АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЯКІВ ЩОГОЛЕВ

Читайте также:
  1. Амвросій Метлинський (1814-1870)
  2. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ПИТАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
  3. Ідейно-естетична взаємодія реалізму й романтизму
  4. ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ
  5. Пантелеймон Куліш (1819-1897)
  6. Реалістичний тип художньої творчості: напрями і стилі.
  7. Розвиток соціальної та соціально-психологічної прози, нові теми й мотиви в прозі, ідеологічні тенденції в поезії й прозі
  8. ТВОРИ ДЛЯ ТЕКСТУАЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ

ОСІНЬ

Висне небо синє,

Синє, та не те;

Світе, та не гріє

Сонце золоте.

Оголилось поле

Од серпа й коси;

Ніде приліпитись

Крапельці роси.

 

Темная діброва

Стихла і мовчить

Листя пожовтіле

З дерева летить.

 

Хоч би де замріла

Квіточка одна;

Тільки й червоніє,

Що горобина.

 

Здалека під небом,

В вирій летючи,

Голосно курличуть

Журавлів ключі.

 

Все, що зеленіло,

В'яне й умира;

Умира безслідно, –

Та воно й пора!

 

Квітці хоч і осінь,

Так і літо є;

Людям же й без літа

Осінь настає.

Жалко не того, що

Смерть собі бере

Знівечене роком,

Хворе та старе;

 

А того, що вічну

Силу і красу

Ломе, як билину,

Суше, як росу!

ТКАЧ

Бережно зняв з верстака я основу,

Людям роботу розніс і роздав;

То ж мій спочинок; теперечки знову

Берди направив, нитки наснував.

От і роблю я. Застукала ляда;

Бігає човник відтіль і відсіль...

Човник і ляда – ткачеві порада;

Берди і цівки – ви хліб мій і сіль!

Добре багатому: він коли схоче

Знайде роботі начало й кінець;

В хаті ж у бідного ляда стукоче,

Поки до дна не згорить каганець.

Вчіться ви, дітки, у мене робити;

Вивчитесь – будете добрі ткачі;

Дасть вам верстак ваш і їсти, і пити,

Тільки ж робіть ви і вдень і вночі!

Схочете спати – а лихо присниться;

З ліжка зжене вас воно до зорі;

Ляжте ж тихенько та спіть, поки спиться;

Спіть, мої діти, в теплі та в добрі!

От і заснули по лавах хлоп'ята;

Крикнув цвіркун, догоря каганець;

Трохи притихло: побільшала хата;

Швидко вже буде й роботі кінець.

Швидко... А все-таки стукає ляда,

Бігає човник відтіль і відсіль...

Човник і ляда – ткачеві порада;

Берди і цівки – ви хліб його й сіль!

Завдання для самоперевірки:

1. Якими виражальними засобами створено ліричний настрій в поезії «Осінь»?

2. Як розкрито тему життя людини праці у вірші «Ткач»?

ІВАН МАНЖУРА

НА СТЕПУ І В ХАТІ

Стомлена, спечена, пилом прибита,

Журиться нива, дощем не полита;

Що орачеві цей рік вона дасть?

Випаде ж, боже, такая напасть:

За літо дощику хоч би краплина...

Притьмом укриє нужда селянина,

Де він добуде той хліба шматок

Задля малих незмисленних діток?

Журиться тяжко і сам хлібороба:

Виляже взимку без корму худоба...

Хліба на ниві немає снопа,

Так послужила фортуна сліпа!

Чим він у волость подушне заплате?

Чим перекриє безверхую хату?

Тут ще ік тому мала дітвора...

Заздалегоди тікай хоч з двора!

Журиться й жінка його роботяща:

Перевелись огорода нінащо.

Дасться упомку їм рік цей зима!

Ні буряка, ні капусти нема,

Навіть немає мішечка картоплі,

Льон не зійшов, погоріли коноплі...

Чим-то обшиє вона, облата

Діти малії, о мати свята!


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)