Аналіз уроку біології

Дата проведення: 29.11.2012р.

Школа: ЗОШ І-ІІІст. №2 м. Гнівань

Клас: 8-А

Вчитель: Бабійчук Т.В.

Тема уроку: Значення тварин в житті людини. Домашні тварини.

Мета уроку: формувати в учнів знання про вплив оточуючого тваринного світу на життєдіяльність людини; розвивати вміння використовувати отримані знання на практиці; виховувати бережливе ставлення до тварин.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Структура уроку:

1. Урок за типом засвоєння нових знань.

Чіткість його визначається ло­гічним взаємозв’язком окремих структурних частин, які опти­мально витримані за часом, мають свою мету та зміст і відзначаються логічною завершеністю. Це під­тверджує достатню культуру пе­дагогічної праці. Раціонально, вдумливо і дидак­тично грамотно визначена основна мета уроку, вона чітко випливає зі змісту навчального матеріалу, від­повідає віковим і інтелектуальним особливостям учнів класу та несе в собі інформацію про кінцевий результат уроку.

Відповідно до місця уроку, основної мети та завдань окремих його частин, які чітко формулю­ються перед учнями та узгоджу­ються з їхнім особистим досвідом, тип вибрано правильно. З ураху­ванням особистісно орієнтованого підходу до навчання вчитель на­дає перевагу гнучкій (або стійкій) структурі уроку.

Уміло проводиться мотива­ція навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку, що сприяє збудженню їхнього інтересу до вивчення нової теми, творчої ді­яльності.

Зміст уроку повністю відпові­дав вимогам навчальної програми та меті поставлених завдань.

Кваліфіковано реалізовано принципи навчання.

2. Свідомому засвоєнню ново­го матеріалу слугувало методич­но правильно організоване повто­рення раніше вивченого матеріалу та актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

Належним чином було про­ведено перевірку домашнього за­вдання. Оптимально використано час на цю роботу. Перевірка знань учнів характеризується чіткістю мети. Опитування мало науковий характер, що в першу чергу обу­мовлювалося вмінням виправляти помилки в ході відповіді та залу­ченням до цієї роботи учнів.

Робота з вивчення нового ма­теріалу характеризується кон­кретністю й чіткістю реалізації основних завдань уроку. Виклад нового матеріалу відзначається логічністю, умілим виділенням головного, істотного. Учитель розкриває зміст теми цікаво, до­ступно, з наукових позицій, ви­користовує останні досягнення. Новий матеріал вивчається в процесі самостійної роботи, яка носить творчий пошу­ковий характер. Це сприяє розви­тку в учнів самостійності, допит­ливості, здатності встановлювати певні закономірності. До осно­вних висновків учні приходили самі, а вчитель при цьому зберігав керівну роль.

Педагог уміло пов’язує мате­ріал теми з життям, виробничим оточенням і робить це так, що цей зв'язок випливає зі змісту вивче­ного матеріалу та є його логічним продовженням.

У ході подання нового мате­ріалу проводиться безпосередня перевірка якості розуміння його учнями. Засвоєння нового мате­ріалу школярами на уроці є опти­мальним.

Постановка вчителем питань стимулює розвиток розумових сил, не налаштовує на заучування, активізує думки, виховує інтерес до навчання. Питання, які ставить учитель, вимагають вдумливого читання, розуміння та осмислен­ня матеріалу, але не його механіч­ного заучування. Учитель направ­ляє хід думки учнів таким чином, щоб вони активно, зосереджено намагались побачити невидиме, зрозуміти приховане, розглянути незвичайне у звичайному, у тому, що зустрічається на кожному кро­ці (розумова активність). Види роботи відповідали віковим осо­бливостям учнів, дозволили вчи­телю активізувати навчальну їхню діяльність, що в кінцевому під­сумку було результатом того, що учні були не пасивними слухача­ми, а активними учасниками.

Використання різних видів робо­ти сприяло зниженню втомленості учнів у процесі роботи. Це позитивна сторона уроку, глибоко продумана вчителем.

3. Оптимально організовано самостійну роботу учнів під ке­рівництвом учителя з урахуван­ням рівня їхніх навчальних мож­ливостей. Самостійна пошукова діяльність учнів на уроці забезпе­чувалася в процесі співпраці вчи­теля та школярів. Колективна робота учнів уміло поєднується з виконанням індивідуальних диференційова­них завдань.

4. Використання наочності та технічних засобів навчання, їх застосування дозво­лило не тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його,
але і зекономити час на вироблен­ня практичних умінь і навичок в учнів на самому уроці. Ви­користання технічних засобів і за­собів наочності допомогло учням глибше проникнути в суть вивче­ного матеріалу.

Запитання вчителя до учнів ак­тивізували їх до самостійних су­джень і практичних дій, направ­ляли на доказову відповідь. Це сприяло більш повній реалізації на уроці принципу виховуючого та розвиваючого навчання. Протя­гом уроку (у процесі опитування) учи­тель добився від своїх учнів гра­мотної і повної відповіді, точних формулювань.

Педагог пропонує не лише від­творити пройдений матеріал, але і виділити із нього найбільш іс­тотне, підтвердити практичні на­вики теоретичними положеннями. Доповнює і поглиблює відповіді учнів, стимулює їх на активне, свідоме засвоєння матеріалу по­становкою цілого ряду запитань. Оптимальним у процесі перевірки є співвідношення теоретичних та практичних завдань.

Слід відмітити вміння учнів триматися під час відповіді як з місця, так і біля дошки, звер­нутися до вчителя, доповнити чи поправити відповідь товариша.

5. Оцінювання роботи учнів проводилося відповідно до крите­ріїв, об’єктивно й аргументовано. Отримані учнями бали виставлено в щоденники.

Позитивним у роботі вчителя з учнями на етапі усвідомлення матеріалу є те, що він дає час на обдумування, використовує різ­ні форми роботи та види на­очності.

Упродовж уроку знання застосовувались у вправах, учні зробили значний крок на шляху розвитку. Навчання здій­снювало вплив на розвиток і ви­ховання школярів, тому що учитель враховував навчальні можливості
кожного з них. Урок сприяв роз­витку кожної дитини, її пам’яті, мислення, волі, ефективно орга­нізовувалась пізнавальна діяль­ність школярів.

Майстерність учителя вияв­лялася у тому, що знання, набу­ті учнями на попередніх уроках, вдало застосовуються і надалі, повторення оптимально спів­відноситься з вивченням ново­го матеріалу таким чином, що для цього не потрібно спеціаль­но виділяти час. Систематич­на робота вчителя в даному на­прямку дасть змогу повторюва­ти учнями матеріал без завдань для домашнього повторення за підручником.

Весь клас працював активно і з інтересом.

6. Заслуговує на увагу робота з вироблення культури навчальної праці, У кожного на парті є все необхідне. У результа­ті, при зміні одного виду роботи на інший не витрачається доро­гоцінний час. Записи в зошитах, на дошці ведуться чітко й акурат­но. Постійно організовується ро­бота школярів з навчальним під­ручником.

7. З точки зору виховного впли­ву уроку, перш за все треба відмі­тити особистість учителя. Спокій­ний тон, уважне і добре ставлення до учнів у поєднанні з вимогливіс­тю, манера звертатися до класу, витримка – усе це передається дітям і слугує еталоном людських стосунків. Вихованню учнів спри­яли засоби навчання, а саме есте­тика їхньої форми і змісту. Вияв­ленню творчого потенціалу шко­лярів сприяли вдало застосовані методи і форми роботи. Урок відзначається свідо­мою робочою дисципліною.

8. Продумано і своєчасно дано домашнє завдання. Зміст його ви­пливає із усього ходу уроку і но­сить творчий характер, активізує учнів самостійно робити виснов­ки, поглиблювати і завершувати роботу, розпочату на уроці (вдо­сконалення вмінь, підготовка до оволодіння знаннями в класі, спостереження над предметами та явищами природи і праці, за­доволення і розвиток багатогран­них інтелектуальних запитів). Учитель зробив потрібні роз’яс­нення щодо виконання завдання і перевірив рівень розуміння ходу його виконання учнями, попере­див учнів про можливі труднощі під час виконання завдання та дав рекомендації щодо подолання.

Задаючи читати матеріал за під­ручником, педагог дає питання, над якими, читаючи, треба поду­мати. Задані практичні завдання орієнтовані на застосування, по­глиблення знань, учитель показує, як треба зіставляти, осмислювати теоретичні закономірності з ви­конанням даного завдання (що аналогічна робота виконувалась у класі). Суттєву роль відіграє індивідуалізація домашнього за­вдання – це доводить, що вчи­тель вивчає можливості, здібності кожної дитини.

9. На уроці створено належні матеріальні, морально-психоло­гічні, гігієнічні, естетичні умови. Урок проходить у чистому, добре провітреному класі.

Заняття проведено в досить високому темпі, раціонально ви­користано кожну хвилину.

Мети уроку досягнуто.

10. Заняття має логічне завер­шення: проводиться перевірка за­вдань, які дано учням перед йо­го початком. Висновки з уроку робить учитель. Прийоми мотивації та організації навчальної роботи учнів упродовж уроку сприяють створенню такої ситуа­ції, при якій учні відчувають за­доволення від своїх успіхів у на­вчанні (“ситуація успіху”). Зміст уроку сприяв розвитку в учнів інтересу до навчання. Активна ро­бота учнів у ході уроку дозволяє зробити висновок про те, що ма­теріал з теми засвоєно. Звертає на себе увагу кропітка, продумана, здійснювана з уроку в урок підго­товка вчителя та учнів до активної роботи, система роботи педагога з підготовки учнів до тематичного оцінювання.

11. Урок проведено відповідно до обгрунтованого, чіткого плану, складеного вчителем у процесі підготовки до нього. Він оптимально коригується учителем відповідно до обставин.

Враження від уроку позитивні. Загальна оцінка результативності уроку – відмінно.

Студент-практикант: Хабло Т.П.

Оцінка:

Вчитель біології: Бабійчук Т.В.

Груповий керівник: Белчгазі В.Й.

Поиск по сайту: