АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Найвища частота звуку, що сприймається вухом

Читайте также:
  1. Бланкові, опитувальні, рисункові і проективні психодіагностичні методики. Сутність і частота народження. Поняття про об'єктивно-маніпуляційних методиках
  2. Вона сприймається більш позитивно, ніж промова, яку читають. Однак під час виступу
  3. Гігієнічне нормування умов праці за показниками шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку, випромінювання та засоби захисту від них.
  4. Глубина, длительность и частота конфликтов
  5. Интеркорреляции индексов навязывания ритма при различных частотах стимуляции у детей (К, Войку, 1964)
  6. Интерференционные помехи на совпадающих частотах
  7. Инфразвук — область акустических колебаний с частотами, лежащими ниже полосы слышимых частот — 20 Гц.
  8. КЧСМ (КРИТИЧЕСКАЯ ЧАСТОТА СВЕТОВЫХ МЕЛЬКАНИЙ) —
  9. Максимальная частота, которой нам удалось добиться составила 82 Об/мин или 9,32 Рад/c
  10. Ответ: не меньше 40 кГц, частота дискретизации симфонического оркестра больше.
  11. Приблизительная частота пульса (в уд./мин) на разных уровнях аэробной возможности (по Schepard, 1971)

людини, становить:

1. 2000 Гц

2. 16000 Гц – 20000 Гц

3. 2000 дБ

4. 20000 дБ.

1.4.8. Вплив теплих кольорів (1 групи) на людський організм характеризується:

1. Збільшенням мускульної напруги, збільшенням частоти сердечних скорочень, підвищенням кров'яного тиску, збудженням апетиту, сприянням мажорному настрою;

2. Суттєво не впливають на фізіологію людського організму;

3. Зменшенням мускульної напруги, зниженням кров'яного тиску, заспокоєнням ритму дихання, сприянням релаксації;

4. Різницею у сприйнятті першої та другої групи кольорів, що формує адекватне відчуття, колір не може впливати на фізіологію організму людини.

1.4.9. Хеморецептори забезпечують такі види чутливості:

1. Вестибулярну;

2. Нюхову;

3. Смакову і частково вісцеральну;

4. Смакову і частково нюхову;

5. Вісцеральну і частково вестибулярну.

1.4.10. Гало – це:

1. Різнокольорові кільця навколо світних об'єктів, що утворюються внаслідок наявності у повітрі дрібних частинок;

2. Власне світло сітківки або тіні різного роду помутнінь, що є у оці;

3. Явище в основі якого лежить ефект заломлення світла, що проходить межу холодного і гарячого повітря;

4. Явища пов'язані з особливостями сприйняття зображень людиною;

5. Явище, пов'язане з виникненням зорових відчуттів без впливу специфічного подразника.

1.4.11. Інерція відчуття – це:

1. Здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;

2. Здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття;

3. Інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини;

4. Здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.

1.4.12. Поріг больових відчуттів людини становить:

1. 120 дБ;

2. 120 Гц;

3. 20000 Гц;

4. 20000 дБ.

1.4.13. Вплив холодних кольорів (2 групи) на людський організм характеризується:

1. Збільшенням мускульної напруги, збільшенням частоти сердечних скорочень, підвищенням кров'яного тиску, збудженням апетиту мажорному настрою;

2. Суттєво не впливають на фізіологію людського організму;

3. Зменшенням мускульної напруги, зниженням кров'яного тиску, заспокоєнням ритму дихання, сприянням релаксації;

4. Різницею у сприйнятті першої та другої групи кольорів, що формує адекватне відчуття, колір не може впливати на фізіологію організму людини.

1.4.14. Диференціальний поріг чутливості – це:

1. Найменша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну силу відчуття;

2. Інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника;

3. Найбільша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну силу відчуття;

4. Найменша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати максимальну силу відчуття;

5. Найменша інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму найбільшої інтенсивності подразника.

1.4.15. Адаптаційна властивість аналізаторів – це:

1. Здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;

2. Здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття;

3. Інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини;

4. Здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.

1.4.16. Міраж – це:

1. Різноколірні кільця навколо світних об'єктів, що утворюються внаслідок наявності у повітрі дрібних частинок;

2. Власне світло сітківки або тіні різного роду помутнінь, що є в оці;

3. Явище в основі якого лежить ефект заломлення світла, що проходить межу холодного і гарячого повітря;

4. Явища пов'язані з особливостями сприйняття зображень людиною;

5. Явище, пов'язане з виникненням зорових відчуттів без впливу специфічного подразника.

1.4.17. До реальних зорових відчуттів, що не зовсім відповідають дійсності належать:

1. Гало;

2. Міраж;

3. Галюцинації;

4. Ентопічні явища;

5. Зорові ілюзії.

1.4.18. Аналізатор (за І.П.Павловим) складається з:

1. Екстерорецепторів та інтерорецепторів;

2. Рецепторів, провідникової частини, мозкової частини;

3. Механорецепторів, хеморецепторів, осморецепторів, терморецепторів, фоторецепторів;

4. Органів чуття, сенсорних та аферентних систем.

1.4.19. Біокулярність зору – це:

1. Процес фокусування зображення предметів, що знаходяться на різних відстанях на сітківці;

2. Відхилення у сприйнятті кольорів;

3. Здатність оцінювати глибину простору та об'єм предметів;

4. Здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.

1.4.20. Інерційна властивість зору (інерція зорового аналізатора):

1. Складає 0,1 с і може збільшуватися до 0,25 с;

2. Складає 1 с і може збільшуватися до 1,25 с;

3. Складає 0,01 с і не може збільшуватися;

4. Складає 0,5 с і не може збільшуватися.

1.4.21. Екстерорецептори несуть інформацію про:

1. Зовнішній світ;

2. Стан організму людини;

3. Внутрішній світ людини;

4. Положення тіла в просторі і зовнішній світ.

1.4.22. Найменша частота звуку, що сприймається вухом людини, становить:

1. 2 Гц

2. 2 дБ

3. 16 Гц

4. 16 дБ

5. 120 Гц.

1.4.23. Інтерорецептори несуть інформацію про:

1. Зовнішній світ;

2. Стан організму людини та положення тіла в просторі;

3. Внутрішній світ людини;

4. Положення тіла в просторі і зовнішній світ.

1.4.24. Допустимий рівень шуму в установах та організаціях становить:

1. 80 дБ

2. 60 дБ

3. 40 дБ

4. 100 дБ


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)