АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Термін та його ознаки. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія. Термінологія обраного фаху. Термінологія як система

Читайте также:
  1. A) прогрессивная система налогообложения.
  2. C) Систематическими
  3. I СИСТЕМА, ИСТОЧНИКИ, ИСТОРИЧЕСКАЯ ТРАДИЦИЯ РИМСКОГО ПРАВА
  4. I. Суспільство як соціальна система.
  5. I.2. Система римского права
  6. NDS і файлова система
  7. WAIS – информационная система широкого пользования
  8. X. Налоги. Налоговая система
  9. А. Система потребностей
  10. Автоматизированная система обработки данных правовой статистики
  11. Автоматизированная система управления запасами агрегатов и комплектующих изделий (АС “СКЛАД”).
  12. Автономная (вегетативная) нервная система

 

У словниковому складі української літературної мови велике місце належить термінологічній лексиці, кількість якої увесь час помітно зростає.

У термінознавстві поки що немає загальноприйнятого визначення поняття «термін», хоча існує чимало спроб це зробити (майже 20!). Чому це важко зробити? Через те, що термін є об’єктом дослідження кількох наук (логіки, лінгвістики, термінознавства тощо), і кожна з них намагається побачити ті ознаки в терміні, що є суттєвими саме з її погляду.

Розгляньмо декілька визначень терміна, що існують у термінознавстві. Деякі дослідники вважають, що термін – це іменник або іменникове словосполучення, що позначає професійне поняття й призначене для задоволення специфічних потреб спілкування у сфері певної професії (наукової, технічної, медичної, виробничої, управлінської тощо). Але погодитися з думкою, що термін може бути лише іменником, важко через те, що, напр., у музичній термінології термінами є й прислівники (легато, адажіо тощо).

Відомий термінолог В. М. Лейчик сформулював визначення терміна як лексичної одиниці певної мови для спеціальних потреб, що позначає спільне (конкретне або абстрактне) поняття наукової теорії певної галузі знання або діяльності. У цьому визначенні підкреслюється, що термін – це винятково лексика мови для спеціальних потреб.

Наведемо ще одну дефініцію терміна. Термін – це мовний знак, що позначає спеціальне поняття у відповідній системі понять. Автор цього визначення (Табанакова), по-перше, вважає, що будь-яка частина мови, і будь-який символ, цифра, літера можуть бути термінами, по-друге, вказує на суттєву ознаку терміна – системність, що відрізняє термін від нетерміна.

На наш погляд, останнє визначення найбільш відповідає статусу терміна та тим вимогам, що до нього висуваються.

Центральну роль в організації людських знань відіграє процес формування поняття. Поняття – це одиниця думки з розмитим змістом і обсягом. Конкретний зміст і обсяг поняття набирає лише в межах певної галузі знання або діяльності.

Будь-яке наукове або технічне поняття повинно обов’язково закріплюватися вербально через те, що незакріплені вербально поняття, на жаль, залишаються тільки досвідом окремої людини (або групи людей) і зникають разом із нею.



Процес вербального закріплення поняття відбувається у процесі формування дефініції та створення терміна.

Дефініції формуються у процесі наукового дослідження. Вони мають тимчасовий характер, тому що постійно змінюються через уплив поглибленого наукового знання внаслідок прогресу науки та техніки.

Під дефініцієюрозуміють розгорнуте визначення поняття за допомогою певним чином побудованого речення.

А термін – це ім’я поняття. Схематично це можна зобразити так:

За семантичним значенням розрізняють власне терміни та терміноїди. Якщо терміни створюють на основі наукового або технічного поняття, то терміноїди –на основі поняття у вузькій професійній діяльності. Вони називають конкретні явища та об’єкти.

Терміноїди є групою лексичних одиниць, що складається з номенклатури, професіоналізмів і професійних просторіч.

Номенклатура(інша назва – «номени») – це слова, що називають конкретні об’єкти науки або техніки, тому номени бувають науковими та технічними. Так, системи технічних термінів супроводжуються номенами – найменуваннями типів і класів машин і механізмів, нерідко з цифровими й літерними позначеннями, що характеризують номер моделі, розмір деталі тощо (напр., літак ТУ-134, танк Т-34).

Професіоналізми – це слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей. Значна частина професіоналізмів – неофіційні розмовні замінники термінів. Найчастіше професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певної професії (функція номінативно-комунікативна). У писемній формі професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців, напр., у буклетах, інструкціях, порадах.Професіоналізмипов’язані головним чином з архаїчною лексикою ремісничих і спеціальних занять, які виникли в період середньовіччя – корабельна та навігаційна, гірничодобувна, мисливська справи тощо. Напр., морський професіоналізм «травити» позначає «потроху відпускати, послаблюючи натягнення канату»; кермо у водіїв – «баранка»; материнська плата – «мама», клавіатура – «клава»; фонограма – «фанера», розрекламувати – «розкрутити»; кухар – «кок», носова частина корабля – «бак».

‡агрузка...

Професійні просторіччя створюють з різних причин: психологічних, психолінгвістичних й суто мовних. Якщо тренер з гімнастики під час виконання вправ ученицям коментує, що вони замість «ластівки» зробили «горобця», а замість «шпагату» – «мотузок», то він за допомогою професійного просторіччя оцінює їхній виступ. Це приклад психологічної причини появи просторіччя. Психолінгвістичною причиною виникнення професійного просторіччя є процес метафоризації(перенесення ознак з одного предмета на інший на підставі подібності). Напр., у роки першої світової війни солдати вживали вислови: «суп зі шрапнеллю», «каша із шрапнеллю». Цікаво, що російські солдати так називали перлову кашу, а французькі – боби (для довідки: «шрапнель – кулі, картечі, якими начинений розривний артилерійський снаряд»).

Мовна причина професійного просторіччя – це прагнення до скорочення словосполучень. Напр., замість термінологічного словосполучення «національний банк» вживається одне слово «нацбанк».

Відомо, що більша частина термінів раніше була загальновживаною лексикою. Тому одна й та ж лексична одиниця може існувати і як термін, і як нетермін, напр.: ніс (людини) – ніс (корабля), супутник (людина, що поруч з вами) – супутник (космічний об’єкт, що обертається навколо планети).

Процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна до стану терміна називається термінологізацією. Під час термінологізації лексична одиниця отримує значення певного поняття у певній системі понять.

До термінів у процесі термінологізації можуть надходити:

· слова із загальновживаної лексики; напр., слово «муфта» (вид жіночого одягу з хутра для зігрівання рук) сьогодні є технічним терміном – «деталь у вигляді невисокого циліндра для поздовжнього з’єднування валів, труб, зубчастих коліс та інших циліндричних або призматичних частин машин чи споруд»; слово «утома» (стан людини) зараз також стало технічним терміном – «утома металів»: «механічна», «термічна», «ударна» тощо;

· квазітерміни (несправжні терміни); напр., так звані терміни з науково-фантастичної літератури: «гелікоптер» (те саме, що й вертоліт), автор терміна – відомий італійський художник, архітектор, скульптор, інженер, учений 15 ст. Леонардо да Вінчі; «зомбі» (люди-роботи, які автоматично виконують чужі накази, не замислюючись над їхніми наслідками);

· професійні просторіччя; напр., «кривошия» (сьогодні існують медичні терміни – «лівобічна кривошия», «правобічна кривошия»);

· терміни з інших терміносистем; напр., термін «хвиля» (у фізиці з гідравліки), термін «резонанс» (в ядерній фізиці з акустики), термін «мова» (в інформатиці з мовознавства);

· номенклатурні одиниці; напр., лампа «Юпітер» (зараз термін «юпітер» позначає потужний освітлювальний прилад для кінознімання при штучному освітленні);

· власні імена; напр., прізвище Ампер – термін «ампер» (одиниця виміру сили електричного струму), прізвище Джоуль – термін «джоуль» (одиниця виміру енергії, роботи й кількості теплоти).

Зворотній процес – перехід терміна до стану загальновживаної лексики – називається детермінологізацією. Такий перехід відбувається у випадку розпаду певної терміносистеми унаслідок отримання нових даних у певній галузі наукового знання. Напр., раніше термін «флюїд» позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої пояснювали до 18 ст. теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. Сьогодні ми вживаємо це слово як нетермін: «флюїди добра» та ін.

Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації і залишатися терміном. Напр., слово «атмосфера» вживається як термін у фізиці (газоподібна оболонка Землі і деяких інших планет або одиниця вимірювання тиску) та в переносному значенні як нетермін (умови, що породжуються соціальним становищем, колективом, родиною, напр., «атмосфера доброзичливості»); слово «клімат» уживається як термін у географії (метеорологічні умови, властиві певній місцевості) та в переносному значенні як нетермін («мікроклімат у колективі»); слово «орбіта» вживається як термін в астрономії (шлях руху небесного тіла або штучного супутника Землі, орбітальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо іншого тіла), в анатомії (заглибина, в якій міститься очне яблуко) та в переносному значенні як нетермін (сфера упливу, діяльності, поширення кого-, чого-небудь, напр., «орбіти дружби»).

Сучасна мова науки й техніки висуває до термінів певні вимоги:

1. Системність. Системність є однією з найважливіших умов існування терміна. Слово як термін існує лише в певній системі понять. Термін називає поняття, займає конкретне місце в певній системі понять, яка є відбиттям або наукової теорії, або наукової/технічної класифікації, або узагальненої ідеї/ концепції в певній галузі/ підгалузі знання. Належність терміна до певної системи, тобто до певного термінополя, є його суттєвою ознакою, що відрізняє термін від звичайного слова.

2. Однозначність. Термін має називати тільки одне наукове або технічне поняття, а поняттю має відповідати тільки один термін. У своєму термінополі термін є однозначним, тому що поле відіграє для терміна таку ж роль, що контекст для загальновживаної лексики. Напр., термін «корінь» у математичному термінологічному полі має одне значення (величина, що при піднесенні її до певного ступеня дає дане число); у біологічному термінологічному полі має інше значення (частина рослини, що міститься в землі); у граматичному термінологічному полі – третє значення (головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення).

3. Мотивованість. Мотивованість це така мовна форма терміна, яка допомагає зрозуміти поняття, яке він позначає, без звернення до тлумачного термінологічного словника. Ця вимога не відіграє головну роль, проте вона сприяє кращому усвідомленню та запам’ятовування терміна. За мовною формою термін може бути повністю мотивованим, частково мотивованим і немотивованим.

Повністю мотивованим уважається одноелементний термін, вибір якого пояснюється його детермінологічним значенням, і багатоелементний термін, елементи якого теж пояснюються їхніми детермінологічними значеннями. Напр., математичні терміни «гіпотенуза», «трикутник». Мовна форма першого пояснюється метафоричним перенесенням найменування об’єкта: у давньогрецькій мові гіпотенузою називалася кривобокість. Форма другого терміна визначається існуванням в українській мові слів «три» і «кут» та продуктивної моделі словотворення: числівник + іменник + суфікс.

Частково мотивованимє багатоелементні терміни, частина елементів яких пояснена, а інша – ні. Прикладом може бути технічний термін «ланцюговий грохот», що складається із двох елементів. Елемент «грохот» ми пояснити не можемо через його часткову демотивованість («грохот» – машина для розподілу сировини у процесі збагачення корисних копалин).

Немотивованимуважаємо математичний термін «ромб», тому що в перекладі з давньогрецької мови він має значення «дзиґа».

Проте з погляду термінознавства всі терміни мотивовані.

Напр., відомо, що гіпотенуза – це сторона прямокутного трикутника, що лежить проти прямого кута і що цей термін використовується в геометричній терміносистемі. У цій же терміносистемі використовуються й терміни «трикутник» та «ромб». До технічної терміносистеми гірничодобувного обладнання належать уже відоме нам термінологічне словосполучення «ланцюговий грохот».

У термінознавстві під час термінування поняття за основу береться ознака «відмітний – невідмітний». Тому ідеально мотивованим терміном може вважатися тільки той, що складається з назви об’єкта та однієї його відмітної ознаки. Напр., «вісь головна», «вісь координатна» тощо.

Сьогодні велику кількість термінів створюють шляхом найменування всіх суттєвих ознак об’єкта термінування. Безумовно, що довжина таких термінів і може досягати навіть 10 і більше слів. Напр., криголамно-транспортний ліхтеровоз-контейнеровоз, ударно-поворотний спосіб буріння, дискова пневматична ручна пила тощо.

4. Точність. Терміни мають бути точними. Але в термінознавстві існує поняття «хибномотивований термін». Такі терміни створюються з різних причин:

· хибне знання; напр., термін «азот» у давньогрецькій мові мав значення «безживний»; у 60-ті рр. ХХ ст. стало відомим, що азот відіграє значну роль у життєдіяльності різних, у тому числі вищих організмів, але назву цього хімічного елемента залишили без змін, тому сьогодні він вважається хибномотивованим терміном;

· зміна ознак поняття; напр., поняття «чорні метали». Спочатку до них належало тільки залізо, тобто ознакою був саме колір. Зараз до складу чорних металів входить і марганець, проте він не має чорного кольору. Їх об’єднують спільні поклади залізо-марганцевих руд, тобто ознакою стало спільне місце залягання. Ось чому термін «чорні метали» вважається тепер хибномотивованим;

· перенесення назви предмета, явища на інший предмет, що має подібні, але інші ознаки; напр., у теперішній час в астрофізиці вживають термін «рівень моря на Марсі». Маються на увазі ті величини, які відповідають атмосферному тиску на рівні моря на Землі. Відомо, що моря на Марсі відсутні, тому цей термін – хибномотивований;

· свідоме прагнення притаїти знання дійсних ознак предмета; напр., англійський термін «tank» (бак) – «танк» був навмисно використаний для називання нового виду військової техніки, щоб дезінформувати ворога під час першої світової війни.

5. Відсутність синонімів. Терміни-синоніми в одній терміносистемі можуть заважати взаєморозумінню фахівців.

Якщо проаналізувати термінологію (конкретніше про це поняття далі), яка вживається фахівцями певної галузі в наукових текстах, усному професійному мовленні, уводиться в словники, то виявимо, що частина термінів використовується лише в цій галузі, а частина і в інших. Це свідчить про те, що терміни неоднакові за ступенем спеціалізації їхнього значення.

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:

1. Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, напр.: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і т.д. Слід зазначити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: валютна система, осушувальна система, теорія економічного ризику. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (дощувальна машина, пристрій, агрегат).

2. Міжгалузеві терміни – це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях. Так, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, напр.: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність.

3. Вузькогалузеві – це терміни, характерні лише для певної галузі, напр.: лізинг, банківська гарантія, зрошувальна вода, чип.

Саме з останньою групою термінів пов’язане поняття «термінологія фаху» – це терміни, необхідні для спілкування спеціалістів одного фаху. Мова фахівців характеризується наявністю в ній значної кількості наукових понять, які є як самостійними номіналами, так і синонімами до інтернаціональних термінів. За приклад можуть слугувати нижче запропоновані лексеми: білокрів’я, більмо, бойня, хвороба, бородавка, очеревина, плече, передпліччя, стегно, гомілка, міхур, хребет (спеціальність «Ветеринарна медицина»); порода, корми, годівля, плідник, самка, білок, вуглеводи, розведення, жеребець, вибракування, ремонтний молодняк, свинарство, кролівництво (спеціальність «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»); ґрунтознавство, землеробство, осушення, озимі, ярові, обприскування, добрива, плодівництво, овочівництво (спеціальність «Агрономія», «Екологія»); власність, вартість, відсоток, договір, вивіз, збитки, прибуток, рахунок, обіг, податок, позика, дочірнє підприємство (спеціальність «Облік і аудит», «Фінанси і кредит», «Економіка підприємства», «Менеджмент»).

У термінознавстві розрізняють такі поняття, як «термінологія» та «терміносистема». Під поняттям «термінологія» розуміють усю сукупність термінів, що склалася стихійно в певній галузі наукового знання.

Термінології мають тривалий шлях свого формування. Цей шлях починається разом з формуванням певної галузі знання або діяльності. Спочатку це – неповна термінологія. Іноді термінологія залишається на цьому етапі. Напр., сьогодні залишається неповною термінологія назв космічних тіл та їх систем, тому що науці до кінця не відома фізична сутність зірок різних типів, галактик, газових туманностей тощо.

Типовим для періоду формування термінології певної галузі є запозичення термінів або цілої термінології, напр., термін «шов» зі швацької діяльності був запозичений у виробничу діяльність – «зварний шов». Мовна комісія Спілки німецьких пілотів, яку було засновано в 1907 р., рекомендувала створювати терміни авіації на базі термінів мореплавання, напр., «екіпаж», «на борту», «пілот» тощо.

Коли закінчується складання термінології, це означає, що в певній галузі знання або діяльності настав період стабілізації, тобто нагромаджено достатню кількість фактів.

Далі йде етап розвитку термінології на власній основі. Він має такі напрямки:

1) поглиблення наукового знання, тобто термін стає родовим поняттям, а біля нього з’являється кілька видових понять і відповідних термінів. Напр., термін «опромінювання» став позначати родове поняття, коли було відкрито різні типи опромінювання: короткочасне, глибоке, зовнішнє, внутрішнє, тривале тощо;

2) виникнення нових об’єктів техніки, виробництва внаслідок науково-технічного прогресу. Напр., з виникненням вантажного автомобіля первісний термін «автомобіль» став родовим, а коло нього з’явилися два видові терміни: «легковий автомобіль» і «вантажний автомобіль». Після винаходу різних засобів залізничної тяги термін «локомотив» (самохідна машина для пересування вагонів по залізничних рейках) став родовим, а терміни «паровоз», «тепловоз», «електровоз» – видовими;

3) виникнення в певній галузі знань нових підгалузей знань. Це може вплинути на саму термінологію. Так, розвиток космічних досліджень і створення нових апаратів для них узагалі перебудували авіаційну термінологію.

Далі розглянемо згадуване вже поняття «терміносистема».

Джерелами терміносистем є термінології. Але на відміну від термінології терміносистема формується не разом з формуванням певної науки, а відповідно до етапів формування теорії або теорій цієї науки. Проте в основі терміносистеми не обов’язково має бути наукова теорія. Іноді достатньо, щоб була лише концепція або узагальнені ідеї.

Терміносистема – це система термінів у певній галузі/підгалузі наукового або технічного знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію.

Розрізняють три етапи формування й функціонування терміносистеми.

Перший етап – це перехід від етапу відсутності теорії до стану її формування, тобто перехід від невпорядкованої сукупності термінів до терміносистеми, напр., класифікація тварин і рослин шведського природознавця К. Ліннея.

Другий етап – це зростання обсягу знань у межах прийнятної теорії, напр., збагачення терміносистем технічних наук, коли з’являються нові машини, прилади.

Третій етап – це зміна теорії і, як наслідок, зміна терміносистеми. Спочатку нову теорію описують термінами попередньої теорії, потім упроваджуються нові терміни, що відображають нові поняття. Таким чином формують систему понять нової теорії, і в цій новій системі певний новий термін посідає своє місце, а в сукупності з’являється нова терміносистема. Частину термінів попередньої терміносистеми залишають. Але вони вже пов’язані з новими поняттями, а решту термінів більше не вживають.

Отже, можна зробити такий висновок: без теорії немає терміносистеми, без терміносистеми немає теорії.

Терміносистема формується на певному етапі розвитку певної галузі наукового знання, коли вже створено наукову теорію, позначено об’єкти та зв’язки між ними. Є кілька типових ознак терміносистеми:

1. Цілісність терміносистеми. Напр., назви дванадцяти місяців року в сукупності складають цілісну систему.

2. Відповідність суми частин цілому. Якщо ми маємо справу з терміносистемою, що описує конструкцію машин, то терміни – назви вузлів і деталей – у своїй сукупності мають дати повний опис машини.

3. Певна сталість терміносистеми. Вона відбиває систему поглядів у певній сфері наукового знання на певному етапі, який має визначену тривалість.

4. Структурований характер терміносистеми. Структура терміносистеми може бути однорівневою лінійною (назви днів тижня, місяців року) та ієрархічною, тобто з підсистемами, що відбивають родо-видові відношення, відношення цілого та його частин, зв’язки причини й наслідку, відношення об’єктів та їхніх ознак тощо.

Ієрархічність структури терміносистеми реалізується в різних мовних формах. Розглянемо їх:

· відтворення термінів на основі кореневих слів-термінів: тепло – теплота – теплотворність; метал – металевий – металургія – металоорганічний – металізація (наявність гнізд спільнокореневих термінів);

· відтворення нових термінів за принципами антонімічності (нейтрино – антинейтрино) та градації (глибоководний – надглибоководний – ультраглибоководний; метр – дециметр – сантимет);

· наявність рядів одноструктурних термінів, побудованих за однією моделлю. Такі терміни позначають однорідні поняття, напр., назви граничних вуглеводів будуються за однією моделлю – за допомогою суфікса «ан»: метан, пропан, бутан, пентан тощо.

Є різні методи конструювання терміносистеми:

1. Ієрархічний (родо-видові відношення): відтворення видових термінів шляхом використання родових термінів у вигляді терміноелементів, напр., водовідвід (рід) – водовідлив допоміжний, водовідлив головний, водовідлив центральний, водовідлив регіональний (види); ваговоз (рід) – лісовоз, контейнеровоз (види); кріплення (рід) – дерев’яне кріплення, металеве кріплення (види).

2. Генетичний: виділяють похідні терміни з основних за принципом «об’єкт – ознака – процес»: інформація – інформаційний – інформування.

3. Операційний: відбирають терміни з текстів певної тематики на основі критеріїв частотності.

Отже, зважаючи на викладене вище, ми можемо зробити висновок, що терміносистема є більш високим ступенем організації лексичних одиниць, ніж термінологія. Основний акцент у професійному спілкуванні переноситься на оволодіння навичками оперування вузькоспеціальною термінологією.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.017 сек.)