Ваговими методами

Лабораторні заняття Оцінка запиленості повітря

Запиленість повітря - важливий екологічний чинник. Небезпека пилу для людини визначається його хімічною природою, концентраці­єю, формою часточок, токсичністю, здатністю сорбувати забруднюва­льні речовини.

За розміром часточок пил можна розподілити на дві групи:

- тонко дисперсний пил (порох), який складається з легких і ру­
хомих часточок розміром до кількох десятків і сотень мікрометрів
(Імкм = 10- мм), який довго утримується в повітрі і в разі вдихання
людиною може накопичуватися в легенях;

- грубо дисперсний пил, що складається з великих і важких час­
точок, який швидко осаджується з повітря.

У закритому приміщенні в 1см³ повітря міститься до 10⁶ пило­вих часточок різних розмірів, токсичності, природи.

Лабораторне заняття 1

Тема: Визначення відносної запиленості повітря Мета - познайомитися з методикою визначення відносної запи­леності повітря.

Хід роботи

Наносять 1 краплю води на предметне скло. Встановлюють предметне скло у вибраному місці на 15 хв. Готують мікропрепарат, накривши краплю з осілими пиловими часточками покривним скель­цем.

Вміщують мікропрепарат на предметний столик мікроскопа. Встановлюють таке збільшення, щоб у полі зору мікроскопа була як найбільша частина краплі. Підраховують кількість пилових часточок у краплі і описують їх якісний склад (вигляд, структуру, взаємне роз­міщення, особливості будови тощо).

Визначають кількість пилових часточок, що осіли протягом 15 хв. на поверхні краплі такої самої площі після витримування предмет­ного скла з краплею в різних місцях одного й того самого приміщення, в різних приміщеннях.

Лабораторне заняття 2

Тема: Методи визначення вмісту пилу в повітрі гравіметричними

ваговими методами

Мета -познайомитися з гравіметричними ваговими методами визначення вмісту пилу в повітрі.

а) Спеціальну трубку, заповнену 1 ч вати, висушують при 100°С
до постійної маси і зважують. Потім по цій трубці крізь вату зі швид­
кістю 10-20 л/хв. протягують не менше як 100 л досліджуваного пові­
тря. Для відбору такої кількості повітря застосовують спеціальні при­
лади - аспіратори або попередньо відградуйовані пилососи. Після від­
бору проби повітря трубку знову висушують і зважують. Різниця між
показниками зважування вказує на кількість пилу в тому об'ємі повіт­
ря, який було взято для аналізу при даній температурі і певному атмо­
сферному тиску.

б) Зручнішим у користуванні є аналітичні аерозольні фільтри
АФА, що являють собою диски із перхлорвінілової тканини ФПП.
Крізь них можна протягувати повітря зі швидкістю до 100 л/хв. Якщо
фільтри зберігають при кімнатній температурі, то їх не треба висушу-

вати до постійної маси. А якщо їх висушують в ексикаторі протягом 2 років або в термостаті при 55-60 С протягом 20 - 30 хв., то потім 1 рік витримують при кімнатній температурі.

При встановленні запиленості повітря ваговим методом одини­цею виміру є міліграм пилу в 1 м ³ повітря.

в) Для визначення вмісту пилу в повітрі використовують ульт-рамікроском ВДК-4, яким можна встановити не лише кількість пилу в об'ємі повітря, а й дисперсність аерозолю. Принцип роботи цього при­ладу ґрунтується на реєстрації числа коротких спалахів, що виникають у момент проходження аерозолю через яскраво освітлену кювету.

Запропонований також прилад ИКП - 1 (вимірювач концентрації пилу), яким можна встановити масу механічних домішок у повітрі в межах від 0,1 до 500 мг/м³.

Зразок протоколу дослідження.

1. Місце визначення пилу і мікроорганізмів у повітрі.

2. Час дослідження (дата, година).

3. Точка дослідження.

4. Температура повітря.

5. Атмосферний тиск.

6. Метод визначення кількості пилу в повітрі.

7. Маса фільтра до відбору проби повітря.

8. Маса фільтра після відбору проби повітря.

9. Об'єм проби повітря, взятий для аналізу.

10. Об'єм проби повітря, приведений до нормальних умов.

11. Кількість пилу в об'ємі досліджуваного повітря.

12. Кількість пилу в 1 м³ повітря при нормальних умовах.

13. Висновок про пилове забруднення повітря.

Поиск по сайту: