АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською. Вибір синоніма під час перекладу

Читайте также:
  1. Алгоритм вибіркового методу
  2. Анотування і реферування наукових текстів
  3. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів. Закон обмеженості ресурсів. Альтернативні вибір та вартість. Крива виробничих можливостей.
  4. Вибір варіанту машин і устаткування
  5. ВИБІР ВИДУ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
  6. Вибір і обгрунтування конструкції свердловини ударно-канатного буріння
  7. Вибір і опис будівельних конструкцій, будівель і споруджень.
  8. Вибір і розрахунок кількості технологічного обладнання
  9. Вибір методів навчання
  10. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва
  11. Вибір обсягів виробництва у короткостроковому періоді
  12. Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді

 

Науково-технічне перекладання можна визначити як перекладання текстів, що містять певну інформацію про наукові та технічні досягнення. Науково-технічне перекладання здійснюється в три етапи:

· знайти загальну логіку викладення матеріалу оригінального тексту;

· подумати, як і автор, над проблемою, намагаючись зрозуміти її сутність;

· правильно передати зміст оригіналу, підібравши найбільш точні еквіваленти термінів і загальновживаних слів.

Знайти загальну логіку викладення наукової думки досить важливо, бо саме розуміння структури тексту, його логічних зв’язків (які є визначальною рисою наукового тексту) перешкоджатиме появі невідповідностей у перекладі. Щоб зрозуміти сутність тексту оригіналу, слід спиратися на свій попередній досвід роботи з науково-технічною літературою, на сукупність знань і уявлень про світ. Правильно передати зміст оригіналу – це означає виконати адекватний і повноцінний переклад, який точно відтворював би наукову інформацію, що міститься в оригіналі.

До науково-технічного перекладу висуваються такі вимоги:

· переклад має бути точним, але не буквальним або дослівним, бо останній, як правило, найбільш неточний. Перекладаються не окремі слова оригіналу, а його зміст. Як вже зазначалося вище, слова набувають певного значення лише в контексті, і лише завдяки контексту можна точно з’ясувати зміст оригіналу. Адекватне передання змісту оригіналу є визначальною вимогою до науково-технічного перекладу;

· ясність і чіткість – це безумовна вимога до науково-технічного перекладу. Подвійний зміст у науково-технічному перекладі неприпустимий, його стиль має повністю відповідати формально-логічному стилю мови науково-технічної літератури. Реалізувати цю вимогу, тобто зробити ясний і чіткий переклад, можна лише тоді, коли буде повністю з’ясовано зміст оригіналу;

· науково-технічний переклад має бути стислим. Зайві слова перешкоджають опануванню змісту перекладу, а лаконічність робить його прозорим і зрозумілим;

· літературна грамотність перекладу – це відповідність нормам мови перекладу. Розкриваючи цю вимогу, слід зауважити, що літературно-грамотним уважається той переклад, в якому відсутні форми та звороти, природні для мови оригіналу, але небажані для мови перекладу. Наявність таких помилок у тексті перекладу ускладнює його розуміння.



Ці вимоги є головними вимогами до науково-технічного перекладу. Лише той переклад, який відповідає ним, може вважатися повноцінним і адекватним.

Часто під час перекладання науково-технічних текстів з російської мови на українську виникають труднощі, пов’язані з правильним вибором українського терміна або загальновживаного слова. Це може статися в тих випадках, коли у російській мові для кількох понять існує один багатозначний термін (слово), а в українській мові йому від­повідає не один термін (слово), а декілька. Щоб уникнути таких помилок, слід уточнювати значення подібних слів у словниках, а також звертати особливу увагу на контекст, в якому знаходяться ці слова. Наведемо приклади.

Слово «граница» у російській мові має такі значення: 1) «то, что разделяет территории соседних государств»; 2) «то, что разделяет что-либо от чего-то, линия раздела; до­пустимая норма чего-либо дозволенного, последняя, крайняя степень проявления чего-либо». Відповідно цим зна­ченням в українській мові вживаються слова «кордон» і «межа». Отже, «граница Украины» перекладатиметься як «кордон України», а в інших випадках слову «граница»відповідатиме в українській мові слово «межа»: межа множини, межа відводу, межа нарізі тощо.

Російський термін «емкость» перекладається україн­ською мовою як ємність, місткість, посудина. Термін «єм­ність» уживається у фізиці на позначення величини, що характеризує нагромадження заряду, напр., ємність акумулятора, в обчислювальній техніці – на позначення характеристики запам’ятовувального пристрою, носія да­них, каналу зв’язку, напр., ємність у байтах, ємність дисплея. Термін «місткість» у математиці позначає характеристику математичних об’єктів, напр., місткість множини, місткість області. Крім того, він також ужива­ється в значенні показника, що характеризує споживання або вміст ресурсів, напр., місткість барабана, фільт­ра. Під словом «посудина» розуміють місткість – виріб, призначений для вміщування чого-небудь, напр., гідро-посудина.

‡агрузка...

Термін «жорсткість» уживається в механіці, де позна­чає здатність тіла або конструкції чинити опір деформу­ванню, слабку залежність технічної характеристики від ін­ших параметрів (жорсткість конструкції, жорсткість щодо згинання). Термін «твердість» у хімії позначає ха­рактеристику концентрації певних домішок у розчині (тимчасова твердість води, карбонатна твердість). А вросійській мові на позначення всіх цих понять використо­вується один термін – «жесткость», напр.: жесткость конструкции, жесткость воды.

У термінологічних словосполучення жидкая фаза и жидкий продукт слово «жидкий» українською мовою пе­рекладатиметься по-різному, а саме: рідинна фаза, рідкийпродукт, тому що в першому випадку рідинний – це той, що має властивість текти й приймати форму посудини, в якій знаходиться, а в другому випадку рідкий – це негус­тий, розведений, напр.: рідкий ліс, рідкий кисіль.

Російський термін «масло» і похідний від нього термін «масляний» в українській мові має кілька відповідників: масло, олія, оливаі відповідно – масляний, олійний,оливний. Кожний із цих відповідників має своє значення. Отже, масло – це харчовий продукт, який є концентратом молочного жиру і який виробляють, збиваючи вершки або сметану (вершкове масло, топлене масло), масляний при­значений для масла, виготовлений на маслі, який стосу­ється масла (масляна плівка, масляний крем). Олія – жи­рова речовина, яку добувають з деяких рослин, переважно зїх насіння або плодів (кукурудзяна, гірчична олія, рідинна олія), олійний – той, що призначено для олії, який міс­тить олію, виготовлений на олії, розчинений на олії, сто­сується олії (олійна фарба, олійні лаки). Олива – рідинний продукт мінерального, синтетичного походження, а також результат перероблення деревної смоли, який використо­вують для консервації виробів, як електроізоляційний ма­теріал і для технологічних потреб (газотурбінна олива, компресорна олива), оливнийпризначений для оливи, який працює на оливі, заправлений оливою, який стосу­ється оливи (оливна система, оливний фільтр). Крім того, термін «масляний»перекладається українською мовою також як масний,якщо вказує на таку ознаку, як насичений жиром, напр., масна пляма.

Багатозначне російське слово «область»в українській мові має п’ять відповідників: галузь, ділянка, зона, об­ласть, царина.Слово «галузь» позначає певну сферу ви­робництва, науки тощо, напр.: галузь інформації, га­лузь науки. Ділянка – це окрема частина поверхні, площі, простору, яку використовують з якою-небудь метою або відокремлюють за якою-небудь ознакою, напр.: базо­ва ділянка, ділянка пам’яті. Слово «зона»в українській мові використовується у значенні простору, у якому по­ширюється будь-яке явище, що характеризується певними рисами, особливостями, напр.: зона поширення. У га­лузі біології термін «зона»позначає місце розташування якого-небудь внутрішнього органа людини або тварини, напр.: зона серця. Частину території країни, матери­ка, а також адміністративно-територіальні одиниці в дея­ких країнах називають областю, напр.: Харківська область. Термін «область» використовується в матема­тиці, де він називає скінченну частину простору або по­верхні, напр.: область дисперсії. Під словом «цари­на»розуміють сферу діяльності, коло занять, уявлень (ца­рина знань).

Російському слову «обратный» в українській мові від­повідають два еквіваленти: зворотнийі обернений.Зво­ротний – це той, що спрямований або веде назад до по­чаткового пункту (дорога, шлях, курс), а також той, що здійснює зустрічну дію, виявляє протидію, напр.: зворотний порядок, зворотна полярність. Математичний термін «обернений»уживається в значенні: який має про­тилежний чому-небудь або змінений у порівнянні із чим-небудь вигляд, форму, напр.: обернений дріб, оберне­на функція.

У російській мові від двох дієслів, які утворюють видову пару (недоконаного і доконаного видів), можна побудувати тільки один віддієслівний іменник для позначення дії, тому під час перекладання російських науково-технічних текстів українською слід розрізняти значення українських віддієслівних іменників, що позначають дію, подію та наслідок дії; напр.:


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.004 сек.)