АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Управління державними корпоративними правами

Читайте также:
  1. IX. Меры безопасности при пользовании ледовыми переправами
  2. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  3. Адміністративні методи державного управління.
  4. Акти офіційного тлумачення (інтерпретаційні акти) – це правові акти, прийняті компетентними державними органами, що містять роз’яснення норм права або порядку їх застосування.
  5. Американської та вітчизняної моделей управління: реалізація потреб як рушій активності персоналу
  6. Антикризове управління підприємством
  7. В полном объеме избирательными правами и достигший двадцати-
  8. Вами человека и так называемыми гражданскими правами, кото-
  9. Верховна Рада та державне управління
  10. Верховна Рада та державне управління.
  11. Види аналізу за об’єктами управління
  12. Види організаційних структур управління

Державні корпоративні права – це акції, частки у статутному фонді господарських товариств, що належать державі.

Державні корпоративні права можуть виникати у результаті:

- закріплення за державою акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації;

- корпоратизації державних підприємств;

- придбання корпоративних прав діючих товариств;

- участі у нових товариствах, що створюються відповідно до законодавства України.

У цілому управління державним корпоративним сектором в Україні можна поділити на три блоки:

1) створення загальної нормативно-правової бази функціону­вання економіки;

2) пряме управління державними підприємствами;

3) управління певною державною часткою статутного фон­ду господарських товариств.

Перший блок полягає в розробці законів та підзаконних актів економічної спрямованості, оскільки усі підприємства здійснюють діяльність у цьому нормативно-економічному полі. Другий блок застосовується у випадках, коли держава є єдиним власником акціонерного товариства і керує його діяльністю через менеджмент підприємства. Третій блок державного управління впливає на діяльність корпорації відповідно до наявності державного пакета корпоративних цінних паперів.

Заходи, що належать до першого блоку, здійснюються органами центральної державної влади, які мають право приймати рішення, що мають законодавчу силу. Заходи в рамках інших двох блоків впроваджуються органами виконавчої влади. При цьому слід мати на увазі, що має існувати перелік об'єктів, які підпадають під пряме управління державної влади. До таких об'єктів відносять:

• майно державних підприємств, установ і організацій,;ш кріплене за ними на праві повного господарського відання або оперативного управління;

• акції (паї, частки), що належать державі у майні господарських товариств;

• майно підприємств, які перебувають у процесі приватизації;

• майно, передане у користування органам самоврядування;

• майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) майна державних підприємств.

Досить суттєву частку державного сектору починають становити державні акціонерні компанії. Вони є цілком повноправними суб'єктами корпоративного сектору, хоча й мають певні особливості порівняно з акціонерними товариствами в класичному їх вигляді. Так, державна акціонерна компанія являє со­бою відкрите акціонерне товариство, в якому державі належить пакет акцій, що відповідно до законодавства забезпечує правомочність рішень загальних зборів акціонерів.

Державні акціонерні компанії створюються трьома основними шляхами: акціонування державних підприємств, які відпо­відно до законодавства України не підлягають приватизації, заснування державної акціонерної компанії, придбання державою відповідних пакетів акцій у інших власників.

Від імені держави засновником та акціонером державної акціонерної компанії є визначений Кабінетом Міністрів України орган, уповноважений управляти об'єктами державної власності. У разі, коли державі належать усі акції державної акціонерної компанії, повноваження загальних зборів здійснює як єдиний акціонер відповідний орган, уповноважений управляти об’єктами державної власності.

Якщо державна акціонерна компанія створена шляхом акціонування державних підприємств, які відповідно до законодавства України не підлягають приватизації, недержавні інвестори можуть набувати право власності на акції додаткової емісії, що здійснюється за рахунок прямих інвестицій. Розмір такої емісії має забезпечувати правомочність рішень загальних зборів акціонерів.

Акції державних акціонерних компаній можуть бути пере­дані в управління уповноважений особам. Під час передачі акцій державних акціонерних компаній в управління уповноваженим особам Кабінет Міністрів України може визначити особливі умови здійснення управління та обов'язковий розмір дивідендів від прибутку компанії, які спрямовуються до державного бюджету. Порядок та умови передачі в управління уповноваженим пробам акцій державних акціонерних компаній визначаються урядом.

Система органів управління державними корпоративними паравами включає декілька рівнів.

1) Верховна Рада України приймає закони, що регулюють відносини, пов’язані з управлінням об’єктами державної власності, включаючи державні корпоративні права.

2) Президент України – видає нормативні акти з питань управління державними корпоративними правами.

3) Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління.

Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об'єктами державної власності регулюються статтею 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

4) Фонд державного майна України виступає орендодавцем державного майна.

5) Мінфін і Мінекономіки беруть участь у розробленні та реалізації дивідендної політики держави.

6) Уповноважені органи управління - міністерства та інші органи виконавчої - влади приймають рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності; здійснюють стратегічне управління та контроль за їх діяльністю.

7) Органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами;

8) Господарські структури - державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації;

9) Уповноважені особи - юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави.

10) Національна академія наук України, галузеві академії наук – безоплатно користується об’єктами державної власності.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)