АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Організаційні форми виховної роботи

Читайте также:
  1. A) способом формирования банковских ресурсов из недепозитных источников
  2. A) это основные или ведущие начала процесса формирования развития и функционирования права
  3. A. формируется фотохимический туман
  4. B Хід роботи.
  5. Cущность, виды, источники формирования доходов. Дифференциация доходов населения.
  6. D. Формирование структуры отдела
  7. E) формирование правительства из членов партии, располагающих большинством мест в Парламенте
  8. I. Поняття необережності, як форми вини.
  9. I. Формирование дисциплины.
  10. I.2 Реформирование и современная структура банковской системы РФ.
  11. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  12. III. ОПЛАТА ПРАЦІ, ВСТАНОВЛЕННЯ ФОРМИ, СИСТЕМИ, РОЗМІРІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ Й ІНШИХ ВИДІВ ТРУДОВИХ ВИПЛАТ

У вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей важлива роль нале­жить спеціально організованій виховній роботі у поза навчальний час, яку називають позакласною та поза­шкільною.

Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організова­на в позаурочний час педагогічним колективом школи.

Спрямована вона на задоволення інтересів, потреб і за­питів дітей завдяки добровільній участі у різноманітній ді­яльності (обговорення книг, кінофільмів, екскурсії, зма­гання, конкурси, свята тощо).

Позашкільна робота — освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

Обидва види роботи мають спільні завдання і передба­чають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання.

Завдання позакласної та позашкільної роботи полягає в закріпленні, збагаченні та поглибленні знань, набутих у процесі навчання, застосуванні їх на практиці; розширен­ні загальноосвітнього кругозору учнів, формуванні в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосві­ти; формуванні інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявленні і розвитку індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організації дозвілля школя­рів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширен­ні виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

її зміст визначається загальним змістом виховання уч­нівської молоді, який передбачає розумове, моральне, тру­дове, естетичне і фізичне виховання.

Позакласна та позашкільна робота ґрунтуються на ви­користанні загальних і специфічних принципів вихован­ня, серед яких виокремлюють:

а) добровільний характер участі;

б) суспільна спрямованість діяльності учнів;

в) розвиток ініціативи і самодіяльності учні;

г) розвиток винахідливості, дитячої технічної, художньої творчості;

ґ) зв'язок з навчальною роботою;

д) використання ігрових форм, цікавість, емоційність.

Специфічні принципи позакласної та позашкільної ро­боти спрямовані на пробудження ініціативності, творчості учнів, реалізації їх потреб у діяльності, яка становить для них непересічний інтерес.

Форми організації виховання поділяють на масові, гру­пові (гурткові), індивідуальні.

Масові форми виховної роботи. Особливістю масових форм виховної роботи є широка участь у ній учнів. До них на­лежать читацькі конференції, тематичні вечори, вечори за­питань і відповідей, зустрічі з видатними людьми краю та ін.

Читацька конференція. Цей важливий засіб пропа­ганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів допомагає їм глибше зрозуміти зміст, поетику твору, прищеплює літературно-естетичні смаки.

Проводять їх на матеріалі одного або кількох творів од­нієї теми, творчості письменника, з окремої літературної або наукової проблеми. Залежно від типу конференцій та ін­дивідуальних особливостей читацького колективу визнача­ють структуру її проведення. У 5—7 класах вона наближа­ється до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлен­ня до конкретного твору, читають напам'ять уривки з нього, ставлять інсценівки або переглядають діафільм, кінофільм. У старших класах учні виступають з доповідями, повідом­леннями, в яких розмірковують про моральні риси, якості та вчинки персонажів, аналізують художні особливості творів.

Тематичні вечори, вечори запитань і відповідей. Їх присвячують різноманітним аспектам внутрішнього і між­народного політичного життя, науки, техніки, культури, спорту, явищ природи тощо. На таких вечорах виступають запрошені гості, демонструють кінофільми та ін. У їх під­готовці й проведенні беруть участь самі учні.

Ранки-зустрічі, літературні вікторини. Практику­ють у роботі з молодшими школярами. Для участі в них запрошують відомих людей, письменників, літературо­знавців та ін. Водночас важливо подбати про активність учнів у їх підготовці і проведенні.

Зустрічі з видатними людьми краю. їх влаштову­ють переважно для вихованців середнього та старшого шкільного віку.

До масових форм виховної роботи також належать тижні з різних предметів, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо.

Показниками ефективності масових форм позашкіль­ної діяльності здебільшого вважають кількісне охоплення, активність самих учнів.

Групові форми виховної роботи. До цих форм належать політичні інформації, години класного керівника, гуртки художньої самодіяльності, робота з періодичною пресою, випуск стінної газети, підготовка радіо і телепередач, екс­курсії, походи та ін.

Політичні інформації. Їх поділяють на оглядові й тема­тичні. Оглядовими політінформаціями є короткі популярні повідомлення про найважливіші події, які хвилюють світ. Тематичні політінформації присвячують розкриттю одного або кількох органічно пов'язаних між собою питань. У про­цесі політичного інформування учнів важливо забезпечити новизну, своєчасність, оптимальний для них обсяг, якість інформації (достовірність, надійність, повнота), а також се­лективність їх засвоєння.

Година класного керівника. У педагогічній практиці во­на зарекомендувала себе дієвим засобом формування у шко­лярів наукового світогляду і моральної поведінки. Темати­ку таких годин розробляє класний керівник з урахуванням особливостей колективу учнів. Їх проводять у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікави­ми людьми, обговорення книг та ін. Годину класного керів­ника наприкінці кожного місяця доцільно присвятити під­веденню підсумків навчально-виховної роботи класу.

Година класного керівника, як правило, має таку структуру:

1.Підготовчий етап. Передбачає повідомлення учням теми, основних її питань для попереднього обдумування; доручення окремим із них самостійно підібрати матеріал; залучення учнів до читання літературних творів, статей, журналів, газет, перегляду кінофільмів, спектаклів, теле­передач, добору ілюстративних матеріалів, репродукцій картин, портретів, плакатів, виготовлення таблиць, схем; проведення анкетного опитування. Вся ця робота стисло фіксується в конспекті.

2.Зміст години класного керівника:

а) вступна частина — повідомлення теми, мотивація її
актуальності і необхідності, основних питань, визначення
завдань, які треба вирішити, введення учнів у суть теми.
Вступ розрахований на 3—7 хв.;

б) основна частина — всебічне висвітлення суті теми,
ґрунтовне розкриття головних її питань, пояснення змісту
невідомих понять, наведення прикладів, які б спонукали
учнів до гуманних вчинків, пробуджували позитивні почуття і викликали осудливе ставлення до негативних дій. На
цьому етапі переглядають і аналізують кіно і діафільми,
репродукції творів видатних художників, обговорюють про­
читані твори, книги, журнальні чи газетні статті, прослуховують фонозаписи, виступають запрошені, учні класу. Для
виступів запрошених осіб, перегляду й аналізу кіно та діа­фільмів, картин художників, обговорення книги, статті да­ється лише план. Основна частина триває до 35 хв.;

в) підсумкова частина — короткі висновки й узагаль­нення на основі матеріалу, що розглядався, стислий аналіз
виступів, а за потреби — їх доповнення чи уточнення, під­сумовування сказаного, спонукання учнів до формування
в собі позитивних якостей, про які йшлося, завдання для
самостійної роботи над собою, рекомендування літератури
для самостійного читання;

г) підсумкове слово класного керівника (5—7 хв.).

Тему класної години доцільно повідомити заздалегідь, а також розподілити необхідну літературу, підготувати питання, які їх цікавлять, зібрати місцевий матеріал (цифри, факти, спогади тощо).

Екскурсії, походи. Групова виховна робота передбачає екскурсії на підприємства, в музеї, на виставки. З учнями середнього шкільного віку влаштовують близькі прогу­лянки в парк, сад, поле, на берег річки, а також одноденні походи (для старшокласників — кількаденні).

Як правило, виховний захід аналізують за такою схемою:

1.Загальні відомості про виховний захід: назва, форма, мета, місце проведення, клас, обладнання, хто проводить.

2.Чим викликана необхідність проведення виховного заходу?

3.Врахування педагогом своїх можливостей, індивіду­альних особливостей своєї особистості щодо підготовки і реалізації конкретного виховного заходу.

4.Відповідність мети і змісту виховного заходу віко­вим та індивідуальним особливостям учнів, врахування морально-психологічної атмосфери в колективі, рівня дис­ципліни.

5.Якість структури плану проведення виховного захо­ду і підготовки вчителя до його реалізації.

 

6. Відповідність мети заходу його змісту, структурі, оформленню, формі і методам виховання.

7. Кількість залучених до підготовки і проведення ви­ховного заходу учнів класу. Характер їх участі: ініціатори і виконавці, помічники, слухачі.

 

8.Роль педагога у підготовці і проведенні виховного за­ходу: ініціатор, організатор, методист, виконавець. Як ним вмотивовано проведення виховного заходу. Педагогіч­ний такт, мова, зовнішній вигляд педагога. Особливості стосунків з учнями та вимог до них.

9.Ефективність, пізнавальна і виховна цінність вихов­ного заходу. На формування яких почуттів, переконань, умінь, навичок він спрямований? Чи сприяв він формуван­ню згуртованості учнівського колективу, виробленню чи зміцненню громадської думки? Як вплинув на окремих учнів, до яких видів діяльності прилучав їх? Поведінка уч­нів, їх ставлення до виховного заходу.

10. Загальна оцінка виховного заходу. Чи досягнуто
мети? Причини успіхів і невдач. Висновки і пропозиції.

Детальний і всебічний аналіз виховного заходу сприяє оптимізації його проведення в майбутньому, допомагає вчителеві розвинути свої організаторські та інші здібності.

Індивідуальні форми виховної роботи. Потреба індиві­дуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливос­ті, через «внутрішні умови». Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особли­востей учнів.

Така робота повинна бути систематичною, спрямовува­тися не лише на проведення бесід з конкретного приводу, а й наперед продуманих профілактичних розмов та інших заходів з вихованцями.

Методика індивідуального виховного впливу залежить від індивідуальних особливостей учня і його психологічно­го стану, темпераменту. В кожному конкретному випадку слід створити педагогічну ситуацію, яка б сприяла форму­ванню позитивних якостей чи усуненню негативних. Індивідуальний виховний вплив здійснюють через безпосеред­ній вплив педагога на особистість учня або через колектив.

Індивідуальна виховна робота потребує координування впливів на учня педагогів, батьків і колективу. Це можливо за умови щоденного аналізу результатів виховного впливу, обміну думками з питань життя і діяльності вихованців.

Успішне здійснення цієї роботи неможливе без чіткого її планування, що враховує характеристики особистості й передбачувані результати виховного впливу (проект осо­бистості). Це забезпечує управління процесом виховання, координацію всіх виховних впливів, поглиблення й роз­ширення мети і завдань виховання. Наявність проекту що­до кожного (чи хоча б на педагогічно занедбаного) вихо­ванця робить індивідуальну роботу педагогічно доціль­ною, цілеспрямованою.

В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування тощо. Індивідуальні форми роботи нерідко поєднують з груповими і фронталь­ними.

Позакласне читання. Метою його є формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культу­ри читання. Педагог повинен пояснити дітям та їх бать­кам, що і як слід читати, скільки відводити часу на по­закласне читання залежно від вікових та індивідуальних особливостей. Важливо, щоб читання літератури було системним. Складаючи індивідуальний план читача, слід враховувати вимоги до читання в конкретному кла­сі. На матеріалі прочитаних книг доцільно проводити бе­сіди, під час яких учні обмінюються думками про улюб­лені твори. Корисно привчити дітей складати відгуки на прочитані книги.

Колекціонування. Позитивно впливає на загальний роз­виток учнів, навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує дослідницькі навич­ки, виховує цілеспрямованість і наполегливість. Найчасті­ше школярі захоплюються колекціонуванням марок (філа­телія), монет (нумізматика), художніх листівок, плакатів, репродукцій, рідше мінералів, плодів і насіння. Педагог по­винен насамперед з'ясувати, кого і який вид колекціонуван­ня приваблює, що за мету ставить кожен колекціонер, які має досягнення, з якими труднощами стикається, якої до­помоги потребує.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)