Забезпечення нормованих показників освітлення

Природне та штучне освітлення території підприємства, виробничих та допоміжних приміщень повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 і ПУЕ.

Усі виробничі та допоміжні приміщення з тривалим перебуванням у них людей мають природне освітлення,а так як присутня недостатня кількість

вікон,тому використовується й штучне освітлення. У виробничих приміщеннях застосовуваться дві системи штучного освітлення:

- система загального освітлення;

- система комбінованого освітлення, при якій у зонах розміщення

робочих місць крім загального освітлення використовується додаткове місцеве освітлення.

Як джерела штучного освітлення повинні застосовуватися люмінесцентні лампи (допускається застосовувати для стаціонарного, місцевого освітлення) і лампи розжарювання (Аварійне та евакуаційне освітлення.).

Для живлення світильників загального освітлення повинна застосовуватись напруга не вище 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не вище 220 В змінного струму при ізольованій нейтралі і постійному струму.

Проектом передбачено і сумісне освітлення, при якому в світлий час доби одночасно використовується природнє і штучне світло.

На підприємстві застосовується два види освітлення: робоче і аварійне.

Аварійне освітлення призначене для основних виробничих приміщень для створення освітленості 0,3 люкса, для забезпечення виходу з приміщення.

Для аварійного освітлення виділено частину світильників загального робочого освітлення, що живляться від окремої мережі аварійного освітлення, трансформаторної підстанції, що підключається до самостійного фідера.

Штучне освітлення на підприємстві передбачено: робоче, аварійне, евакуаційне і охоронне.

Робоче освітлення прийняте загальне. З урахуванням категорії приміщення по пожежовибухонебезпеці в електроустановках прийняті наступні типи світильників: лампи розжарювання, люмінесцентні лампи.

Очищення віконних блоків і світильників здійснюють 2 рази на рік.

Управління зовнішнім освітленням передбачено централізоване з приміщення прохідної.

7 .2.5. Захист від поразки електричним струмом працюючих.

Заходи і засоби захисту працюючих від ураження електричним струмом починається з визначення категорії приміщень з електронебезпеки. Категорія небезпеки виробничих приміщень хлібозаводу – приміщення підвищеної небезпеки. (Відносна вологість повітря в виробничих приміщеннях хлібозаводу складає в основному 75%; Наявність в виробничому цеху струмопровідних підлог/металевих, залізобетонних/; Наявність струмопровідного пилу в кількості, що призводить до осідання на дротах, проникнення до середини машин, апаратів тощо /склад БХМ/)

Захист працюючих від ураження електричним струмом у проекті здійс-нюється наступними заходами: заземлення, занулення, захисне виключення, розподільний трансформатор, подвійна ізоляція

- недоступність токоведучих частин (всі електричні проводки прокладені в металопластикових трубах, металорукавах).

- захисне заземлення або занулення корпусів електроустаткування й елементів електроустановок, що можуть виявитися під напругою (Шафи остаточної та попередньої роз стійки, печі, що для своеї роботи використовують електричну енергію, вакуум апарат, а також фасувальні машини);

- застосування знижених напруг для живлення переносних струмоприймачів. Це напруга з номінальним значенням не більше 42 В – в тістоприготувальному відділенні;

- використання блокувань, написів, плакатів, засобів індивідуального захисту (гумові рукавички, килимки, взуття).

Захист від статичної електрики:

- заземлення устаткування, комунікацій і ємкостей;

- збільшення поверхонь й об'ємної провідності шляхом підвищення відносної вологості повітря,прийом антистатичних домішок.

Поиск по сайту: