Більш детально з класифікацією доходів можна ознайомитись, звернувшись до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про систему оподаткування»

Фінанси місцевих органів влади – це система формування, розподілу та використання місцевою владою фінансових ресурсів для забезпечення покладених на них завдань і функцій.

Студенти повинні запам’ятати, що територіальна громада наділена визначеними законом повноваженнями та на основі фінансової незалежності, достатності матеріально-фінансових ресурсів має право вирішувати питання місцевого самоврядування в сфері фінансів. Територіальна громада – це сукупність громадян України, котрі спільно проживають у міському чи сільському поселенні, мають колективні інтереси і визначений законом правовий статус.

Територіальна громада наділена правом місцевого самоврядування, тобто гарантованим державою правом територіальних колективів та обраних ними органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів) вирішувати всі питання місцевого значення в межах Конституції та законів України, в тому числі у сфері фінансів.

Необхідно звернути увагу на те, що органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері фінансів самостійно приймають відповідні рішення, в межах їх компетенції, створюють відповідні фінансові інститути, визначають власні доходи та джерела їх утворення, видатки та напрями їх використання.

Діяльність органів місцевого самоврядування спрямована на забезпечення фінансової стабільності конкретної територіальної громади.

Особливу увагу слід звернути на повноваження, якими наділені органи місцевого самоврядування в сфері фінансів: право на самостійну розробку, затвердження та виконання місцевого бюджету; право податкової ініціативи (право встановлення місцевих податків і зборів); право на утворення цільових фондів; залучення кредитних ресурсів; надання кредитів і гарантій фізичним і юридичним особам; встановлення цін і тарифів на продукцію та послуги комунальних підприємств; утворення власних фінансово-кредитних установ; право на володіння, користування і розпорядження комунальною власністю; розпорядження прибутком комунальних підприємств та деякі інші.

Планування місцевих фінансових ресурсів здійснюється шляхом прийняття місцевого бюджету (бюджету відповідної територіальної громади).

До місцевих бюджетів відносяться:

– бюджет Автономної Республіки Крим, обласні бюджети, районні бюджети, бюджети районів у містах;

– бюджети місцевого самоврядування – це бюджети сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Студент повинен знати особливості, які забезпечують самостійність місцевих бюджетів:

– держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів місцевого самоврядування;

– органи місцевого самоврядування не відповідають за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави;

– можливість формування доходів бюджетів за рахунок власних та закріплених доходів, місцевих податків і зборів;

– можливість визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства;

– право відповідних Рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати і затверджувати відповідні бюджети.

Доходи місцевих бюджетів – кошти, які надходять до цих бюджетів у розмірах і в порядку, встановленому законом.

Студенти повинні з’ясувати види доходів за рахунок яких формуються місцеві бюджети:

1) за економічною природою:

– власні – доходи, які належать місцевій владі і акумулюються нею за рахунок джерел, що є на підвідомчій території (місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевій владі та інші);

– закріплені – доходи, які повністю або на основі фіксованого відсотка, на постійній чи довготривалій основі у встановленому законом порядку надходять до відповідного місцевого бюджету (прибутковий податок з громадян, державне мито, плата за ліцензією на здійснення окремих видів господарської діяльності, плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, надходження адміністративних штрафів, та інші доходи визначені статтями 64 – 69 Бюджетного кодексу України);

– регульовані – доходи, які з метою збалансування місцевих бюджетів надходять до них у формі відрахувань (частки) податків або платежів за нормативами, затвердженими у встановленому законом порядку (дотації вирівнювання, субвенції, кошти, що передаються з інших місцевих бюджетів, інші дотації).

2) за повноваженнями:

– для виконання власних повноважень;

– для виконання делегованих повноважень;

3) за часом утворення:

– доходи бюджету розвитку (формуються за рахунок коштів, залучених від розміщення місцевих позик);

– доходи поточного бюджету (утворюються на протязі бюджетного року від запланованих джерел);

4) за джерелами:

– податкові;

– неподаткові;

– доходи за рахунок кредитів та позик;

– трансферти.

Видатки місцевих бюджетів – кошти, які спрямовуються відповідними місцевими органами на фінансування заходів з метою забезпечення покладених на ці органи функцій.

Особливу увагу слід звернути на види видатків місцевих бюджетів:

1) в залежності від об’єкта на фінансування якого вони направлені:

– поточні – видатки на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року;

– розвитку – видатки на фінансування інноваційної діяльності;

2) в залежності від повноважень на виконання яких вони передбачені:

– видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування;

– видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

3) в залежності від завдань, які виконують місцеві органи влади:

– обов’язкові видатки – спрямовані на виконання обов’язкових завдань, які покладаються на всі органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг у масштабах всієї країни (видатки пов’язані з борговими зобов’язаннями органів місцевої влади за кредитами та позиками);

– добровільні або факультативні видатки – здійснюються для реалізації завдань у межах власної компетенції.

З місцевого бюджету здійснюються видатки на цілі передбачені статтями 88, 93 Бюджетного кодексу України.

Студентам необхідно запам’ятати, що в процесі виконання місцевих бюджетів можуть утворюватися вільні бюджетні кошти – додаткові кошти, що утворюються в процесі виконання бюджету і не враховуються при затвердженні бюджету поточного року.

Вільні бюджетні кошти включають: вільний залишок коштів; суми, додатково одержані в процесі виконання бюджету; суми перевищення доходів над видатками в разі збільшення доходів чи економії видатків або з інших джерел.

Вільні кошти використовуються за рішенням місцевих органів виконавчої влади, яке затверджується відповідними радами і на такі заходи, як купівля акцій або інших цінних паперів для надання відсоткових чи безвідсоткових бюджетних позичок тощо.

Студенти мають звернути увагу на податки і збори за рахунок яких формуються власні доходи місцевих бюджетів. До податків належать: податок з реклами та комунальний податок. До місцевих зборів відносять: готельний збір, збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, курортний збір, збір за участь в бігах на іподромі, з бір за виграш в бігах на іподромі, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі, збір за право використання місцевої символіки, збір за право проведення кіно- і відео зйомок, збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотереї, збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, шо прямує за кордон.

У власності відповідної територіальної громади перебуває комунальна власність (муніципальна власність) – це власність відповідної територіальної громади, одна з форм корпоративної (колективної) власності, що перебуває у користуванні, володінні, розпорядженні територіальних колективів та їх виборних органів місцевого самоврядування.

Суб’єктом права комунальної власності є територіальна громада, яка через органи місцевого самоврядування здійснює правомочності щодо володіння, користування, розпорядження об’єктами права комунальної власності

Об’єктом права власності може бути рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи, організації, в тому числі банки, майнові права та інші об’єкти, а також кошти, що отримані від їх відчуження. Вони набуваються шляхом передачі майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами власності.

Доходи отримані від відчуження об’єктів права комунальної власності зараховуються до бюджетів і спрямовані на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки функціонування і діяльності всіх підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, а також тих, що мають частку майна комунальної власності понад 50%.

Органи місцевого самоврядування міст, сіл, та селищ можуть приймати рішення про делегулювання функцій управління окремими об’єктами комунальної власності обласним та районним державним адміністраціям, котрі здійснюють ці повноваження за рішенням обласних та районних рад, а також іншим уповноваженим органам.

Органи місцевого самоврядування можуть створювати підприємства, фірми, засновані на комунальній власності (це комунальне акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю, але не підприємства засновані на формі повних, командитних і товариств з додатковою відповідальністю).

Необхідно запам’ятати, що органи місцевого самоврядування можуть вступати в договірні відносини по передачі фінансових ресурсів на умовах поворотності, платності, строковості (комунальний кредит). Сторонами даних відносин виступають: позичальник (орган місцевого самоврядування) та кредитор (фізичні та юридичні особи, держава).

Майно комунальних підприємств використовується на основі повного господарського відання і права оперативного управління. Перший режим може бути застосовано до комунальних підприємств, котрі функціонують у режимі комерційної самоокупності. Другий – які мають кошторисне та змішане фінансування.

Територіальна громада може стати власником змішаних підприємств відповідно до частки органу місцевого самоврядування в їх статутних капіталах. Прибуток комунальних підприємств розподіляється в порядку, визначеному відповідними місцевими радами згідно із статутами цих підприємств. Статути затверджуються місцевими радами, котрим належать вказані підприємства. Комунальні підприємства в Україні мають самостійні фінансові баланси. Їхні рахунки не об’єднуються з бюджетними рахунками. Більшість установ і закладів, які перебувають у комунальній власності, є самостійними юридичними особами і фінансуються за рахунок місцевих бюджетів на основі кошторисів.

Студент повинен вміти охарактеризувати комунальні платежі – платежі, що стягуються місцевими органами влади як плата за надані послуги фізичним та юридичним особам. Слід пам’ятати, що місцеві органи в межах і порядку, визначених законодавством, мають право встановлювати тарифи з оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, що надаються підприємствами і організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Поиск по сайту: