Чорне і Азовське моря

Україна — морська держава. З півдня вона омивається водами Чорного й Азовського морів, які є внутрішніми морями, що належать до Атлантичного басейну. Загальна довжина морської берегової лінії України становить близько 2835 км, а протяжність морських кордонів — понад 1000 км. Моря України мають важливе транспортне, рекреаційне та оборонне значення і містять біологічні й мінерально-сировинні ресурси. Тут знаходяться портові міста. [3, с. 42]

Чорне море має площу 422 тис. км2; простягається із заходу на схід на 1167 км, а з півночі на південь на 624 км. Воно займає в основному Чорноморську тектонічну западину, і тому має значні глибини — пересічну 1270 м, а максимальну 2245 м. Північно-західна і й на розташована на окраїні Східно-Європейської та Скіфської платформ й утворює шельф з глибинами 100-200 м.
Чорне море омиває береги України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії. Через протоку Босфор, Мармурове море, протоку Дарданелли з'єднується із Середземним морем, а через Керченську протоку — з Азовським. Островів на Чорному морі мало, найбільші з них: Зміїний, Березань, Джарилгач. [3, с. 44]
Водний баланс Чорного моря формується за рахунок річкового стоку (близько 310 км3 на рік) прісних вод Дунаю, Дніпра, Ріоні та ін., атмосферних опадів (230 км3), верхньої течії з Азовського моря (близько 30 км3), що несе опріснені води, та глибинної течії через Босфор середземноморських солоних вод (близько 175 км3). Віддачі вод із Чорного моря відбувається у вигляді випаровування з його поверхні (360 км3 на рік), поверхневого стоку через Босфор (210 км3) та нижньої течії в Азовське море (близько 20 км3). Внаслідок такого водного обміну відбувається опріснення морської води, солоність якої на поверхні становить 17-18 ‰, на глибині 60-80 м сягає 19-20 ‰, а на дні зростає до 22—22,5%.
Температура поверхневих вод моря влітку досягає +23...+25 °С, взимку +6...+9 °С, з глибини 150 мі нижче вона залишається сталою +9 °С. Тільки в суворі зими льодом покривається північно-західна мілководна частина моря. [11, с. 16]

ВИСНОВКИ

Україна розташована в Центральній і Південно-Східній Європі у безпосередній близькості від більшості країн, з якими вона має інтенсивні транспортно-економічні зв'язки. З п'ятьма країнами на заході — Польською Республікою, Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Румунією і Молдовою — має спільні державні кордони. Україна займає південний захід Східноєвропейської рівнини, частину Карпатського гірського пасма під назвою Українські Лісисті або Східні Карпати та Кримські гори. На півдні Україна омивається Чорним та Азовським морями.

Розміщення України в південно-східній частині Центральної Європи на перехресті важливих торгівельних шляхів сприяє розвитку господарства і суспільно-політичних відносин, посиленню її економічних і культурних зв'язків з іншими народами.

Вигоду економіко-географічного положення України визначаються насамперед, сприятливими природними, умовами, різноманітними ресурсами, а також сусідством з багатьма розвиненими країнами, особливо Західної Європи. Відстані будь-якого економічного центру України від економічної осі країн Західної Європи та умовного економічного центру ЕС Страсбурга ніде не перевищують 2000 км. Разом з тим переваги від економіко-географічного, так і транспортно-географічного положення України сьогодні використовуються поки що мляво.

Україна має необхідні передумови для розвитку морських сполучень. З географічним положенням України пов'язана її роль морської держави з морськими портами Середземноморського басейну, виходом через Босфор, Дарданелли, Суецький канал, Гібралтар до Світового океану. Це дає можливість Україні розвивати морегосподарський комплекс, використовувати океанічні ресурси, мати доступ до них відповідно до норм міжнародного права.

Поиск по сайту: