Визначення мови та її функції

Лекція 1

Визначення мови та її функцій.

Напрямки дослідження мови.

Розуміння терміну «прикладна лінгвістика».

Методи прикладної лінгвістики.

Визначення мови та її функції.

Майбутні вчителі мови повинні мати повне уявлення про те, чого вони навчають. Столяр бездоганно знає особливості деревини та різних її видів, муляр – фарб та шпаклівки, будівельник – розчину та цегли. Від того, як кожен з них володіє інструментом залежить успіх їхньої справи, а іноді, й життя інших людей. Мова для лінгвіста та вчителя мови є і матеріалом, і інструментом. Від того, що вони знають про мову, як використовують інструменти її обробки, що відбувається з продуктом їхньої діяльності надалі, залежить як духовне та фізичне життя особистості, так і життя цілої держави.

Мова – серце людського життя. Вона необхідна складова спілкування у сім’ї, з друзями, навчання, закоханості, батьківства, релігії, політики. Без мови звичайно ж можливі сексуальні стосунки, готування (процес їжі), фізична робота, гра та слухання музики, споглядання природи, горе, але якщо при цьому використовується ще й мова, кожен з цих процесів набуває нового відтінку, нового сприйняття. Окрім того, про це можна прочитати чи з кимось поділитися враженнями. Віками люди з допомогою мови збирали та передавали плітки, фліртували та домагалися, грали ігри, співали пісні, розповідали історії, навчали дітей, поклонялися богам, заключали договори. Людям природна мова, птахам – політ.

Що ж таке мова та які її основні функції?

Будь-яка мова має такі основні риси:

1) мова передає значення:

референтне (referential meaning) – стосується інформації про оточуючий світ або про внутрішнє сприйняття та думки. У нашій свідомості існує ідеальне (не дзеркальне) відображення світу. Ми можемо уявити будь-який предмет або явище, тобто вичленувати його із суцільної картини, зосередити на ньому увагу (наприклад, яблуко). І коли з цим образом рефлекторно з'єднується звуковий комплекс і цей зв'язок закріплюється в нашій свідомості, виникає слово з певним лексичним значенням. У пам'яті утворюється стійкий образ певного звукового комплексу (образ слова), який щоразу, коли його чуємо, викликає в уяві образ того самого предмета реальної дійсності. Наприклад, коли французи чують слово baton, вони уявляють собі довгу палку, українці ж у своїй уяві змалюють білий хліб довгастої форми. Кожна мовна одиниця зазвичай має свій референт (предмет чи явище, яке виникає в уяві при промовлянні) у оточуючому світі, хоча існують й такі, яким референтне значення не притаманне, наприклад, а-ля-ля;

експресивне (expressive meaning) – відбиває емоційний стан мовця. Наприклад, Ouch! – не має референтного значення (йому нічого не відповідає у дійсності), але показує ставлення мовця до подій. Іноді на образ реального предмета референта можуть накладатися додаткові враження, оцінки (мовби дивимося на предмет-денотат через кольорові окуляри). Наприклад, у слові яблучко референтне значення — «плід яблуні» (як і в слові яблуко), експресивне — пестливе ставлення мовця до названого предмета (такого значення в слові яблуко немає);

конативне (conative meaning) – показує навмисний вплив на мовця. Наприклад, ‘ It’s cold!’ - не тільки ствердження про температуру, а й ще й стимул до дії для когось: зачинити двері, запропонувати одяг, тощо.

фатичне (phatic meaning) – забезпечує соціальний контакт між мовцями: Ні! та Good morning! відрізняються саме у цьому значенні – в залежності від соціальних обставин використовується одне з них;

металінгвістичне (metalinguistic meaning) – стосується самої мови (визначення, словесна мозаїка);

поетичне/стилістичне (poetic/stylistic meaning) – показує нюанси інтерпретації в залежності від того, у якому стилі воно представлено;

лінгвістичне (linguistic meaning) – виникає тому, що деякі мовці вкладають деяку інформацію у певну структуру і хочуть, щоб слухач зрозумів правильно.

2) мова використовує звуки як елементарний засіб вираження

Мова – засіб поєднати звуки з певним значенням. Лексичне значення слова не мотивується його звуковою формою, як, скажімо, вміст торбини не зумовлюється її формою чи матеріалом, з якої її виготовлено (значення слова мотивується його морфемним, а не звуковим складом): наприклад, англійське слово wisper можна вимовити і голосно, і тихо, без впливу на його значення. Однакові за звуковим складом слова в різних мовах звичайно мають різне значення. Наприклад, латинське слово pes в українській мові означає нога, а не пес; німецьке слово rot означає червоний, а не рот. А однакові предмети (чи явища) у різних мовах називаються по-різному: в українській — стіл, у німецькій — Tisch [ti§], у французькій — table [tabl], в англійській — table [teibl] тощо. Мотивовані природними звуками тільки звуконаслідувальні слова, і то лише частково: у різних мовах звуки навіть тієї самої тварини передаються по-різному. Українському звуконаслідувальному слову гав-гав відповідає німецьке wau-wau, англійське bow-bow, французьке gnaf-gnaf, італійське bau-bau; український півень співає кукуріку, російський — кукареку, німецький — kikeriki, французький — сосогісо, шведський — kukeliku, англійський — cock-a-doodle-doo.

Винятками можуть бути лише ономатопоетичні слова: moo, bow, wow, quack – quack; явище звукового символізму - асоціація певних звуків з певним значенням: teeny (smallness), -ятко;

3) мова – виключно належить людині

Можна говорити про мову танців, мову квітів, мову тварин. Це не є мова у розумінні лінгвіста, адже як буде виглядати, наприклад, переклад Конституції України на мову танців чи квітів;

4) мова підсвідома

Носій мови зазвичай не усвідомлює свої знання мови. Навіть не маючи освіти, людина спілкується з іншими, думає. Мовець може не знати граматики, але говорить і вибирає структури правильно.

Лінгвістична компетенція – підсвідоме знання мови.

5) мова складається з правил;

6) мова – система.

Отже, мова – система правил, підсвідомо присутніх у мозку, що робить можливим людям поєднувати звуки у певні значення.

Функції мови

Іноді ще додають: - емотивну (засіб вираження почуттів і емоцій);

- метамовну (засіб дослідження й опису мови в термінах самої мови).

Поиск по сайту: