АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

VI. Домашнє завдання

Читайте также:
  1. IV. Домашнє завдання
  2. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  3. V. Оголошення домашнього завдання.
  4. V. Оголошення домашнього завдання.
  5. VIІ. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  6. А.Тестові завдання (зберігаються на кафедрі)
  7. АНАЛІТИЧНО-СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ
  8. Будьте дуже уважні, на вас чекають пригоди та складні завдання. Мавпочка Чі- Чі- Чі».
  9. Варіанти тем рефератів для виконання завдання 1
  10. Види, рівні та основні завдання моніторингу
  11. Виконайте завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти порівняльну таблицю «Становище різних верств населення Київської Русі».

 

Група населення Чим володіли? Наскільки були вільні? Чи розпоряджалися результатами своєї праці?
       

Джерела:

1. Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. / Упоряд. Н. І. Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 272 с.

2. Історія України. 7 клас. Дидактичні матеріали / Упоряд. Н. М. Морозова, Н. Н. Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 144с.— (Б-ка журн. «Історія та правознавство», Вип.3 (34))

 

Додаток 1

Князівський суд

Поки йшли по місту бирючі і, вдаряючи ціпком у мідну тарілку, повішену на груди, скликали городян на суд, у садибі спішно закінчувалися останні приготування.

Перед палатами швидкі теслі звели поміст, на якому повинні були сидіти князь і бояри. Затягли його дорогими килимами, зверху, по килимах, розставили переметні лави з м’якими сукняними постілками. Князівське крісло, обшите золотими пластинами із вправленими в них дорогими каменями, пряме, з масивними підлокітниками, установили в середині. Унизу, перед помостом, шикувалися дружинники і пішці - у бойовому вбранні, у бронях і при щитах.

Ярополк з’явився перед людьми в червоному корзні, застібнутому на плечі золотою запоною, у червоних же сап’янових чоботах зі срібними завитушками по халявах, у пухнастій соболевій шапці з червоним ­верхом.

Побачивши князя, мужики поклонилися йому, баби поспіхом пере­хрестили лоба...

Ярополк опустився в крісло, бояри розсілися на лавах. Князівський тіун, стоячи на приступці, трохи нижче від помосту, утробним басом ого­лосив:

- Яко князь повелить, тако і здійсниться...

Князь кивнув. Негайно ж дружинники вихопили з групи... тих, хто стояв трохи подалі, щуплого старця... Біля помосту його кинули на коліна. Ярополк запитав, і в голосі не чулося погрози:

- Скажи, у чому твоя провина, старче?

Старий, мерзлякувато поводячи плечима, мовчав. Тоді за нього сказав свідок, що з’явився з-за помосту, шустрий, довголиций, з набряклими кошелями під маленькими вічками:

- Бронник Кропило, князь. Украв боярського сокола, сховав у хаті під крамницею. А як прийшли люди, почав лаяти їх негожими словами, паплюжив боярина і служок його...



Ярополк нахилився до Захарія, що сидів поруч з ним:

- Що сказано про це в «Руській Правді», боярине?

Захарія неспішно розправив бороду і, піднявшись з лави, протяжно виголосив на всю площу:

- Сказано в «Руській Правді»: «А отже украдуть чуж пес, або яструб, або сокіл, то за образу три гривні».

- Тож буде так,- сказав Ярополк.

По юрбі прокотився гул: зарухалися мужики, заохали, запричитали баби.

- А поки,- продовжував Ярополк,- узяти Кропилу під варту і кинути в поруб...

- Дякуй князя,– штовхнув Кропилу під бік дружинник, що його притримував.

Старик присів, ні слова не вимовив, тільки губами зворухнув, прошелестів щось невиразне. За знаком тіуна його відволокли убік і кинули на землю.

До помосту підвели міцного хлопця в посконній, з темними мокрими плямами на спині, сорочці. У хлопця синій шрам поперек обличчя, обличчя смішливе, лукаве. Прищулене око підморгувало юрбі.

- Паді! - багровіючи, наказав тіун.

Хлопець неохоче опустився на коліна. Почухуючи п’ятірнею потилицю, з-під лоба уп’явся на Ярополка. Очі його усе ще продовжували посміхатися, хоча обличчя вже було серйозне. Ярополк нетерпляче підстьобнув тіуна поглядом.

- У чому твоя провина, рабе? - запитав тіун.

- Не раб я, людина вільна,– відповів хлопець, торкаючи пальцем шрам.- Гончар я, а звуся Лука.

- Усі ми князівські люди,- поправив його Захарія.

- Князівські, але не раби,- спокійно відповів Лука.

Ярополк весь напружився: ось воно! Схилившись вперед, неприязно запитав:

- А скажи, Лука, у чому обвинувачує тебе мій тіун?

- Куру украв,– буркнув хлопець. Брехав. Юрба співчутливо мовчала. Тіун сказав:

- Грабував боярські скотарки.

- Куру украв,– прикидаючись дурнем, тупо повторив хлопець. Боярин Захарія, не стерпівши, ударив ціпком об поміст.

- Пив мед з боярських медуш, - безпристрасно продовжував тіун.- Бешкетував з іншими холопами на боярському дворі - зламував одрини і робив розбій.

‡агрузка...

- Куру украв,- знову проговорив гончар і повів на тіуна лютим по­глядом.

- Свідок є? - запитав князь.

У юрбі мовчали. Тоді Ярополк звернувся до Захарія:

- А що сказано про це в «Руській правді»?

Багряний від стримуваного гніву, боярин сказав:

- Коли немає свідка, то випробувати залізом.

Князь кивнув. Гончар став майже білим, замітався в руках дружинників, що міцно тримали його. У світлиці, неподалік від помосту, малиновим кольором світився на вугіллях розпечений брус залізний.

- Куру украв, княже!.. Куру я украв! - підбадьорював себе запеклим лементом хлопець. Отроки зірвали з його каптан, оголили по лікоть праву руку. Притихла юрба подалася вперед, і раптом забився в перегрітому повітрі нестримний жіночий лемент:

- Люди добрі! Так який же він гончар без руки-то? Відпустіть Луку!..

- Цить ви,– пригрозив тіун,– чи самі погрітися захотіли?..

Стихло на площі. З горнця вихопили кліщами брус і сунули хлопцю в руку.

Стиснувши долоню, Лука, зробивши кілька кроків, упав. Дружинники натягнули йому на обпалену руку мішок, наклали воскову печатку.

Тіун протяжно вимовив:

- Рука загоїться, виходить, ти не винний - відпустимо з миром. Коли не загоїться, то провина твоя доведена. А щоби не втік, узяти того гончаря Луку під варту і кинути в поруб...

Поки суд та розправа, час збігав швидко. Сонце піднялося високо, стало припікати. Парко зробилося на помості. Князь витирав хусткою зіпріле обличчя, розсіяно прислухаючись до вироків, що викрикував тіун. У полудень, коли в соборі вдарили в било, Ярополк устав, широко перехрестився на золотий купол Успення Божої Матері і піднявся в терем. Бояри пішли за ним.

У сінях були накриті столи, швидкі чашники обносили умлілих гостей полуничним солодким квасом і медом.

Додаток 2

Пам’ятка «Характеристика держави»

1. Форма правління (монархія або республіка).

2. Яка соціальна група, стан перебуває при владі?

3. Політичний устрій держави;

а) голова держави, його повноваження;

б) законодавчі органи (структура, спосіб формування, повноваження);

в) виконавчі органи (способи формування, функція, підпорядкованість);

г) судові та правоохоронні органи;

д) права підданих.

4. Форма державного устрою (розподіл на територіальні одиниці, їхній взаємозв’язок).

5. Якими методами і прийомами здійснюється влада в даній державі?

Додаток 4

«Руська правда»

«Аще уб’ють огнищанина..., то убивця платить за нього 80 гривень..., а за князівського під’їзного... платить 80 гривень... А за убитого князівського тіуна – 80 гривень... А за убитого смерда або холопа – 5 гривень... А за рядовича 5 гривень...

А челядин сховається...платить 3 гривні продажу.

Про закупа ж... Аже пан скривдить закупа..., за образу платити йому 60 кун».

Додаток 5


1 | 2 | 3 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)