АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Філософія марксизму

Читайте также:
  1. Антична філософія
  2. Антична філософія
  3. Антропо-соціальна філософія Гегеля
  4. Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха
  5. Визначення терміну філософія
  6. Вкажіть, хто вперше використав термін “філософія” як визначення особливої сфери знання?
  7. Г) філософія
  8. Д) релігійна філософія
  9. До програми навчання Академії входили слов’янська, грецька, польська, латинська мови, граматики цих мов, риторика, діалектика, астрономія, математика, філософія, богослов’я.
  10. Досократична філософія.
  11. Енциклопедична філософія Д.Дідро, Ж.Л.д’Аламбер
  12. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Філософія, створена Карлом Марксом (1818-1883) та Фрідріхом Енгельсом (1820-1895) в 30-40-х роках XІX століття, увібрала в себе багато досягнень європейської філософської думки, стала однією з багатьох спроб теоретичного відображення глибинних змін в усіх сферах західноєвропейського суспільства.

Основні передумови формування і розвитку філософії марксизму:

- соціально-економічні - утвердження буржуазних суспільних відносин, структурна поляризація суспільства, загострення класових суперечностей, вихід пролетаріату на політичну арену і його потреба в теоретичному усвідомленні своєї історичної місії;

- теоретичні - англійська політична економія (Д.Рікардо, А.Сміт), німецька класична філософія (Гегель, Фейєрбах), соціологічна концепція французьких та англійських соціалістів (А.Сен-Симон, Ш.Фурьє, Р.Оуен);

- природничо-наукові визначаються досягненнями в галузі природничих наук, зокрема три великих відкриття в природознавстві, що підтвердили діалектичний характер природних процесів: відкриття законів збереження енергії і речовини Майєром, Гельмгольцем та Джоулем, відкриття клітинної будови живих організмів Шванном, Шлейденом і Горяніновим, еволюційна теорія Дарвіна.

Таким чином, марксизм являє собою закономірне явище в розвитку світової суспільної думки.

Основні ідеї марксизму викладені в таких роботах:

– в «Економічно-філософських рукописах 1844 р.» - гуманістична концепція людини, її сутності і способу існування; людина як соціально-продукуюча істота і універсальна перетворююча сила; концепція відчуження та умов його подолання;

- в “ Тезах про Фейєрбаха ” і “Німецькій ідеології” концепція практики;

в роботах«Діалектика природи» та «Анти-Дюрінг» - розробка з матеріалістичних позицій проблем діалектики;

– в «Маніфесті Комуністичної партії», «Громадянській війні у Франції», «18 Брюмера Луї Бонапарта» - обгрунтування всесвітньо-історичного покликання пролетаріату.

Вихідним моментом марксистської філософії є вчення про людину. Природне, соціальне і духовне в людині, згідно марксизму, утворюють єдність. Людей відрізняє від тварин спосіб існування. Людина – істота творча, вона перетворює природу, в той час як тварини тільки пристосовуються до природних умов, і саме на цій основі людина виділяє себе з природи. Крім того, людина – істота універсальна. Якщо поведінка тварин носить «спеціалізований» характер, пристосована до певного, строго визначеного для кожного виду комплексу природних умов, то людина може поводити себе за мірками будь-якого виду, вона «усю природу перетворює на своє неорганічне тіло»: все може стати предметом і знаряддям її життєдіяльності. Вихідною, базисною формою існування і характеристикою людини виступає праця – процес, «в якому людина своєю власною діяльністю опосередковує, регулює і контролює обмін речовин між собою і природою». Це питання розглядалось детальніше в курсі “Культурологія” в трудовій концепції походження культури.

Відтворювати своє життя шляхом перетворення природи люди можуть тільки спільно, вступаючи у певні відносини один з одним. Специфічно людський спосіб життєзабезпечення – праця – вже за своїм походженням є колективною спільною діяльністю. В “Тезах про Фейєрбаха” К.Маркс формулює положення про соціальну сутність людини: «...Сутність людини не є абстракт, властивий окремому індивіду. У своїй дійсності вона є ансамблем усіх суспільних стосунків». Оскільки в різні епохи матеріальне відтворення людського життя здійснюється різними способами, то відповідно і змінюється характеристика людини. Люди – суспільно-історичні істоти. Усі їхні специфічні характеристики формуються в ході розвитку предметно-практичної діяльності. Узи, що поєднують людей в суспільстві, носять, головним чином, не природний характер, а є, перш за все, соціально-виробничими зв’язками людей. Таким чином, людина, відповідно до марксизму, істота суспільно-продукуюча.

Матеріальне виробництво як творчість, у якій втілені фізичні і духовні здібності людини, позначається в марксистській філософії поняттям практики як специфічного, предметно-перетворюючого, соціально-організованого і опосередкованого духовними структурами способу включення людини в оточуючий природний світ. Основні види практики, за Марксом: матеріально-виробнича («обробка природи людьми»)і соціально-перетворююча («обробка людей людьми»).

В «Економічно-філософських рукописах 1844 року», висиупаючи на захист гуманізму, Маркс розробляє концепцію відчуження людини, його різні види (від природи, від суспільства) і перспективи подолання. Він вважав, що в основі усіх форм відчуження лежить відчуження праці в умовах приватної власності, тому в основі його подолання лежить ліквідація приватної власності.

Однією з основних заслуг марксизму є також концепція концепції матеріалістичного розуміння історії, розробка якої дана в роботах «Німецька ідеологія», «До критики політичної економії», «Капітал». Маркс і Енгельс уперше поширили матеріалізм на пояснення суспільного життя. Маркс дав стисле формулювання суті матеріалістичного розуміння історії в передмові «До критики політичної економії».

Найважливішими категоріями, що виражають матеріалістичне розуміння громадського життя, стали категорії «суспільне буття» і «суспільна свідомість». Суспільне буття – це матеріальні відносини людей до природи і один до одного, що виникають у процесі становлення людського суспільства й існують незалежно від суспільної свідомості. Суспільна свідомість – духовна сторона історичного процесу. Марксизм виходить з того, що суспільна свідомість, з одного боку, є відображенням суспільного буття, а, з іншого боку, має відносну самостійність. Вона виявляється в тому, що суспільна свідомість може відставати від суспільного буття, наприклад, у вигляді пережитків у свідомості, але може також випереджати суспільне буття, що виявляється у науковому передбаченні. Відносна самостійність суспільної свідомості виявляється й у її активності. Але, згідно марксизму, визначальна роль у кінцевому підсумку належить суспільному буттю.

Важливою категорією матеріалістичного розуміння історії, розробленою марксизмом, є категорія «суспільно-економічна формація», за допомогою якої розвиток суспільства став розглядатися як природно-історичний процес. Для вироблення цієї категорії Маркс уперше виділив два види суспільних відносин, що розрізняються по їхньому відношенню до суспільної свідомості: відносини матеріальні і відносини ідеологічні. Матеріальні відносини – ті, котрі складаються, не проходячи попередньо через суспільну свідомість. Такими є виробничі відносини. Ідеологічні відносини формуються на основі матеріальних, залежать від суспільної свідомості, складаються, проходячи попередньо через суспільну свідомість. Ідеологічні стосунки, згідно марксизму, виявляються вторинними і залежними від відносин первинних, визначальних – виробничих.

У цьому зв’язку в марксизмі були вироблені категорії базису і надбудови. Базис – це економічний лад суспільства, система виробничих відносин. Над базисом піднімається відповідна йому надбудова, що включає суспільну свідомість, ідеологічні відносини та суспільні установи й організації, що закріплюють ідеологічні відносини.

Виділення матеріальних відносин у якості базисних дозволило Марксові знайти загальні, повторювані риси в різних суспільствах, що знаходяться на одній стадії розвитку, і віднести їх до деякого єдиного суспільного типу – суспільно-економічної формації. Суспільно-економічна формація – це конкретно-історичний тип суспільства, взятий у його цілісності, що функціонує і розвивається відповідно до властивих йому об’єктивних законів на основі певного способу виробництва. Кожна формація – цілісна соціальна система з властивими їй базисом і надбудовою.

Маркс здійснив поділ історичного процесу на етапи й обґрунтував історично минущий характер кожної із суспільно-економічних формацій. У результаті вся історія людства постала як закономірний процес розвитку і зміни суспільно-економічних формацій. Послідовна зміна формацій, за Марксом, обумовлена протиріччями між новими продуктивними силами і застарілими виробничими відносинами, що на певному ступені перетворюються з форми розвитку продуктивних сил – в їх окови. Марксистське вчення про формацію дає ключ до розуміння єдності і розмаїття історії людства.

Вплив марксистських ідей на західну філософсько-соціологічну думку не підлягає сумніву. В XІX ст. це було пов’язане, перш за все, з його економічними працями Маркса, з його роллю в формуванні широкого соціал-демократичного руху. Маркс виступає в цей час головним чином як соціальний мислитель і, незалежно від згоди чи незгоди з його поглядами, посідає місце одного з класиків соціальної науки Заходу. Інтерес до марксизму приходить переважно вже у XX ст. Його ідеї і творчість стали важливим елементом еволюції духовної культури західної цивілізації. Багато філософських течій XX ст. – від екзистенціалізму до структуралізму – відчули на собі вплив марксистського вчення. В сучасному світі існує живий інтерес до Маркса-філософа, що визначається глибиною його ідей.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)