Акціонерне товариство. Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Характерні риси:

- різновид господарського товариства;

- спеціальне регулювання: ГК України, ЦК України, Закон. “Про господарські товариства”, Закон “Про цінні папери і фондовий ринок

- поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;

- відповідальність AT за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;

- відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;
- засновники - фізичні та/або юридичні особи;
- можливість створення AT однією особою і функціонування у складі однієї особи (акціонера); яскравим прикладом таких AT є державні/національні акціонерні товариства та холдингові кампанії;

- законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створення AT);
- придатність форми AT для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки, господарських об'єднань;
- органи управління і контролю AT: вищий орган - загальні збори AT; виконавчий орган - правління, дирекція чи директор; можуть створюватися спостережна рада і ревізійна комісія (ревізор) як суто контрольний орган;
- чисельність складу акціонерів (понад 50 осіб) обумовлює необхідність наявності в системі органів управління спеціального органу - спостережної/наглядової ради;

- участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;

- можливість у засновників (акціонерів) вибору виду AT - закрите або відкрите;

-можливість залучення крупних інвесторів на правах власників привілейованих акцій;

- визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), що їм належать;
- вихід акціонера з AT здійснюється шляхом відчуження акцій.
Акціонерні товариства бувають двох видів: відкрите акціонерне товариство і закрите акціонерне товариство.
Відмінності між відкритим акціонерним товариством і закритим акціонерним товариством:

- порядком розміщення акцій (у ВАТ - шляхом підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку без спеціальних обмежень, з ЗАТ - розміщенням серед засновників або серед заздалегідь визначеного кола осіб, а також шляхом купівлі-продажу з виключенням системи торгів);
- порядком відчуження акцій: акції ВАТ продаються і купуються вільно; акції ЗАТ не можуть продаватися на фондовій біржі, а продаж їх акціонером товариства повинна здійснюватися з урахуванням переважного права інших акціонерів товариства на придбання таких акцій);
- видами підписки на акції, що застосовується при їх емісії: ВАТ - зазвичай відкрита підписка, ЗАТ - закрита (серед заздалегідь визначеного кола осіб);
- видами акцій, що випускаються цими товариствами (ВАТ може випускати як іменні акції, так і акції на пред'явника, а ЗАТ - лише іменні);
- порядком створення (у ВАТ він досить складний, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом відкритої підписки, а, отже, і наявністю етапів, не притаманних ЗАТ: реєстрації інформації про акції, оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов'язаних з результатами підписки);
- мінімальним розміром оплати акцій на момент скликання установчих зборів (він має бути не меншим: у ВАТ - ніж 30%, а в ЗАТ - 50% номінальної вартості акцій);
- переліком обов'язкових для розгляду на установчих зборах питань (у ВАТ він більш значний, що пов'язано з результатами підписки на акції ВАТ);
- обсягом обов'язків і відповідальністю засновників: у засновників ВАТ вони більш значні, що пов'язано з підпискою на акції (обов'язок повернути особам, що підписалися на акції, сплачені ними суми у разі: а) якщо підписка не відбулася; б) якщо установчі збори вчасно не були скликані і передплатники акцій зажадали повернення сплачених сум; в) якщо установчі збори з необхідним кворумом не вдалося зібрати ні першого, ні другого разу;
- обсягом публічності діяльності (у ВАТ вона більш значна, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб, і передбачає інформування усіх заінтересованих осіб через органи масової інформації про підписку на акції, про результати фінансово-господарської діяльності).
Характерні риси державного акціонерного товариства (ДАТ):
- спеціальне правове регулювання: ГК; укази Президента від “Про корпоратизацію підприємств” “Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації”;

- формально має статус відкритого акціонерного товариства, хоча фактично зазвичай є товариством однієї особи (держави в особі Уповноваженого органу;
- створюються, як правило, на базі державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75% статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих та науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких не відповідає чинному законодавству;
- мета перетворення зазначених господарських організацій у відкриті акціонерні товариства - їх підготовка до майбутньої приватизації (строк якої однак, заздалегідь не визначається);
- належать до державних суб'єктів господарювання, що забезпечується через володіння державою усім або контрольним пакетом акцій такого товариства

- засновником виступає одна юридична особа - господарське міністерство (відомство), у віданні якого перебуває державне підприємство, що корпоратизується;
- статут такого ВАТ розробляється згідно з Типовим статутом відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації;
- державна реєстрація товариства здійснюється його засновником в загальному порядку, але без сплати реєстраційного збору;
- виконавчий орган товариства - правління - формується:
а) на стадії його створення шляхом перетворення у ВАТ із державного унітарного підприємства - засновником із керівних працівників державного підприємства, головою правління призначається керівник державного підприємства, що корпоратизується;
б) у подальшому (в процесі функціонування, якщо виникає потреба змінити склад правління) - спостережною радою товариства;
- у обов'язковому порядку створюється спостережна рада товариства

- порядок реєстрації та випуску акцій корпоратизованого підприємства регулюється Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації

- нараховані дивіденди по акціях такого товариства, що належать державі, зараховуються до державного бюджету;

Поиск по сайту: