АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Уніфікація та агрегатування

Читайте также:
  1. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії

Уніфікація – це метод стандартизації, спрямований на приведення об’єктів до одноманітності та встановлення раціональної кількості типів деталей, агрегатів однакового функціонального призначення. Уніфікація базується на класифікації і ранжируванні, селекції і симпліфікації, типізації і оптимізації елементів готової продукції. Основними напрямками уніфікації є:

  • розробка параметричних і типорозмірних рядів виробів, машин, обладнання, приладів, вузлів і деталей;
  • розробка типових виробів з метою створювання уніфікованих груп однорідної продукції;
  • розробка уніфікованих технологічних процесів, включаючи технологічні процеси для спеціалізованих виробництв продукції міжгалузевого застосування;
  • обмежування за доцільним мінімумом номенклатури виробів і матеріалів, які дозволяються до застосування.

Результати робіт з уніфікації оформлюються різними засобами: це можуть бути альбоми типових (уніфікованих) конструкцій деталей, вузлів, складальних одиниць; стандарти типів, параметрів і розмірів, конструкцій марок та ін.

Залежно від галузі проведення уніфікація виробів може бути міжгалузевою (уніфікація виробів та їх елементів однакового чи близького призначення, тих, що виготовляються двома або більш галузями промисловості), галузевою і заводською (уніфікація виробів, які виготовляються однією галуззю промисловості чи одним підприємством).

Залежно від методичних принципів виконання уніфікація може бути внутрівидовою (сімей однотипних виробів) і міжвидовою чи міжпроектною (вузлів, агрегатів, деталей різнотипних виробів).

 

Агрегатування – створення механізмів і машин із уніфікованих вузлів і стандартних агрегатів. Ці агрегати повинні забезпечувати повну ВЗ по експлуатаційним та приєднуючим розмірам.

Найвищим за рівнем стандартизації є метод агрегатування, що полягає у використанні стандартизованих (уніфікованих) агрегатів, які здатні виконувати складні функції (перетворювання видів енергії, руху, сили, перебіг хімічних, теплових реакцій) та відповідати умовам геометричної і функціональної взаємозамінності. Наприклад, застосування в меблевому виробництві щитів 15 розмірів і стандартних ящиків трьох розмірів дозволяє одержати при різної комбінації цих елементів 52 виду меблів.



Метод агрегатування дає змогу забезпечити практично необмежену кількість модифікацій, типів, конструкцій виробів певної складності шляхом побудови їх зі заданої кількості стандартних і уніфікованих вузлів (агрегатів

Метод агрегатування дав змогу розширити кількість виконуваних виробами функцій, підвищити їх рівень уніфікації та стандартизації. Передові фірми розвинених країн не приймають до серійного виготовлення вироби, які мають рівень уніфікації нижчий ніж 80%. Уніфікація та агрегатування, як основні методи стандартизації, стали обов’язковими під час створення нової техніки та розроблення відповідних стандартів на неї і дають змогу значно здешевіти не тільки стадію виготовлення виробів, а й стадії їх проектування, експлуатації та зберігання, підвищити якість виробів з одночасним їх здешевленням.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)