АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТАКІ РІЗНІ ТЕКСТИ

Читайте также:
  1. Ділова кар’єра поділяється на етапи, протягом яких працівник задовольняє різні потреби.
  2. МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ У РІЗНІ ПЕРІОДИ ОНТОГЕНЕЗУ
  3. Общие сведения о текстильных материалах
  4. Основы производства и характеристика химических текстильных волокон и нитей
  5. Основы производства текстильных волокон и нитей
  6. Принципы размещения текстильных товаров в секции
  7. Пряма міжчасового бюджетного обмеження показує різні обсяги споживання індивіда у двох періодах, які є максимально досяжними за даних рівнів його доходу.
  8. Різні версії DOCSIS
  9. Різні типи листів
  10. ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ
  11. Текстильный институт 1 страница

Практика показує, що журналістам, які мають досвід роботи в газеті або журналі, буває досить складно перебудуватися на стиль теле- або радіожурналістики, піти від звичної літературної мови. Так само і тим, хто багато пише літературних творів або віршів, буває складно перейти на стиль газети.

23.1.1. Газета.Насправді це питання не стільки стилю і підходу, скільки самого принципу, який пов'язаний з адресацією й особливостями перерахованих текстів. Газетний текст на відміну від літературного спрямований на досить широку аудиторію, яка, як правило, не має достатньо часу, щоб отримати безліч подробиць, на які налаштований читач літературного оповідання або новели. Мотивація читача першого типу — взнати якомога більше подробиць про подію чи проблему і якнайшвидше, інший орієнтований на насолоду, задоволення певних естетичних потреб.

23.1.2. Радіо.Радіотекст пов'язаний з абсолютно іншою природою сприйняття — він розрахований на акустичне сприйняття у всьому його різноманітті. Радіо збагачує значення слів інтонацією, ритмом, інтершумом, музикою, напруженістю і тембром голосу журналіста — текст радіо експресивний в своєму звучанні. Тут важливіше думати про те, як текст звучатиме, а не про те, яка буде в ньому пунктуація або орфографія. Прикметники, які викликають певні образи в голові слухача, не просто відволікають та уповільнюють сприйняття, часто вони відводить убік від суті справи, яка розмивається і стає менш чіткою. Намагаючись уявити собі «вогненну кулю, що скажено мчала та розтинала похмуре небо подібно вогненному мечу», радіослухач зовсім забуває про те, що йдеться про «кулевидну блискавку, яку бачили сотні городян увечері 15 серпня в районі вулиці Н.». Дієслова і точні прикметники в сукупності говорять про подію набагато більше, ніж найлітературніший та ємкий образ, якого журналіст намагається досягти за допомогою химерних зворотів.

23.1.3. Телебачення.Телебачення взагалі прагне уникати дублювання зображення і тексту. Фраза: «Ось ми бачимо на екрані, як затриманий опирається представникам влади, намагаючись відштовхнути їх убік» легко замінюється лаконічним «чинив опір» з подальшим показом документальних кадрів. Картинка варта тисячі слів — вислів, який для телебачення може служити основою створення тексту. Описових зворотів, цілком прийнятних в газеті, на телебаченні радять уникати, оскільки ніякі слова не передадуть всю повноту події більш зримо, ніж найгірше зображення. Словесний опис має зображувати все трохи інакше, ніж на «картинці». Це особлива форма репортажу, якій нелегко навчитися, і на телебаченні є співробітники, які так і не зуміли нею оволодіти. Навіть професійні письменники визнають, що це вимагає майстерності, оскільки текст лише доповнює «картинку», а без неї читається погано.



Фокус полягає в тому, щоб не описувати те, що зображується на екрані. Людина біля телевізора сама побачить, що відбувається, йому не потрібні словесні описи. В той же час текст не повинен бути абстрактним, щоб не відволікати увагу глядача. Словом, це справжня літературна еквілібристика, заснована в значній мірі на інстинкті.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.004 сек.)