Вищі навчальні заклади

За призначенням ВНЗ підрозділяються на:

- університети; - технічні вузи; - медичні вузи; - сільськогосподарські; - педагогічні; - економічні;- вузи культури й мистецтва;- фізкультурні вузи.

За кількістю студентів денного відділення всі вузи діляться на:

- великі і найбільші (5-10 тис.ст.); - середні (2-5 тис.ст.); - малі (500-2 тис.ст.).

Основні напрямки розвитку вузів:

- укрупнення вузів і створення великих вузівських комплексів (спеціалізованих і кооперованих); - наближення вузів до місця праці (до виробництва й НДІ);

-розвиток наукових досліджень і створення єдиних комплексів (ВНЗ-НДІ, медичні науково-навчальні центри);

- технізація й індивідуалізація навчання, збільшення технічного оснащення вузів (комп'ютеризація й телецентри);

- комплексність навчальних, наукових, виробничих, спортивних, культурно-видовищних і обслуговуючих вузівських будинків і споруджень,

ВНЗ різного профілю планують з відповідними підприємствами й установами: університети - з НДІ; технічні ВНЗ - з галузевими констр-ми бюро, НДІ - з досвідченим виробництвом; медичні - із клініками; ВНЗ культури й мистецтва - з концертними й виставочними залами і театрами; фізкультурні - зі спортивними базами; сільськогосподарські - з підсобними господарствами.

Ділянка ВНЗ повинна забезпечувати розміщення повного комплексу будинків і споруд з урахуванням перспективного розвитку й мати гарний транспортний зв'язок з міськими центрами.

Територія внз включає наступні зони:

- учбово-наукову;- житлову (студентські гуртожитки);- спортивну;- зону житлових будинків професорьско-викладацького складу;- господарську.

При зонуванні території внз враховують наступні вимоги:

- територія повинна забезпечувати розміщення всіх зон і перспективний розвиток; - територія повинна бути відокремлена від транспортних магістралей і міський транспорт не повинен її перетинати;- компактне рішення забудови комплексу внз;- поетапний розвиток комплексу внз.

За функціональним призначенням приміщення навчальних корпусів діляться на:

- учбово-виробничі (навчальні, учбово-допоміжні, бібліотека, адміністративні, технічний центр, науково-виробничі приміщення);

- допоміжні (рекреаційні, обслуговуючі, господарські);

- підсобні (комунікаційні й технічні).

За архітектурно-планувальною ознакою всі приміщення навчальних корпусів можуть бути розділені на 2 групи:

- приміщення глибиною 6-7,5м (кафедри, кабінети, малі аудиторії), що не вимагають особливих конструктивно-планувальних рішень і розташовані у звичайних корпусах;

- група приміщень глибиною 9м і більше (актові й спортивні зали, великі аудиторії, читальні зали тощо), розташовувані у спеціалізованих блоках.

Поиск по сайту: