Грантодавець. Канадський фонд

Однією з найбільших проблем сучасних міст є тверді побутові відходи. Якщо газоподібні і рідкі відходи порівняно швидко поглинаються природним середовищем, то тверді часом можуть залишатися незмінними протягом сотень тисяч років. На Україні місця складування різного роду відходів на сьогодні займають площу приблизно 150 тис. га. Щороку в Україні утворюється близько 1,5 млрд. тонн нових твердих відходів, які без сортування та утилізації відправляються на полігони та сміттєзвалища. Багато місць складування відходів переповнені і підлягають закриттю.

Для Києва утилізація твердих побутових відходів (ТПВ) є однією із найбільш гострих екологічних проблем. В місті за рік утворюється близько 800 тис. т ТПВ. Існуюча в місті практика вивозу ТПВ на звалища створює суттєві екологічні та соціальні проблеми. Звалища займають величезні площі цінних земельних угідь, відбувається зростання некерованої міграції відходів в навколишнє природне середовище, ґрунтові води забруднюються ядучим фільтратом, а повітря - шкідливими викидами отруйних речовин і метану. Приблизно 50 % ТПВ столиці складають харчові та паперові відходи, а інші 50 % – це поліетилен, пластмаса, гума, скло, метали, деревина – цінні ресурсні компоненти. Через відсутність роздільного збору, служби з сортування та складання ТПВ не утилізуються і без переробки захоронюються або знищуються, займаючи додаткову площу на звалищах і полігонах та вимагаючи додаткових енергетичних витрат при їхньому спалюванні.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми є організація роздільного збору сміття в конкретних районах міста. Проте навіть сортування сміття на харчові відходи і відходи для вторинної переробки реалізується повільно через відсутність системного підходу, який би враховував не тільки технічну складову реалізації цього процесу, а й проведення супроводжуючої інформаційної просвітницької діяльності.

Практика показує, що вже на початковому етапі впровадження системи роздільного збору ресурсно-цінних компонентів ТПВ дозволяє скоротити обсяг відходів, що вивозяться на полігони, мінімум на 20-30 %.

На відміну від країн Євросоюзу, де роздільний збір відходів є обов’язковим, в Україні система впроваджується в поодиноких випадках. Це відбувається з ініціативи місцевих адміністрацій або окремих підприємств. Підприємства, що здійснюють перевезення ТПВ, розуміючи важливість і необхідність такої роботи, проводять її за власні кошти. В багатьох містах України, такими компаніями, як «Грінко», «Альфатер» встановлюють контейнери роздільного збору сміття. Проте просвітницька складова в діяльності цих підприємств найчастіше відсутня і ці проекти не досягають необхідного результату. Населення не підтримує таку систему поводження з відходами внаслідок відсутності як ефективної інформаційної компанії, так і спеціалізованого обладнання для роздільного збору сміття в приміщеннях.

.Запровадження селективного збору сміття вдома та в установах з подальшою його утилізацією в контейнери для роздільного збору, разом із пропагандистською діяльністю серед населення м. Києва допоможе подолати дану проблему і покращити стан санітарний та екологічний стан міста.

Пропонуємо розпочати впровадження програми роздільного збору сміття з практичної реалізації її в закладах освіти.

Поиск по сайту: