АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Походження слова

Читайте также:
  1. IX. ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ. ПОХОДЖЕННЯ
  2. Виникнення та походження слова «нотаріус» та «нотаріат».
  3. Вправа 21. Прочитайте речення, роз’єднавши слова. Перекладіть.
  4. Вправа 32. Заперечте виділені слова.
  5. Вправа 39. Перекладіть подані речення, звертаючи увагу на вживання видо-часових форм дієслова.
  6. Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження
  7. Задание 3. Вставьте пропущенные слова.
  8. Значение слова. Виды значений
  9. ІІ. Правопис слів іншомовного походження.
  10. Класифікація озерних улоговин за походженням
  11. Лексика сучасної української мови з погляду її походження і розвитку
  12. Лексикология. Слово и его значение. Однозначные и многозначные слова. Прямое и переносное значение слова.

Слово є основним елементом мови. Слово означає речі, слово виділяє ознаки, дії, відношення. Слово об’єднує об’єкти у відомі системи, тобто кодує наш досвід.

Щодо походження слова, то є всі пістави вважати, що слово як знак, який означає предмет, виникло із праці, із предметної дії і що у історії праці і спілкування, як багато разів вказував Енгельс потрібно шукати коріння походження першого слова.

Слово, що народилося у праці на перших етапах історії, було вплетено в практику; ізольовано від практики воно ще не мало твердого самостійного існування. Тобто на початкових етапах розвитку мови слово носило симпрактичний характер. Можна вважати, що на перших, далеких від нас етапах праісторії людства слово отримувало своє значення лише із ситуації конкретної практичної діяльності.

Антрополог Б. Малиновський опублікував одне спостереження, яке проливає світло на ранній генезис слова. Він показав, що мова деяких народів, що стоять на низькому рівні культурного розвитку, важко зрозуміти без знання ситуації, де звучить ця мова. Зокрема, не зрозуміло про що говорять ці люди в темноті, коли не можна бачити ситуації, жестів, оскільки лише у знанні ситуації, а також інтонації слово набуває свого певного значення.

Тому, вся подальша історія мови є історією емансипації слова від практики, виділення мовлення як самостійної діяльності, формування мови у такому вигляді, коли вона почала містити у собі всі необхідні засоби для визначення предмета і вираження думки. Цей шлях емансипації слова від сим практичного контексту можна назвати переходом до мови як до синсемантичної системи, тобто системі знаків, пов’язаних один з одним по значенню і які утворюють систему кодів, які можна розуміти, навіть не знаючи ситуації.

Слово як одиниця мови має два боки — зовнішній звуковий (фо­нетичний) та внутрішній смисловий (семантичний). Обидва вони є продуктом тривалого суспільно-історичного розвитку. Єдність цих боків (але не тотожність) утворює слово. Зовнішня фонетична форма слова — це умовний знак предмета або явища, що не передає прямо й безпосередньо його властивостей.

У слові зливаються функції знака та значення. Останнє історично розвивалося, звужувалось, узагальнювалось, переносилось на нові об'єкти. Унаслідок цього виникла багатозначність слів, що також є продуктом історичного розвитку кожної мови.

Слово як одиниця мови є носієм інформації, яка завжди співвідно­ситься з означуваними ним певними об'єктами та явищами дійсності. Фіксація у слові об'єктивної реальності та суспільно-історичного досвіду в різних формах їх прояву визначає сигніфікативну (означаль­ну) функцію мови. Іншою функцією мови, що зумовлюється потре­бами людського спілкування та розвитком її граматичної будови, є вираження змісту предмета інформації. Ця функція забезпечує мож­ливість формулювання думки і передання змісту повідомлення.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)