Новітні макроекономічні показники: індекс людського розвитку, індекс економічної свободи, рівень глобалізації економіки

Серед показників, які характеризують стан справ в економіці в цілому останнім часом все частіше починають використовувати такий показник як рівень життя.

Категорія „рівень життя” за рекомендацією ООН складається з таких елементів, як здоров’я, їжа, одяг, зайнятість, освіта, житло, соціальне забезпечення. В Україні та інших країнах рівень життя прийнято визначати за допомогою споживацьких бюджетів: фізіологічного, прожиткового і соціального мінімумів.

До показників рівня життя відносяться:

– виробництво національного продукту (ВВП/ВНП), валового національного доходу, національного доходу на душу населення;

– відповідність реального споживання науково-обґрунтованим нормам;

– грошові і реальні доходи на душу населення, що визначаються рівнем заробітної плати, величиною соціальних виплат і пільг, рівнем податків, індексом споживчих цін, рівнем інфляції;

– забезпеченість житлом;

– кількість безкоштовних соціальних послуг (освіта, охорона здоров’я, культурне, побутове і комунальне обслуговування);

– структура витрат населення;

– рівень безробіття

– середня тривалість життя;

– рівень освіченості населення;

– кількість вільного часу та ін.

Як бачимо, кількість показників достатньо велика. Тому, в 1990 р. група дослідників Програми розвитку ООН запропонувала показник, що є спробою комплексної оцінки людського прогресу – індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). При підрахунку ІРЛП враховують три види показників:

– середня тривалість майбутнього життя при народженні;

– рівень освіти як сукупність двох величин – рівня грамотності дорослого населення країни (2/3 індексу) і сукупної частки тих, хто навчається (1/3 індексу);

– рівень життя, що оцінюється через ВВП на одного жителя.

ІРЛП є середнім від індексів цих показників. Кожен з індексів розраховується за наступним принципом:

x -індекс = ;

де min (x) і max (x) – максимальні і мінімальні значення відповідного показника х.

Індекс тривалості життя = ,

де LE – середня тривалість життя.

Індекс освіти = ;

Індекс грамотності дорослого населення (ALI)= ,

де ALR – грамотність дорослого населення у відсотках;

Індекс сукупної частки тих, хто навчається (GEI) = ,

де CGER – сукупна частка, тих навчається. Враховуються усі, хто охоплений трьома ступенями освіти (початкової, середньої та вищої).

Індекс рівня життя = ,

де GDPpc – ВВП на одного жителя при паритеті купівельної спроможності в доларах США.

Вважається, що країни з ІРЛП менше 0,5 мають низький рівень розвитку; 0,5-0,8 – середній; вище 0,8 – високий рівень розвитку.

Альтернативним до ІРЛП є показник бідності.

Іншим сучасним макроекономічним показником є індекс економічної свободи (ІЕС). Цей показник враховує десять чинників, що відображають міру втручання держави в економічні процеси:

- торговельна політика держави (рівень тарифів, нетарифні бар’єри, рівень корупції серед митних органів);

- податкова політика (величина оподаткування найвищих і середніх доходів громадян та прибутку корпорацій);

- втручання держави в економіку (частка витрат на утримання державних органів в ВВП, частка державної власності, наслідки економічної політики);

- грошова політика (рівень інфляції);

- потоки капіталів та іноземних інвестицій (законодавство про іноземні інвестиції, наявність бар’єрів по відношенню до іноземної власності та діяльності іноземних компаній, наявність дозволу на землеволодіння іноземцями, політика щодо реінвестування закордон);

- банківська справа (частка державної власності в банківській сфері, бар’єри щодо діяльності іноземних банків, свободи у наданні всіх фінансових послуг);

- контроль за рівнем цін та заробітної плати;

- право власності (державна політика стосовно захисту прав власності);

- державне регулювання економіки (ліцензійна політика, дозвільна політика, політика захисту довкілля);

- чорний ринок.

Кожний з названих чинників включає певну кількість змінних (біля 50), та оцінюється в балах від 1 до 5. Потім виводиться середньозважена оцінка. Чим нижчий загальний бал тим вищий рівень економічної свободи.

Наступний сучасний макроекономічний показник – рівень глобалізації економіки. Він розраховується за чотирма наступними складовими:

- рівень економічної інтеграції;

- персональні контакти;

- телекомунікаційні технології;

- участь країни в діяльності міжнародних організацій та міжнародних зв’язках.

Чим вищі загальні показники – тим значиміша участь держави в процесах глобалізації.

Використана і рекомендована література

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 638 с.

2. Круш П.В., Тульчинський С.О. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.

3. Лугін О.Є., Фомішин С.В., Статистика національної економіки та світового господарства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2006.

4. Мельникова В.І., Климова А.І., Макроекономіка: Навч. посібник. – 2-е вид. випр. і доп. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 400 с.

5. Савченко А.Г., Пухтаєнко Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 288 с.

6. Селищев А.С. Макроэкономика. – СПб.: Изд-во “Питер”», 2000. – 448 с.

Поиск по сайту: