АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості правового статусу суб'єктів організаційно-господарських повноважень

Однією з категорій суб'єктів господарських правовідносин нарівні з суб'єктами господарювання є суб'єкти організаційно-господарських повноважень. Це особи, які мають повноваження щодо організації господарської діяльності, управління іншими суб'єктами та/або контролю за їх діяльністю.

Розрізняють юридичні та фактичні підстави виникнення таких повноважень.

Юридичними підставами можуть бути:

• закон (акт законодавства), відповідно до якого створюються та/або наді­ляються відповідними повноваженнями певні суб'єкти - зазвичай органі­зації - органи господарського керівництва: господарські та функціональні міністерства та відомства, органи місцевого самоврядування, місцеві дер­жавні адміністрації;

• установчі документи господарських організацій, у тому числі господар­ських об'єднань (статут або засновницький договір);

• так звані підприємницькі договори, що передбачають організацію діяльнос­ті двох і більше суб'єктів господарювання та, відповідно, делегування одно­му чи кільком з них управлінських повноважень.

Фактичні підстави:

• відносини власності, що забезпечують власнику низку повноважень, у тому числі організаційного характеру (щодо заснування господарських органі­зацій/підприємств, закріплення за останніми майна на певному правовому титулі та затвердження статуту такої організації, призначення керівника, контроль за дотриманням створеною організацією положень статуту, ефек­тивності використання майна та ін.);

• відносини контролю-підпорядкування (володіння більшістю голосів на за­гальних зборах; контроль органів управління тощо);

• делегування організаційно-управлінських повноважень (може мати місце на підставі (1) закону, що притаманно для сфер публічної - державної та комунальної власності, або (2) договору, який може використовуватися для такої мети будь-якими суб'єктами в не заборонених законом випадках).

Класифікацію суб'єктів організаційно-господарських повноважень можна здійснювати за різними критеріями:

І. За формами власності: 1) державні (Кабінет Міністрів України, господар­ські та функціональні міністерства та відомства, державні господарські об'єднання та державні холдингові компанії); 2) комунальні (органи місцевого самоврядуван­ня, їх виконкоми, управління, комунальні господарські об'єднання); 3) приватно-колективні (добровільні господарські об'єднання, холдингові компанії, громадяни та організації, що володіють контрольними пакетами акцій, відповідною часткою в майні господарських організацій, відповідною кількістю голосів на загальних зборах або в інший спосіб контролюють інший суб'єкт господарювання/господарську організацію).

ІІ. За фактичними підставами виникнення розрізняють суб'єктів, організаційно-господарські повноваження яких ґрунтуються на: 1) відносинах власності (материнське підприємство щодо дочірнього); 2) інших відносинах контролю-підпорядкування (холдингова компанія щодо своїх корпоративних підприємств; власник контрольного пакету акцій або відповідної частки у ста­тутному капіталі/складеному майні господарської організації корпоративного типу щодо останньої); 3) делегуванні організаційно-господарських повноважень (добровільні господарські об'єднання, яким організаційно-господарські повно­важення делегують підприємства-учасники; головне підприємство промислово-фінансової групи, що діє в інтересах групи відповідно до укладеної між її учасни­ками генеральної угоди, та ін.).

III. За юридичними підставами виникнення: 1) суб'єкти, господарсько-організаційні повноваження яких виникають на підставі закону (Кабінет Мі­ністрів України, господарські міністерства/відомства, державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії - щодо державних підприємств відпо­відно до Закону «Про управління об'єктами державної власності»); 2) суб'єкти, господарсько-організаційні повноваження яких виникають на підставі установ­чих документів (добровільні господарські об'єднання, управлінські повноважен­ня яких виникають відповідно до установчого документа об'єднання - його стату­ту чи засновницького договору); 3) суб'єкти, організаційно-господарські повно­важення яких виникають на підставі договорів про організацію підприємницької діяльності двох і більше суб'єктів такої діяльності.

Особливостям правового статусу суб'єктів організаційно-господарських по­вноважень буде присвячена окрема тема.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)