АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структура

Читайте также:
  1. B) социально-стратификационная структура
  2. Cутність та умови застосування міжнародних розрахунків за допомогою акредитивів.
  3. III. СТРУКТУРА И ОРГАНЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРИХОДА
  4. VI. Рыночный механизм. Структура рынка. Типы конкурентных рынков
  5. VIII. Формирование и структура характера
  6. XIV. 7. Вимірювання електрорушійних сил. Застосування методу вимірювання ЕРС для визначення різних фізико – хімічних величин
  7. А. Лінійна організаційна структура
  8. А. Рішення на застосування одного з перших трьох режимів радіаційного захисту
  9. Автоматизовані банки даних (АБД), їх особливості та структура.
  10. Адміністративна структура БМР має три органи: загальні збори акціонерів, рада директорів і правління.
  11. Адхократическая структура

Акт застосування права– це правовий акт, який містить індивідуальне владне розпорядження, винесене компетентним органом в результаті рішення конкретної юридичної справи.

Ознаки акту застосування права:

1) приймається на основі нормативно-правового акту або іншої форми права і спирається на конкретну норму (норми) права;

2) виходить від компетентних органів, уповноважених на ухвалення такого роду рішень;

3) носить індивідуальний (персоніфікований), а не нормативний характер, оскільки адресований конкретним суб’єктам, указує на те, хто з них в цій ситуації володіє суб’єктивними правами та юридичними обов’язками;

4) має певну встановлену законом форму.

Види актів застосування права:

1) за формою зовнішнього виразу розрізняють письмові, усні та конклюдентні (мовчазні) акти. Письмові акти іменуються також актами-документами, а конклюдентні – актами-діями. Іноді виділяють як самостійний вигляд акт-результат. Нерідко ці види актів пов’язані між собою. Наприклад, проведення обшуку є актом-дією, знаходження під час обшуку речового доказу є актом-результатом, а фіксація дії та результату в протоколі обшуку є актом-документом;

2) за юридичною формою актів-документів розрізняють укази, вироки, рішення, накази тощо;

3) за видавниками актів розрізняють акти державних (парламент, глава держави, суд прокурор тощо) і недержавних (органи місцевого самоврядування) суб’єктів;

4) за функціями права розрізняють регулятивні (наказ про підвищення але службі) та охоронні (ухвала про порушення кримінальної справи) акти;

5) за юридичною природою розрізняють основні (виражають кінцеве рішення юридичної справи, наприклад, вирок) та допоміжні (готують видання основних актів, наприклад, постанова про притягнення як обвинуваченого);

6) за предметом правового регулювання розрізняють акти кримінально-правові, адміністративно-правові, цивільно-правові;

7) за юридичними наслідками розрізняють правовстановлюючі, правоконстатуючі, правозмінюючі, правоприпиняючі, правоскасовуючі акти;

8) за характером розпоряджень розрізняють дозвільні, зобов’язуючі, забороняючи акти.

Акти-документи мають різні реквізити (назва, заголовок, дата видання, вказівка про орган або посадовця, який видав акт) і різну структуру, що обумовлено положенням правозастосовчого органу, змістом справи або питання, з якого виданий акт, юридичною чинністю рішення та процедурою його ухвалення.



Звичайно в структурі акту-документа виділяють чотири частини: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну. Іноді вступна та описова частина об’єднуються під назвою вступної частини. Наприклад, саме така триланкова структура законодавчо встановлена для вироку суду (ст.332 Кримінально-процесуального кодексу України).

Вступна частина, по суті, є реквізитами акту (назва акту, місце і дата видання акту, назва органу або посадовця, який ухвалює рішення, у якій справі).

Описова частина фіксує юридичні факти, що є предметом розгляду, а також обставини та способи їх отримання.

Мотивувальна частина включає юридичну кваліфікацію представлених фактів і вказівку на норми, якими керувався правозастосовувач, аналізуючи ці факти.

Резолютивна частина містить рішення у справі, тобто вказівку на права та обов’язки його учасників.

Акт-документ може включати не всі вказані частини. Так, наприклад, протоколи слідчих дій містять тільки вступну та описову частині. Нарешті, існують документи, які мають вид акту-резолюції. Такі вказівки «до наказу», «до оплати», «дозволяю», які накладаються посадовцем на заяви, рапорту, заявки тощо.

 


1 | 2 | 3 | 4 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.009 сек.)