АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вуглекислі мінеральні води

Читайте также:
  1. Залізисті і миш’яковисті мінеральні води
  2. Мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей
  3. Органічні і органо-мінеральні добрива та технології їх застосування
  4. Сульфідні мінеральні води

Крім Карпатського регіону, в Україні вуглекислі води відомі на сході Керченського півострова (джерела Сент-Елінське, Султанівське, Каяли-Сарт, Булганацькі та ін.), але вони є локальними проявами серед загального поля азотних і азотно-метанових вод, визначаються малими дебітами і тому не мають, по суті, практичного значення.

Хімічний склад вуглекислих вод досить різноманітний і залежить, головним чином, від вихідного хімічного складу підземних вод, що потрапили в зону збагачення вуглекислим газом, рівня насиченості води цим газом, а також від складу водовмісних порід. У зв’язку з цим вуглекислі води за своїм походженням можуть бути атмогенними, магматогенними, седиментогенними і змішаного походження. Таким чином, хімічний і газовий склад вуглекислих вод відображає особливості геологічної історії регіону, а сучасна гідрохімічна зональність вуглекислих вод вказує на напрямок та інтенсивність фізико-хімічних процесів на сучасному етапі геологічного розвитку Закарпаття.

 

Таблиця 3.2.1. Критерії мінеральних вод Україн

 

 

Мінеральні води Діючий компонент Концентрація, мг/дм3
1.Природні столові   Загальна мінералізація до 1000,0
2.Лікувальні без специфічних компонентів та властивостей   Загальна мінералізація   понад 1000,0
2.1 Малої мінералізації     1000,0-5000,0
2.2 Середньої мінералізації     5000,0-8000,0
2.3 Високої мінералізації     10000,0-35000,0
2.4 Розсільні     35000,0-150000,0
2.5 Міцні розсільні     понад 150000,0
3.Лікувальні з вмістом специфічних компонентів    
3.1 Вуглекислі   Розчинений (вільний) двоокис вуглецю (СО2) понад 500,0 (1500 – для зовнішнього застосування)  
3.1.1 Слабковуглекислі     500,0-1500,0
3.1.2 Вуглекислі середньої концентрації (середньовуглекислі)     1500,0-2500,0
3.1.3 Сильновуглекислі зі спонтанним СО2     понад 2500,0
3.2 Сульфідні У залежності від значення рН води мають додаткову назву. При рН<6,5 од.рН -сульфідні, при рН 6,5-7,5 од.рН -сульфідні – гідросульфідні, при рН>7,5 од.рН –гідросульфідні   Загальний сірководень (Н2S+HS-)   10,0
3.2.1 Слабкосульфідні     10,0-50,0
3.2.2 Сульфідні середньої концентрації (середньосульфідні)       50,0-100,0
3.2.3 Сильносульфідні     понад 100,0
3.3 Радонові   Радон (Rn), активність у Бк/дм3 понад 185 Бк/дм3
3.3.1 Дуже слабко радонові     185-740 Бк/дм3
3.3.2 Слабкорадонові     740-1480 Бк/дм3
3.3.3 Радонові середньої концентрації (середньорадонові)     1480-7400 Бк/дм3 (1,48-7,4 КБк/ дм3 )
3.3.4 Високорадонові     понад 7400 Бк/дм3 (7,4 КБк/ дм3 )
3.4 Миш'яковисті   Миш'як (As) понад 0,7
3.4.1 Миш'яковисті     0,7-5,0
3.4.2 Сильномиш'яковисті     понад 5,0
3.5 Залізисті Залізо, сума дво - і тривалентного (Fe2++ Fe3+) понад 10,0
3.5.1 Залізисті     10,0-40,0
3.5.2 Сильнозалізисті     понад 40,0
3.6 З підвищеним вмістом органічних речовин   Органічні речовини в перерахунку на вуглець органічний (C орг.) понад 5,0
3.7 Борні   Ортоборна кислота (Н3 ВО3) понад 35,0
3.8 Бромні*   Бром (Вr) понад 25,0
3.9 Йодні*   Йод (I) понад 5,0
3.10 Кремнієві   Метакремнієва кислота (Н2 SiO3)  

 

*) Мінеральні води оцінюються за вмістом брому та йоду відповідно до їх концентрації у натуральній воді або після відповідного розведення, яке допускає їх використання за цільовим лікувальним призначенням.

 

З метою повноцінного використання лікувальних властивостей мінеральних вод у санаторіях першочерговим завданням є збереження природного складу мінеральної води на всіх етапах її шляху до споживача: видобування підземних вод, виведення їх на поверхню, транспортування від каптажної споруди до бювету (ванного відділення), накопичення в резервуарах (при необхідності), подача води на бальнеопроцедури.

Для цих цілей і служить моніторинг складу та якості мінеральних вод.

 

Українським НДІ медичної реабілітації та курортології у 2005 р. проведено моніторинг вуглекислих вод (двоокис вуглецю, гідрокарбонати, метакремнієва та ортоборна кислоти), які використовуються у санаторіях при внутрішньому та зовнішньому використанні по ланцюгу: свердловина – бювет, свердловина – ванна до процедури – ванна після процедури. Результати досліджень показали, що концентрації компонентів у воді зі свердловини та на бюветі не дуже розрізнюються, а у воді на ваннах – майже удвічі менша. Ці дослідження стануть обґрунтуванням для оптимізації технології відпуску лікувальних процедур.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)