Епоха середньовіччя

З розвитком кап-му новому класу буржуазії було необхідне обґрунтування державності для захисту власних інтересів. Це політичне замовлення виконували видатні європ. вчені.

Н. Макіавеллі (ХУІ-ХУІІ ст.): мат. Інтерес, спрямований на примноження власності переважає в людині над її турботами про честь і гідність («люди швидше вибачать комусь смерть батька, аніж втрату майна»). Тому політик (правитель) має поєднувати в собі риси «лева» і «лисиці» - застосовувати будь-які засоби для досягнення поставленої мети. Макіавеллізм – «в політиці немає місця моралі, а тільки доцільність».

В цей же час, під впливом тих самих політ і екон обставин (розв кап-му) з*являються перші теорії утопічного соц-му (Т.Мор, Т.Кампанелла)- обстоювали ідеї соц-ної рівності, братерства, які на їхню думку можливі лише за умов суспільної власності. В основі суп-них негараздів - приватна власність.

Основні принципи справедливого, на їхню думку, суспільства:

- планове суспільне господарство;

- обов*язкова для всіх праця, результати якої розподіляються за потребами;

- всі діти мають право на безоплатну освіту;

- всі дорослі беруть участь в управлінні державою.

2.

Соц-гія як окрема наук галузь виникла в сер.ХІХ ст.. Засновник О.Конт (франц вчений, філ-ф) – обґрунтував необхідність створення нової науки про суп-во, яка повинна ґрунтуватися не на абстрактних міркуваннях, а на наук-х методах. «Знання про людину та суп-во слід отримувати, використовуючи спостереження, порівняльно-історичний, математичний методи та експеримент. Ці знання мають бути позитивними тобто доказовими, як природничо-наукові теорії. Звідси позитивізм.

О.Конт вперше спробував виявити (чіткі) закономірності суп-го розвитку. Навіть сформулював їх як закони – Закон 3-х стадій прогресу людського інтелекту:

Усі знання в своєму формуванні проходять такі стадії:

1) теологічну (до 1300р) – коли знання виникали спонтанно, не мали доказів, неподільне панування рел свідомості.

2) Метафізичну (1300 – 1800рр) – традиційні вірування замінюються «негативною» філ-єю – логіка, умоглядні теорії - не спираються на наук експерименти і факти.

3) Позитивну (з 1800р) – базується на точній оцінці, наукових методах; організація суп-ва відбувається під впливом «позитивної» філ-ї.

Конта наз «батьком» соц-гії. Його праці стали підґрунтям для багатьох напрямів соц0ної думки:

Герберт Спенсер: суп-во копіює і відтворює живий орг-зм – ним управляють відповідно адаптовані біологічні з-ни (землеробство і пром-сть – харчування, торгівля- кровообіг…) Суп-во як і живий орг-зм може нормально функ-ти лише за умов злагодженої взаємодії всіх органів і систем.

Теорія соціал-дарвінізму Мальтуса – зводить зак-ності розв-ку людського суп-ва до до зак-стей біологічної еволюції, зокрема до природного добору; соц-ний прогрес – одвічна боротьба за існування, в якій виживає най сильніший і найбільш пристосований.

Виявив закономірність: матеріальні блага, вироблені суспільством, зростають в арифметичній, а кількість народонаселення – в геометричній прогресії. Тому завжди є багаті і бідні (надлишок, якому не вистачає вироблених благ). Природним регулятором такого стану повинні бути війни, голод, епідемії.

З великого різноманіття теорій вирізняється теорія марксизм у (явище екстраординарне в європ соц-гії): економічні відносини М. розглядав як базисні тобто такі, що найбільше і безпосередньо впливають на всі пр-си суп-ного життя. Виробничі відносини – матеріальна основа соц-них, ідеол-них і пол.-них відносин «Політика є сконцентрованим пооявом економіки».

Амер професор, автор підручника, вид в 1985р писав:

1) М. неспростовно довів, що саме економічні чинники визначають соціальне житя суп-ва;

2) Будь-які системи вірувань і думок –це не більш ніж продукти тієї епохи в якій вони виникли і функціонують;

3) На концепції відчуженої праці, розробленій М, базуються теорії багатьох пізніших соціологів;

4) Без М не булоб ні Вебера, ні Дюркгейма.

Поиск по сайту: