Способи реалізації мотивації при вивченні теми «Класифікація способів захисту інформації»

Науковий апарат.

Мета дослідження: розробити дидактичний проект підготовки молодшого спеціаліста за фахом «Системний адміністратор» (термін навчання 3р. 10 місяців)з вибором технологій навчання по темі: «Класифікація способів захисту інформації» з дисципліни «Інформаційна безпека» й теоретично обґрунтувати оперативні та тактичні цілі навчання, розробити сценарій уроку виробничого навчання.

Об’єкт дослідження: процеспрофесійної підготовки й кваліфікованого робітника набору комп’ютерного профілю по дисципліні «Інформаційна безпека».

Предмет дослідження: Класифікація способів захисту інформації.

Задачі дослідження:

1) З’ясувати особливості підготовки молодшого спеціаліста за фахом «Системний адміністратор» і здійснення виробничого навчання учнів.

2) Спроектувати кваліфікаційну характеристику фахівця.

3) Побудувати логічно-семантичнуструктуру навчального матеріалу з теми «Класифікація способів захист інформації».

4) Сконструювати контурного конспекту за темою «Класифікація способів захисту інформації».

1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «Системний адміністратор»

1.1. Аналіз професійної діяльності фахівця

1.1.1. Характеристика галузі господарської діяльності фахівця

Системний адміністратор (він же IT-адміністратор) - це фахівець, який підтримує правильну роботу комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, а також відповідає за інформаційну безпеку організації. У зв'язку з активною технологізацією і комп'ютеризацією всіх комерційних компаній і державних установ, професія системного адміністратора зараз дуже затребувана на ринку праці.

Основні посадові обов'язки системного адміністратора:

· Встановлення та обслуговування комп'ютерної та офісної техніки, оргтехніки, внутрішньої АТС.

· Забезпечення безпомилкової роботи системного програмного забезпечення (ОС Windows, Windows Server).

· Забезпечення працездатності і безпеки мережі компанії.

· Установка, настройка і оновлення офісного та прикладного ПЗ (MS Office, 1С тощо).

· Забезпечення резервного копіювання даних (а також відновлення даних при необхідності).

· Технічна підтримка і допомога користувачів.

· Складання звітів про виконану роботу.

Також часто системний адміністратор займається закупівлею комп'ютерної та офісної техніки.

Вимоги до системного адміністратора

Основні вимоги до системного адміністратора:

· Досвід установки та підтримки ОС Windows (різних версій).

· Досвід установки та підтримки серверного програмного забезпечення.

· Знання поширеного програмного забезпечення (MS Office, 1С і інших програм).

· Знання принципів роботи мережевих протоколів, принципів побудови комп'ютерних мереж.

· Знання апаратної частини РС і можливість діагностики та усунення неполадок.

· Досвід роботи з віддаленими користувачами.

Іноді для виконання своїх функцій системного адміністратора потрібно знати:

· Технічний англійську мову.

· Windows, Linux.

· Деякі мови програмування на початковому рівні.

Професія системного адміністратора порівняно молода і довгий час цю роботу виконували самоучки, що освоюють ази даного ремесла в «польових умовах». Сьогодні стати системним адміністратором можуть як ті, хто освоїв професію самостійно, так і люди з профільним (середньою спеціальною або вищою) освітою. У цій роботі головне не диплом, а володіння необхідними знаннями та навичками. Системні адміністратори зараз дуже потрібні, бо усюди на робочих місцях є персональні комп’ютери і саме тому потрібні ті, хто зможе швидко полагодити їх.

1.1.2. Визначення видів діяльності фахівця

Існують чотири види діяльності:

Організаційний вид діяльності. Організаційна діяльність – функція управління, спрямована на встановлення постійних зв’язків і тимчасових взаємин між усіма підрозділами підприємства; на визначення порядку та умов функціонування підприємства. Реалізується через адміністративне та оперативне управління.

Технологічний вид діяльності. Технологічна діяльність тісно пов’язана з технологічним процесом. Технологічний процес є невіддільною частиною виробничого процесу, що визначає послідовність обробки деталей, передбачає, які інструменти, пристрої, устаткування необхідні для цього, скільки часу потрібно для виготовлення деталей тощо. Поєднання окремих технологічних процесів, спрямованих на виготовлення виробу, називається технологією.

Проектно-конструкційний вид діяльності. Поділяючи конструювання та проектування. відзначимо, що конструювання являє собою процес розробки конструкції технологічної системи з використанням певним чином пов’язаних стандартних і винайдених елементів. Результат конструкторської діяльності матеріалізований у вигляді дослідного зразка. Проектування на відміну від конструювання пов’язане з науково-технічними розрахунками на кресленні основних параметрів майбутньої технічної системи, її попередніми дослідженнями. Продукт проектувальної діяльності виражається в особливій знаковій формі: текст, креслення, графік, розрахунок, модель на комп’ютері.

Науково-дослідницький вид діяльності. Для науково-дослідницька діяльність вищих навчальних закладів характерним є єдність цілей і напрямів навчальної, наукової і виховної роботи, тісна взаємодія всіх форм і методів наукової роботи студентів, що реалізується в навчальному процесі та поза навчальний час. Це забезпечує їхню участь у науковій діяльності протягом усього періоду навчання, тісно пов’язану із науково-дослідницькою діяльністю, що проводиться підрозділами ВНЗ. Зміст і структура науково-дослідницька забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального процесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, навичок у процесі виконання ними наукової роботи.

В залежності від освітньо-кваліфікаційного рівня фахівця виконуються наступні види діяльності:

Кваліфікаційний робочий: організаційна діяльність та технологічна діяльність;

Бакалавр: організаційна діяльність, технологічна діяльність та проектно-конструкційна діяльність;

Молодший спеціаліст: організаційна діяльність, технологічна діяльність та проектно-конструкційна діяльність;

Спеціаліст: організаційна діяльність, технологічна діяльність, проектно-конструкційна діяльність та частково науково-дослідницька діяльність;

Магістр: організаційна діяльність, технологічна діяльність, проектно-конструкційна діяльність та науково-дослідницька діяльність.

Види діяльності, які підходять для молодшого спеціаліста зображено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Місця використання фахівця

1.1.3. Аналіз кожного виду діяльності на предмет загальних вимог щодо організації професійної підготовки

Трудовий процес — це впливу на предмет праці людиною за допомогою знарядь праці або впливів контрольованого (керованого) знаряддя праці на предмет праці з метою випуску матеріального або нематеріального продукту,що здійснюються в певних природних або штучних умовах.

Існує три групи трудових процесів:

І група – характеризується великою кількістю повторюваних дій, рухів, при невеликому розмаїтті, тобто повторюване виконання одних – двох рухів. Наявність комплексів операцій.

ІІ група – характеризується невеликою повторюваністю операцій. Відсутність комплексів операцій.

ІІІ група – характеризується великою кількістю операцій, які практично не повторюються, або повторюються при їх труднощах. Відсутність комплексів операцій.

Зробивши аналіз, робимо висновок, що системний адміністратор відноситься до першої групи трудових процесів так, як велика повторюваність операцій при не значимої варіативності, наявність комплексів операції.

1.2. Побудова функціональної структури діяльності фахівця та постановка стратегічних цілей навчання

Таблиця 1.2

Функціональна структура діяльності фахівця зі спеціальності молодший спеціаліст за фахом «Системний адміністратор»

1.2.1. Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації фахівця

Термін підготовкифахівця за спеціальністю системного адміністратора триває3роки та 10 місяців на базі повної середньої освіти.Якщо фахівець має повну загальну середню освіту термін підготовки складає 1 рік 5 місяців.

За період навчання відбувається така підготовка фахівців:

– загально професійна з предметів: основи правових знань, інформаційні технології, основи галузевої економіки і підприємства, резерв часу.

– професійно – теоретична підготовка з дисциплін: обробка та безпека інформації, робота з локальною мережею, автоматизовані системи внутрішніх процесорів, основи технічного редагування, основи технології роботи ПК, установка операційної системи та її налаштування, охорона праці, електротехніка з основами промислової електроніки.

– професійно – практична підготовка: виробниче навчання в майстерні, виробниче навчання на підприємстві, виробнича практика.

За період навчання передбачається практика у робочих майстернях та на виробництві.

Метою перед випускної практики є ознайомлення майбутніх робітників з організацією роботи підприємства та професійною діяльністю безпосередньо на робочому місці системного адміністратора.

Роботи, які виконує системний адміністратор, це: установка операційної системи, драйверів, MSOffice та інших програм, включаючи налаштування програм, починку системного блоку,налаштування локальної мережі, усунення неполадок,обслуговування комп’ютерних і інтелектуальних пристроїв,систем і мереж обробки.

Склад атестаційної комісії: заступник директора, заступник директора з виховної роботи, викладач дисципліни, майстер виробничого навчання, представник підприємства за посадою не нижче заступника директора.

1.2.2. Угрупування змісту теоретичного навчання і практичної підготовки

Таблиця 1.3

Фрагмент змісту програми професійно-теоретичної підготовки

1.2.3.Побудова тематичного плану дисципліни «Інформаційна безпека»

Таблиця 1.4

Тематичний план дисципліни «Інформаційна безпека»

2. Проектування технологій навчання по темі «Класифікація способів захисту інформації» курсу «Інформаційна безпека»

2.1. Постановка оперативних та тактичних цілей навчання

Існує три види цілі:

· Стратегічна(глобальні, наприклад, підготовка комп’ютера);

· Тактична (мета дисципліни);

· Оперативна (мета заняття).

Стосовно до процесу навчання на глобальному (стратегічному рівні цілеутворення) здійснюється педагогічна інтерпретація суспільно-державного замовлення й побудова моделі особистості учнів. Дані цілі будуються на основі нормативних державних документів, які відбуваються в стандарті освіти.

На рівні етапного цілеутворення (тактичному) глобальна мета диференціюється в основні цілі по етапах підготовки. У випадку професійної освіти до етапів підготовки відносяться різні цикли дисциплін (дисципліни гуманітарного і соціально-економічного циклу, природничо-наукового циклу, циклу професійного).

Для цілей оперативного рівня характерним є швидкість реалізації, тому вони обмежуються фрагментами заняття, заняттям, кількома заняттями.

Таблиця 2.1

Постановка навчально-методичних цілей за темою «Класифікація способів захисту інформації»

2.2. Постановка тактичних цілей підготовки фахівця системного адміністратора (з циклу дисципліни «Інформаційна безпека»)

Таблиця 2.2

Постановка тактичних цілей навчання професійної підготовки фахівця «Системний адміністратор»з дисципліни «Інформаційна безпека»

Таблиця 2.3

Аналіз МТ- зв’язків і вибір базового матеріалу

2.2.1. Вибір джерел інформації

Правильно підібрані джерела інформації відображають кваліфікаційні знання, які отримають студенти під час занять. Тому дуже важливо правильно обирати навчальні посібники.

Для даної дисципліни були відібрані такі навчальні посібники:

1) Скляров - Мистецтво захисту і взлому інформації.

2) Герасименко В.А. Захист інформації в автоматизованих системах обробки даних: У 2 кн. - М.: Вища школа, 1994. - Кн. 1.

3) Горбатов В.С., Кондратьєва Т.А. Інформаційна безпека. Основи правового захисту: Навчальний посібник. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: МІФІ, 1995.

Логічно-семантична структура навчального матеріалу з теми «Класифікація способів захист інформації»

2.2.2. Конструювання плану викладення теми «Класифікація способів захисту інформації»

1. «Захист інформації».

1.1. Поняття;

1.2. Захист інформації;

2. «Класифікація захисту інформації».

2.1. За метою дій;

2.1.1. Запобігання;

2.1.2. Виявлення;

2.1.3. Припинення;

2.1.4. Ліквідація наслідків.

2.2. За напрямом забезпечення.

2.2.1. Правовий захист;

2.2.2. Організаційний захист;

2.2.3. Інженерно-технічний захист.

2.3. За видами загроз.

2.3.1. Від розголошення;

2.3.2. Від витоку;

2.3.3. Від несанкціонованого доступу.

2.4. За об’єктами.

2.4.1. Територія;

2.4.2. Будівля;

2.4.3. Приміщення;

2.4.4. Апаратура;

2.4.5. Елементи.

2.5. За рівнем охоплення.

2.5.1. Об’єктивний;

2.5.2. Груповий;

2.5.3. Індивідуальний.

2.6. За видами об’єктів.

2.6.1. Персонал;

2.6.2. Матеріальні та фінансові цінності;

2.6.3. Інформація.

2.7. За активністю.

2.7.1. Активний;

2.7.2. Пасивний.

3. «Способи захисту інформації».

3.1. Способи;

3.2. Програми по захисту інформації.

2.2.3. Конструювання контурного конспекту за темою «Класифікація способів захисту інформації»

Інформацією є будь-які дані, що знаходяться в пам'яті обчислювальної системи, будь-яке повідомлення, що пересилається по мережі, і будь-який файл, що зберігається на будь-якому носії. Інформацією є будь-який результат роботи людського розуму: ідея, технологія, програма, різні дані (медичні, статистичні, фінансові), незалежно від форми їхподання. Все, що не є фізичною предметом і може бути використане людиною, описується одним словом - інформація.

Що і від чого захищати. До початку розгляду різних аспектів захисту інформації необхідно з'ясувати, що і від кого передбачається захищати. Без цього міркувати про переваги і недоліки систем інформаційної безпекипросто безглуздо.

Характеристики інформації. Насамперед, у кожної «одиниці» захищається є кілька параметрів, які необхідно враховувати:статичність;розмір і тип доступу;час життя; вартість створення;вартість втрати конфіденційності;вартість прихованого порушення цілісності;

Програмні методи захисту — це сукупність алгоритмів і програм, які забезпечують розмежування доступу та виключення несанкціонованого використання інформації.

Сутність методів захисних перетворень полягає в тому, що інформація, яка зберігається в системі та передається каналами зв'язку, подається в деякому коді, що виключає можливість її безпосереднього використання.

Організаційні заходи із захисту інформації містять сукупність дій з підбору та перевірки персоналу, який бере участь у підготовці й експлуатації програм та інформації, чітке регламентування процесу розробки та функціонування інформаційної системи.

Лише комплексне використання різних заходів може забезпечити надійний захист інформації, тому що кожний метод або захід має слабкі та сильні сторони.

Запобігання витоків (англ. Data Leak Prevention, DLP) — технології запобігання витоку конфіденційної інформації з інформаційної системи зовні, а також технічні пристрої (програмні або програмно-апаратні) для такого запобігання витоків.

DLP-системи будуються на аналізі потоків даних, які перетинають периметр захищається інформаційної системи. При детектуванні в цьому потоці конфіденційної інформації спрацьовує активна компонента системи, і передача повідомлень (пакета, потоку, сесії) блокується.

Використовуються також такі терміни, які означають приблизно те ж саме:

· Data Loss Prevention (DLP)

· Data Leak Prevention (DLP)

· Data Leakage Protection (DLP)

· Information Protection and Control (IPC)

· Information Leak Protection (ILP)

· Information Leak Detection & Prevention (ILDP)

· Content Monitoring and Filtering (CMF)

· Extrusion Prevention System (EPS)

З цієї групи поки не виділився один термін, який можна було б назвати основним або найпоширенішим.

Таблиця 2.4

Способи реалізації мотивації при вивченні теми «Класифікація способів захисту інформації»

Таблиця 2.5

Поиск по сайту: