Кардиналістська концепція корисності

Теорія поведінки споживача пояснює, як споживач розподіляє дохід для придбання різних товарів і послуг з метою максимізації свого добробуту. Споживач обирає найкращий для себе набір товарів, який він може придбати. Для моделювання процесу прийняття рішення споживачем щодо його особистих уподобань вводиться поняття корисності.

Корисність – це спроможність економічного блага задовольняти людські потреби. Корисність – це суб’єктивне ставлення людини до певного товару. Основним мотивом поведінки споживача вважається максимізація корисності, оскільки він приймає рішення, керуючись принципом економічної раціональності. Результатом оптимального рішення є структура та кількість придбаних за певними цінами благ.

Поведінка споживача поділяється на три етапи.

- Аналіз переваг споживача щодо вибору того чи іншого товару.

- Враховуючи ціни товарів, споживач визначає кількість товарів, яку він може придбати на свій обмежений бюджет.

- З урахуванням переваг та обмежень споживач здійснює оптимальний вибір.

Гранична корисність MU1 блага Q1 - зміна загальної корисності набору товарів при зміні кількості даного блага на одиницю. Математично, гранична корисність блага Qi при незмінній кількості усіх інших благ є частковою похідною функції корисності:

¶f(Q1,Q2 …. Qn)

MU1= -------------------

¶Qi

Закон спадної граничної корисності. Гранична корисність зменшується при збільшенні кількості товарів, які є у розпорядженні споживача (закон спадної граничної корисності, або 1-й закон Госсена) (Рис.5.1).

U

0 Q1 Q2 Q3 Q4 Q

Рис.5.1. Залежність загальної корисності блага від його кількості.

Відношення граничної корисності блага до його ціни має назву зваженої граничної корисності: l=MU/P.

Поиск по сайту: