АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Значення і функції розділових знаків

Читайте также:
  1. III. Соціальна політика, її сутність і функції.
  2. XIV. 7. Вимірювання електрорушійних сил. Застосування методу вимірювання ЕРС для визначення різних фізико – хімічних величин
  3. А) Означення множини. Операції над множинами
  4. АБСТРАКТНІ КЛАСИ І ЧИСТІ ВІРТУАЛЬНІ ФУНКЦІЇ_________________________________________
  5. Автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМБ): призначення, функції та його рівні.
  6. Автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМБ): призначення, функції та його рівні.
  7. Автомобільні транспортні засоби за своїм призначенням
  8. Алгоритм знаходження функції, оберненої до даної.
  9. Аналогічно обчислюють значення по інших позиціях.
  10. Аналогічно обчислюють значення по інших позиціях.
  11. Асимптоти функції.
  12. Бази даних, їх призначення та основні елементи.

Для того щоб правильно вживати розділові знаки, треба вияснити для чого вони ставляться. Якщо в усній мові значення висловлень залежить від інтонації, то на письмі цю функцію виконують розділові знаки. Так, наприклад, розділові знаки по-різному тлумачать один і той же вислів: «Іванова залишити на цій посаді не можна – звільнити» (цей вислів трактується як наказ про звільнення) і «Іванова залишити на цій посаді, не можна звільнити» (цей вислів трактується як наказ про неможливість звільнення).

Крапка ставиться:

1 У кінці розповідного або спонукального речення, якщо воно вимовлене без окличної інтонації: Збори трудового колективу ДДМА розпочалися вчасно.

2 У кінці рубрик переліку, коли вони досить розвинені й кожна з них становить закінчене речення:

Ухвалили:

1

2

3

Крапка не ставиться:

а) в абревіатурах між складовими частинами: ДДМА, ВНЗ;

б) у скороченнях назв метричних мір: г (грам), т (тонна);

в) у кінці заголовків, на вивісках і штампах.

Кома ставиться:

1 Для поєднання однорідних членів у словосполучення і окремих висловлювань у складне речення. Наприклад: Ні мертва мова, ні мертва цивілізація ніколи не можуть схвилювати світ (Б. Шоу); Рідний дім залишається в серці, Як далеко від нього не йди (Чубач).

2 Для відокремлення слів або словосполучень, граматично не зв’язаних із реченням – звертань, вставних конструкцій, вигуків, слів-речень Так, я буду крізь сльози сміятись, … (Л. Українка).

Увага! Слід відрізняти стверджувальні слова так, гаразд від прислівників так, гаразд, після яких кома не ставиться: Так ніхто ще не вірив у нас!

Коми – це парний знак-функція для відокремлення частин, які повністю або частково відірвались від основного змісту речення. Вони вживаються:

1 Для виділення вставних слів і вставних речень: І, можливо, ми знову приїдемо до вас.

Примітка! Вставними найчастіше бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте й однак (не на першому місці в головному або підрядному реченні, де ці слова є сполучниками)та інші.

2 При уточненнях, які відповідають на питання – а саме де, хто, що? – Я, Сидоров Іван Петрович,….

3 Для відокремлення поширених прикладок і додатків: Рими, дочки безсонних ночей, покидають мене (Л. Українка).

4 Для відокремлення обставин, виражених дієприслівником: Студенти трьох груп сиділи в одній аудиторії і, похнюпившись, мовчали.

5 Для відокремлення обставини допустовості із прийменниковою сполукою незважаючи на, залежно від… тощо.

Увага!

1 Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними.

2 Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення: Іван, очевидно погано повечерявши, прийшов без настрою. Пор. Іван, погано повечерявши, прийшов без настрою.

3Якщо сполучник а, але відноситься до вставного слова, він комами не виділяється: Чи не вкажете мені яких творів про методи етнографічні, а власне, про способи записування пісень? (Леся Українка).

4 Слід відрізняти вставні слова від подібних до них слів, які є членами речення й комами не виділяються: Ці слова, до речі, викликають сумнів. Але: Ці слова сказані до речі.

Крапка з комою – знак-функція для розрізнення різних за змістом інформацій, об’єднаних у складне речення; у кінці рубрик переліку, коли вони досить розвинені й кожна частина становить закінчене речення. Наприклад:

2 Прийменники не упускаються:

а)……….;

б)……..;

в).

Дужки – для відокремлення вставних або складних конструкцій. Наприклад: Студентам необхідно підготувати усно теоретичне питання (завдання №1 контрольної роботи), виконати письмово аналіз допущених у роботі помилок, вивчити напам’ять десять термінів майбутнього фаху (завдання №5 контрольної роботи).

Примітка!

1Після закритої дужки, що нею закінчується речення, ставиться розділовий знак, якого вимагає ціле речення, незалежно від того, який знак стоїть перед закритою дужкою.

2 При збігу в реченні внутрішніх і зовнішніх дужок можна в разі потреби застосувати дужки різної форми (квадратні та круглі)

3 Посилання в текстах наукових статей, курсових робіт, дисертацій подаються в квадратних дужках із зазначенням порядкового номера джерела та сторінки, наприклад: [2: 33; 5: 74 - 75].

Двокрапка – знак, що передає значення пояснення, причини. Вона ставиться:

1 У безсполучниковому складному речення, якщо друга частина розкриває першу: Сторони уклали цей контракт про наступне:….

2 Після узагальнюючого слова перед однорідними членам речення: вирішуються такі питання:….

3 Після слів автора при прямій мові або цитуванні: Світлана Іванівна сказала: «Шановний практиканте! Ви маєте прекрасну підготовку».

Тире – знак, що передає значення наслідку, висновку, протиставлення. Як антонімічний до двокрапки, він ставиться в таких випадках:

1 Між підметом і присудком, коли останній виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає:

Пісня і праця – великі дві сили,

Їм я бажаю до скону служить (Франко).

2 Після однорідних членів перед узагальнюючим словом: Ні спека дня, ні бурі, ні морози – ніщо не вб'є мою любов живу (Сосюра).

3 При прямій мові, якщо далі йдуть слова автора: «Ми стільки просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою», – говорив Шевченко про себе і свою долю.

4 На знак пропуску дієслівної зв’язки між підметом і присудком: Факультетські і студентські збори – зібрання студентів усіх груп факультету.

5 Перед це (це є), оце, то, ось, це значить, якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова, приєднується за допомогою цих слів до підмета: Мова – це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її (Олесь Гончар).

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)