АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Види юридичного процесу

Читайте также:
  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ АКТИВНОГО ВЕНТИЛЮВАННЯ ЗЕРНА
  3. БЕЗПЕЧНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
  4. Визначення виробничого циклу складного процесу
  5. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості й небезпечності робочого процесу. Атестація робочого місця
  6. Вимірюваного параметру під час виробничого процесу.
  7. Вимоги до юридичного процесу та юридичної процедури
  8. Виховного процесу
  9. Діяльності «Світового духу» розкривається на основі процесу саморозвитку
  10. Економічна характеристика процесу матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України
  11. Етапи виховання (структура процесу виховання). Управління процесом виховання.

У сучасній правовій науці юридичний процес одержав широке трактування і зв’язується не тільки з правозастосуванням, але і з правотворчістю. Так, за характером ухвалюваних рішень юридичний процес може бути правотворчим, правозастосовчим і правороз’яснювальним.

Результат правотворчого процесу – нормативно-правові акти. Процедури ухвалення нормативно-правових актів і ступінь врегульованості цих процедур процесуальними нормами істотно розрізняються залежно від органу правотворчості, при цьому особливу значущість має законодавчий процес.

Результат правозастосовчого процесу – ухвалення індивідуального юридичного рішення у певній справі або питанні. Процедури ухвалення правозастосовчих рішень різноманітні. Вони простіші для органів і посадовців виконавчо-розпорядчої влади (указ Президента про призначення голови обласної адміністрації, наказ керівника про прийом на роботу). Найбільш складними є процедури ухвалення актів юрисдикційних органів (провадження по встановленню фактів, що мають юридичне значення, провадження у кримінальних справах).

В ході правороз’яснювальної (првотлумачної) діяльності видаються специфічні юридичні рішення – інтерпретаційні правові акти, які відрізняються як від нормативних, так і від правозастосовчих актів. Разом з тим законодавець в Україні поки не виділяє особливої процедури ухвалення актів офіційного тлумачення і, отже, не вважає таку діяльність особливим видом юридичного процесу.

Специфічні особливості має також провадження по виконанню правозастосовчих рішень: судових вироків, рішень у цивільних справах, постанов про адміністративний арешт та інших рішень про застосування заходів державного примусу. Подібну правовиконавчу діяльність державних органів слід розглядати як особливий різновид правозастосовчого процесу.

Традиційно за галузевою ознакою виділяються цивільний, господарський, кримінальний та адміністративний процес.

Цивільний процес передбачає розгляд справ про спори, які виникають з цивільних, сімейних, трудових правовідносин, в яких хоча б однією стороною є громадянин (фізична особа).

Господарський процес передбачає розгляд справ за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і інтересів, що охороняються законом.

Адміністративний процес передбачає розгляд спорів: між фізичними або юридичними особами і суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності; з приводу прийняття громадян на публічну службу та її проходження; між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їх компетенції у сфері управління; щодо виборчих правовідносин.

Кримінальний процес складається з декілька стадій провадження у справі, кожна з яких завершується підсумковим процесуальним рішенням. Досудове провадження розділяється на наступні стадії: порушення кримінальної справи; дізнання; досудове слідство. Судочинство в суді першої інстанції розділяється на наступні стадії: попередній розгляд справи; судовий розгляд, який включає підготовчу частину судового розгляду, судове слідство, судові дебати, зокрема – останнє слово підсудного, постановляння та оголошення вироку.

Факультативною стадією для всіх видів судових процесів є апеляційне і касаційне виробництво. Апеляційне провадження – перегляд справи по суті (повністю або частково – в межах апеляційної скарги) судом вищої інстанції і винесення нової ухвали (хоча воно може повністю співпадати з попереднім). Касаційне провадження - перевірка законності і обґрунтованості рішення, винесеного нижчим судом. Нове рішення в цьому випадку не виноситься. Якщо касаційна інстанція приходить до висновку про незаконність або необґрунтованість рішення, воно скасовується і справа передається на новий судовий розгляд.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)