АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Додаток

Читайте также:
  1. ДОДАТОК
  2. ДОДАТОК
  3. ДОДАТОК
  4. ДОДАТОК
  5. Додаток 1
  6. Додаток 1
  7. ДОДАТОК 1.
  8. Додаток 10
  9. Додаток 11
  10. Додаток 11
  11. Додаток 12

Додаток — це другорядний член речення, що означає
об’єкт дії чи стану. Він може бути виражений іменником у
непрямому відмінку або субстантивованими частинами мови,
займенником, числівником чи інфінітивом, пов’язаним спо-
собом прилягання з головним або другорядним членом ре-


чення: Він сердечну вів промову (Тич.); Дорога в рідні
Бояни Несла його сама
(Піде); Ще дочекають наші руки
обробляти свої ниви
, свої городи, свої садки (Коц.); Обіз -
валася зозуля в діброві
, розсипа сумовите «ку - ку» (Дон.).
Додаток може виражатись також синтаксичним слово-
сполученням, яке складається з:

1) числівника з іменником у формі родового відмінка: Ви
нагадали мені
одноготовариша;

2) означального, неозначеного, заперечного займенника з
прийменниково-іменним сполученням: Я не чекав нікогоз
однокласників
;

3) кількісно-іменного сполучення, до складу якого входить
іменник із значенням певної кількості (п’ятірка, деся -
ток
, сотня
і под.): Ми зустріли сотнідвіробітників;
Він побачив потікмашин;

4) кількісно-іменного сполучення, до складу якого входить
займенник або неозначено-кількісний числівник, прислівник
{кілька, декілька, багато, мало, чимало і под.): За
вечір я переглянув
кількаконспектів.

Оскільки у реченні додаток означає об’єкт дії чи стану, то,
як правило, він належить до дієслова або слова категорії
стану (предикатива, предикативного прислівника). Іменні
частини мови можуть мати при собі додаток тоді, коли вони
утворені від дієслова: любов до землілюбити землю;
охорона природи
охороняти природу.

Додатки поділяються на прямі і непрямі. Прямий до-
даток — це додаток у формі знахідного відмінка без при-
йменника, який у реченні залежить від особового дієслова,
інфінітива, дієприслівника. У семантичному плані прямий
додаток означає об’єкт, на який безпосередньо спрямована
дія: Я п’ю тебе, сонце, твій теплий, зцілющий напій
(Коц.); Якийсь тихий спокій вас обіймає (П. М.); Три
старих могутніх осокори вітали
гостей з високого па -
горба
(Земл.); Глибокий дощ замурував шибки (Жил.);
Зачинають пісню косарі (Степ.).

Прямий додаток може бути виражений також у формі
родового відмінка, якщо він належить до присудка, який має
значення заперечення чи означає частину від цілого: Я не
боюся
сивини, Глибоких зморшок не боюся (Нагн.);
Скільки тут я пісень наберу! (Дон.); Рушаючи у вирій,
соловей склював червоних
кількаягідок (Степ.).

Непрямий додаток — це додаток, виражений у формі
знахідного відмінка з прийменником або у формах інших
непрямих відмінків без прийменників і з прийменниками:


Місяць світить на білу постать і нахату (Вас); Гур -
котом
моторів, скреготом гусениць наповнився май -
дан
(Гонч.); Старий убджолах кохається (Бедз.);
Підземні надра й горді гори скорились нам і служать
нам
(Рил.). Безприйменниковий непрямий до-
даток може виражатися формами родового, давального та
орудного відмінків. Серед додатків, виражених формами ро-
дового відмінка, виділяється так званий родовий парти-
т и в н и й, що вказує на неповноту охоплення об’єкта дією:
Земля живе і вимага пісень (Мал.). Вибір різних грама-
тичних форм додатків — знахідного і родового без при-
йменника — має у своїй основі ступінь охоплення об’єкта
дією: повний чи неповний.

Прийменниковий непрямий додаток виражається
прийменниково-іменними формами непрямих відмінків, а саме:

1) родового відмінка з прийменниками з, до, від, проти,
для
:
Назар пишався з того вчинку товариша (Горд.);
Режисер стояв позад апарата й радів відсцени, що
мусила бути останньою в його фільмі
(Довж.); Я до трак -
тора
підходжу... (Тич.);

2) знахідного відмінка з прийменниками про, за, у (в), на,
о
(об): Як радію за ту я людину, Що загублену радість
знайшла
(Coc); Вони ж раділи за свого орла (Б. Ол.); Сьо -
годні цей пасажир сердився
наморе (Гонч.); Данько розпо -
відає дорослим свої казки
про далеке місто щастя (Гонч.);

3) орудного відмінка з прийменниками над, за, з, між,
під
:
Бійці скучали засонцем (Гонч.); / за дівочими очи -
ма
Сумує пісня на землі (Ст.); Минула тривожна ніч, і
там
, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відда -
лятися світанок
(Ст.).

Інфінітивний додаток може залежати як від пере-
хідних, так і від неперехідних дієслів. Він означає дію як
об’єкт, на який спрямована інша дія: Хлопці вирішили ніку -
ди
нерушати з Хрещатика і чекати своїх (Ян.). У ролі
додатка може виступати суб’єктний і об’єктний інфінітив.
Суб’єктний інфінітив — це інфінітив, суб’єкт дії яко-
го збігається з суб’єктом дії дієслова-присудка: Друзі домо -
вилися
зустрітися завтра у цей же час. У цьому ре-
ченні суб’єкт дії інфінітива зустрітися і дії дієслова-при-
судка домовилися один і той самий — друзі. Об’єкт-
ний інфінітив — це інфінітив, суб’єкт дії якого не збігається
з суб’єктом дії дієслова-присудка: Я прошу вас виконати
це завдання
. Суб’єкт дії інфінітива ви не збігається з суб’єк-
том дії дієслова-присудка — я.


Додаток у реченні може мати різні відтінки значення.
Він може означати:

1) суб’єкт дії: збудований робітниками, обмитий до -
щем
;

2) об’єкт, що є результатом дії: збудували дім, написав
листа
;

3) об’єкт, на який спрямована дія: садимо дерева, мріємо
про
майбутнє;

4) знаряддя чи засіб дії: копаємо лопатою, рубаємо
сокирою
;

5) предмет порівняння з чимось або ознакою: вищий за
вас
, гірший за інших, кращий від мене;

6) об’єкт виміру: відро землі, літр води.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)