду. Особі, якій повертаються вилучені у неї промтовари, надсилається повідомлення, копія якого підшивається до кримінальної справи. Повернення речей проводиться під розписку, про що в журналі робиться відповідна відмітка.

У разі винесення вироку (ухвали) суду, постанови про закриття кримінальної справи, у якій вилучені товари, що швидко псуються, та продуктові товари, які потребували спеціальних умов зберігання, були реалізовані, їх власникам сплачується вартість вилученого за цінами, що існують на момент повернення.

74. У випадку звільнення з-під варти або закриття кримінальної справи, при винесенні виправдувального вироку власникам повертаються всі їх особисті документи.

75. Знищення речових доказів, які підлягають знищенню відповідно до чинного законодавства і цієї Інструкції, проводиться спеціальною комісією. В органах прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та податкової міліції комісії створюються у складі трьох осіб, у тому числі працівника органу дізнання або слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, співробітника канцелярії, фінансового підрозділу, в судах – у складі керівника апарату суду, відповідального працівника апарату суду, на якого покладено обов’язок щодо роботи з речовими доказами, та іншого працівника апарату суду, визначеного наказом керівника апарату суду.

Про знищення речових доказів складається акт, який приєднується до матеріалів справи. У книзі (журналі) робиться відповідна відмітка про виконання.

76. В окремих випадках, якщо це викликано особливими властивостями речових доказів, вони передаються для знищення спеціальним органам інших відомств (органам внутрішніх справ, охорони здоров’я, представникам військових частин і т. ін.). Разом з речовими доказами, які підлягають знищенню, надсилається копія постанови, вироку (ухвали) або виписка з неї та супровідний лист. Копія супровідного листа і документ, який підтверджує отримання відомством речового доказу, підшиваються до справи. В книзі (журналі) робиться відмітка про виконання.

77. Якщо речовий доказ, який підлягає видачі власникові, перебуває на зберіганні в органах внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, прокуратури, суд у триденний термін надсилає в ці органи копію вироку або виписку з нього. В супровідному листі вказується дата набрання вироком законної сили та пропонується повідомити суд про виконання. Копія супровідного листа та відповідь про виконання підшиваються до справи. В журналі робиться відмітка про виконання.

78. Речові докази, інші предмети і цінності, які підлягають поверненню їх власникам, зберігаються після набрання вироком (ухвалою) законної сили, закінчення строку оскарження постанови судді, прокурора, слідчого, працівника органу дізнання протягом шести місяців з дня повідомлення власника про можливість їх повернення. Якщо протягом цього строку клопотання про повернення вказаних об’єктів не надійшло, вони передаються спеціальній комісії, яка разом з фінансовими органами приймає рішення про проведення їх реалізації або знищення. Про знищення, яке відбулося, складається акт, який підшивається до справи. В книзі (журналі) обліку речових доказів робиться відповідна відмітка.

79. Співробітникам правоохоронних органів категорично забороняється брати участь у процесі оцінки і реалізації речових доказів та інших вилучених предметів і цінностей, у тому числі промтоварів і продуктів, а також у їх придбанні через торговельні організації, які проводять реалізацію, якщо їм заздалегідь відомо, що ці товари і продукти вилучені у зв’язку з кримінальною справою.

80. При винесенні постанови про зупинення дізнання або про зупинення досудового слідства у ній вказується місце зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна, вилученого у справі, яку зупинено. Зберігання цих об'єктів проводиться за місцем проведення дізнання або досудового слідства (якщо вони не підлягають передачі на спеціальне зберігання) протягом усього часу перебування зупиненої кримінальної справи в підрозділі, що здійснює дізнання чи досудове слідство, і вони передаються разом із справою до іншого підрозділу дізнання чи досудового слідства.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)