АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Педагоги-новатори про почуття особистої гідності дитини, як головний виховний засіб

Читайте также:
  1. Виховний ідеал у творчості Г. Ващенка
  2. Вищі почуття
  3. Головний біль
  4. Головний редактор
  5. Дніпро - головний постачальник води
  6. Естетичні почуття
  7. Закон рівної вірогідності
  8. Народна дидактика і навчально-виховний процес сучасної національної школи
  9. Національний банк - головний елемент банківської системи України
  10. Почуття, інтелект, воля. Ідеали в житті людини
  11. Розум і почуття в пізнанні краси в добу Нового часу.

Знання, уміння, здібності вихователя лише тоді дають вагомий результат, коли вони осяяні громадською направленістю особистості педагога, його гуманістичною позицією, які ґрунтуються на таких новаторських принципах:

- любити дітей;

- олюднювати середовище, в якому живе дитина, з метою забезпечення її душевного комфорту і врівноваженості;

- прожити в дитині своє дитинство, щоб пізнати життя дитини.

Дуже важливо, щоб у виховній діяльності забезпечена була кожному вихованцю активна позиція суб’єкта тому, що в умовах суб’єктивно-суб’єктних відносин у школяра народжується почуття власної гідності, відповідальності за себе і за інших, за результат справи.

Відродження і розвиток рідної школи, національної системи освіти і педагогічної культури можливі лише за умов вільної України. Розбудова незалежної Української держави в свою чергу вимагає адекватного їй виховання юного покоління. Цю важливу проблему не зможемо успішно розв’язати, якщо не будемо мати й чітко бачити перед собою той виховний ідеал, до якого маємо прагнути. Адже саме він по суті й зумовлює провідну мету виховання. Тому правильне визначення виховного ідеалу нині набрало особливої актуальності.

Ідеал у загальному його трактуванні означає первообраз, взірець досконалості, кінцеву, вершинну ціль людських устремлінь. Це найвища мета у вихованні.

Педагогічна система кожного народу, кожної нації має свій тип досконалої людини:

- народи Кавказу – витязь, джигіт;

- англійці – джентльмен;

- росіяни – добрий молодець;

Японці – самурай.

В українській народній педагогіці, починаючи з XV ст., ідеал довершеної людини репрезентується образом українського козака.

Орієнтація виховного ідеалу української народної педагогіки на визнання неповторної вартості кожної окремої людини, на піднесення повноправної індивідуальної особистості із своїм самопізнанням, утвердженням і повним себе виявленням, утвердженням власного «Я» цілком відповідає національній природі української дитини й дає оптимальні результати в її розвитку.

(«Початкова школа» №2, 1994 р. М. Г. Стельмахович «Виховний ідеал української педагогіки», с. 3-6)

У відповідності до концепції національної школи, Закону України про освіту мета виховання передбачає:

- виховання і навчання повинно проходити на національному ґрунті з врахуванням досягнень світової науки і культури;

Школа повинна забезпечити різнобічний розвиток особистості дитини відповідно до її природних можливостей і здібностей.

Головну відповідь на питання дає концепція національного виховання.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)