Як нормативна база макроекономічного аналізу

У країнах з ринковою економікою обчислення макроекономічних показників ґрунтується на системі національних рахунків (СНР),яка найбільш повно відображає увесь комплекс макроекономічних взаємозв язків, пов язаних з виробництвом та споживанням товарів і послуг, розподілом та перерозподілом доходів,формуванням національного багатства

Система національних рахунків – сучасна система інформації, котра використовується в всіх країнах світу для описання та аналізу розвитку ринкової економіки на макрорівні.

Принципи системи національних рахунків – формування макроекономічних показників базується на наступних основних принципах становлення національних рахунків:

1) основним методологічним прийомом в СНР є застосування до опису національної економіки методів бухгалтерського обліку, що виражається в подвійному відображенні в СНР кожної операції, забезпечує додатковий контроль достовірності інформації та пов`язує рахунки. Застосування метода подвійного запису до системи макроекономічних показників дає можливість СНР відображати не статистичні величини, а процеси які відбуваються в рамках економічного обігу;

2) кожний рахунок, який входить до системи, представляє собою збалансовану таблицю, в котрій розрахунковим шляхом забезпечується рівність (баланс) між об`ємом тих або інших ресурсів та їх використання;

3) показники в рахунках відображають операції, кожна з котрих представляє собою потік між інституціональними одиницями. У відповідності з стадіями відтвореного циклу, в котрих вони здійснюються, операції можуть бути виробничими, розподільними, обмінними або операціями споживання та збереження;

4) в відповідності з методом подвійних записів підсумки операцій на кожній стороні рахунку балансуються за допомогою балансуючого рахунку. Балансуючі статті рахунків розраховуються як різність між об`ємом ресурсів та їх використанням. Балансуюча стаття кожного рахунку має самостійні значення в характеристиці результатів вивчаючих економічних процесів;

5) балансуюча стаття попереднього рахунку, відображена в розділі «Використання», є вихідним показником розділу «Ресурси» наступного рахунку (цим утворюється група рахунків між собою та перетворення їх в систему);

6) в сукупності статті рахунків представляють собою систему макроекономічних показників результатів, кожен з котрих має самостійне значення в економічному аналізі. Таким чином, на основі взаємозв’язаної системи показників, об’єднані в рахунки та зоставлені в визначеній послідовності, відповідній етапам відтвореного циклу, вдається отримати взаємопов’язану комплексну кількісну характеристику економічних процесів та результатів функціонування економіки;

7) національні рахунки будуються в визначній послідовності, котра відповідає відтвореному циклу;

8) рахунки являються реєстрацією всіх економічних потоків у формі балансів;

9) для економіки в цілому є необхідним зіставлення всіх рахунків. Вони утворюють зводні рахунки та відображають, з однієї сторони, відношення між економікою країни та рештою світу, а з іншої – відношення між секторами внутрішньої економіки та взаємозв’язок між різними показниками систем;

10) для кожного сектора внутрішньої економіки є необхідним створення набору рахунків. Рахунки представляють собою систему саме тому, що вони: по-перше, взаємопов’язані між собою, в друге будуються по єдиному методологічному принципу, в третє містять систему взаємозв’язаних показників, врахованих по єдиним методологічним принципам.

СНР спирається на певну систему категорій, за допомогою яких здійснюється облік економічної діяльності в країні. Основні з них – інституціональна одиниця, сектор, економічна операція, рахунок.Базовою одиницею обліку СНР є інституційна одиниця.

Національна економіка – це сукупність інституціональних одиниць, які є базовою одиницею обліку в СНР. Якщо економічні інтереси таких інституціональних одиниць зосереджені на території певної країни, то їх називають резидентами цієї країни. І навпаки – інституціональні одиниці, економічні інтереси яких зосереджені поза межами даної країни, відносно неї є нерезидентами.

Усі інституціональні одиниці-резиденти,залежно від функцій поведінки та цілей, об єднаються у відповідні сектори: нефінансові і фінансові корпорації, загальне державне управління, некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства, домашні господарства, сектор решту світу.

Інституціональні одиниці перебувають між собою у економічних відносинах, які у СНР називають економічними операціями.

Облік економічних операцій (операції з товарами та послугами, розподільні операції, операції з фінансовими документами та інші) здійснюється за допомогою певної системи рахунків. Рахунок – це балансова таблиця, яка складається з двох розділів: перший – ресурси або зміна в зобов язаннях, другий – використання або зміна в активах.

У СНР розрізняють такі групи рахунків:

– для економіки в цілому (консолідовані рахунки);

– для секторів економіки;

– для галузей економіки;

– для окремих економічних операцій.

Центральне місце посідають консолідовані рахунки і рахунки секторів економіки, які поділяються на поточні рахунки і рахунки нагромадження.

2. Валовий внутрішній продукт (ВВП)

Поиск по сайту: